Ухвала суду № 32636869, 23.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року м. Київ К/9991/69988/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Костенко М.І. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р.

у справі № 2а/0570/9112/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» (далі - позивач, ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2012 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 11.05.2012 р. № 0001201530 та № 0001211530.

У касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р., а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2012 р. залишити в силі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 20.04.2012 № 659/15-332/30098637.

В акті перевірки зазначено, що позивачем при поданні декларації з ПДВ за січень 2012 року порушені пункти 200.1, 200.2, 200.3, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

11.05.2012 р. податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: 0001201530 форми «В3», яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за січень 2012 року у сумі 442087грн.; 0001211530 форми «Р», яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 221 044,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, є платником податку на додану вартість.

20.02.2012 р. ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» подано до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року № 9006692811 з визначенням у рядку 23 суми бюджетного відшкодування. Одночасно позивачем було подано розрахунок суми бюджетного відшкодування, довідку про залишок цієї суми та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до даних зазначених в Додатку 2 (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (грудень 2011 року) складає 442 087,00 грн.

Відповідно до п. 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктами 200.1, 200.2, 200.3, абзацом «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, від'ємне значення з податку на додану вартість виникло у позивача в листопаді 2011 року і було задекларовано в декларації за вказаний податковий період у рядку 19 в розмірі 950 702,00 гривні. Вказана сума перенесена позивачем в рядок 21 декларації з ПДВ за грудень 2011 року, тобто відповідно до вимог п. 200.3 ПК України зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За наслідками господарської діяльності у грудні 2011 року позивачем отримано позитивне значення вказаного податку в сумі 508 615,00 гривень (рядок 18), в результаті чого залишок від'ємного значення з ПДВ у грудні 2011 року був визначений в сумі 442087 гривень (рядок 21 мінус рядок 18, тобто 950702-508615=442087). Оскільки в наступному після виникнення від'ємного значення податковому періоді сума податку на додану вартість знову розрахована з від'ємним значенням, то ця сума з урахуванням вимог п. 200.4 ПК України підлягає бюджетному відшкодуванню.

Вищевказана сума залишку від'ємного значення була відображена позивачем у рядку 24 декларації з ПДВ за грудень 2011 року і відповідно перенесена у рядок 23 декларації з ПДВ за січень 2012 року як сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що визначення від'ємного значення податку на додану вартість та суми, що підлягає бюджетному відшкодування, у зазначених податкових деклараціях, позивачем здійснені у повній відповідності з вимогами статті 200 Податкового Кодексу України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак