Ухвала суду № 32636455, 11.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року м. Київ К/9991/38078/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління Державного казначейства України в Одеській області та прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, за участю Ізмаїльської міжрайонної прокуратури про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропрайм" (далі - ТОВ "Агропрайм") звернулось до суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області (далі - Ізмаїльська ОДПІ) та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області (далі - ГУ ДКУ в Одеській області), за участю Ізмаїльської міжрайонної прокуратури в якому просить стягнути бюджетну заборгованість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року позов ТОВ "Агропрайм" задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року апеляційні скарги ГУ ДКУ в Одеській області та Ізмаїльської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої та апеляційної інстанції ГУ ДКУ в Одеській області та прокуратура Одеської області подали касаційні скарги.

ГУ ДКУ в Одеській області просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ "Агропрайм" у задоволенні позову.

Прокуратура Одеської області просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Ізмаїльською ОДПІ було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Агропрайм», поданої за червень 2006 року. За результатами перевірки складений акт №1891/1600-33878796 від 18.08.2006 року.

На підставі акту перевірки 18.08.2006 року Ізмаїльською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001051600/0-16831 щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 239440,00 гривень.

Позивач оскаржив рішення в адміністративному порядку. За результатами оскарження скарги позивача були залишенні без задоволення, а рішення - без змін.

Ізмаїльською ОДПІ 28.09.2006 року було направлено позивачу листом №18566/1600 податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 28.09.2006 року №000115/1600/0-18563 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на суму 239440,00 грн. взамін податкового повідомлення-рішення від 18.08.2006 року №0001051600/0-16831 за формою «В1» щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 239440,00 гривень, яке слід вважати відкликаним.

Позивач оскаржив рішення в адміністративному порядку. За результатами оскарження скарги позивача були залишенні без задоволення, а рішення - без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено. що постановою господарського суду Одеської області від 02.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 12.08.2010 року позов ТОВ «Агропрайм» задоволений, оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнані нечинними. Постановою Верховного Суду України від 03.12.2010 року у задоволенні заяви Ізмаїльської ОДПІ Одеської області про скасування постановлених рішень у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального права відмовлено.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про правомірність заявленої до відшкодування ТОВ «Агропрайм» суми податку на додану вартість за червень 2006 року в розмірі 239440,00 грн.

Згідно п.п.7.7.4 та п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п.7.7.6. п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що Ізмаїльська ОДПІ була зобов'язана у передбачений п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» строк зробити остаточний висновок щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість чи перевищення цієї суми та у п'ятиденний термін надати до ГУДКУ висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Оскільки, не зважаючи на те, що судами встановлено право позивача на бюджетне відшкодування в розмірі 239440,00 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції у частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання Ізмаїльської ОДПІ надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, оскільки в цій частині провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Згідно п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Агропрайм" підлягають тільки частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Головного управління Державного казначейства України в Одеській області та прокуратури Одеської області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року скасувати в частині визнання неправомірними дій Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України в Одеській області висновку про бюджетне відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропрайм" податку на додану вартість в розмірі 239440, 00 грн. за червень 2006 року та закрити у цій частині провадження у справі.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров