Ухвала суду № 32636456, 11.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2013 р. м. Київ К/9991/84735/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року у справі за позовом Державного підприємства "Шахтарськантрацит" до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Державне підприємство "Шахтарськантрацит" (далі - ДП "Шахтарськантрацит") звернулось до суду з позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі - Шахтарська ОДПІ) в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року позов ДП "Шахтарськантрацит" задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 року №0000611542/260, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 25429, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року апеляційну скаргу Шахтарської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Шахтарська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Шахтарськантрацит" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Шахтарською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПАТ «Луганська вугільна компанія» за квітень 2011 року по строку 20.05.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 20.07.2011 року №647/15/32299510.

Перевіркою встановлено порушення п.44.1., 44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п. 198.1 «а», 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищена сума податкового кредиту по декларації за квітень 2011 року на суму 20343, 00 грн. Збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 20343, 00 грн., у т.ч. за квітень 2011 року на 20343,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 03.08.2011 року №0000611542/260 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 25429, 00 грн., з якої основний платіж 20343,00 грн., штрафна санкція у розмірі 5086,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП «Шахтарськантрацит» та ПАТ «Луганська вугільна компанія» укладено договір про надання послуг №629/04 від 01.04.2011 року. Реальність та товарність договору підтверджена матеріалами справи. В подальшому вугілля було реалізовано ДП «Вугілля України» та Слов'янській ТЕС ПАТ «Донбасенерго».

Листом Ленінської МДПІ в м. Луганськ від 15.07.2011 року №29896/7/16-106 повідомляється, що підприємство ПАТ «Луганська вугільна компанія» не надало відповідь на запит податкового органу, в зв'язку з чим службовою запискою підприємство передано до відпрацювання підрозділу податкової міліції для здійснення заходів, передбачених наказом ДПАУ від 18.04.2008 року №266.

21.06.2011 року Ленінською МДПІ в м. Луганську отримано відомості з Єдиного державного реєстру, з якого вбачається, що відносно ПАТ «Лганська вугільна компанія» порушено провадження в справі про банкрутство за №20/47Б/2011 від 06.07.2011 року оголошення про банкрутство.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

На підставі пп «а» п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операції з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшої о використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такою звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу вимоги до податкової накладної, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається в податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Первинні документи складені у відповідності до вимог законодавства України.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивач підтвердив реальність господарської операції договору про надання послуг із збагачування вугілля, укладений з ПАТ «Луганська вугільна компанія», тому правомірно сформував податковий кредит по декларації за квітень 2011 року. Спірна сума податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 20343, 00 грн. відображена позивачем в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за квітень місяць 2011 року. Справа про банкрутство відносно ПАТ «Луганська вугільна компанія» була порушена вже після здійснення господарських операції з позивачем.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ДП "Шахтарськантрацит".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров