Ухвала суду № 32635374, 13.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. справа № 2а/0470/3153/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі № 2а/0470/3153/12 за позовом комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» до Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа на стороні відповідача: провідний спеціаліст Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення №0000202342 від 17.02.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Павлограджитлосервіс» (далі - КП «ПЖС») 21 лютого 2012 року звернулось до суду з позовом до Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, згідно якого просить визнати протиправними дії відповідача щодо збільшення сум грошового зобов'язання та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000202342 від 17.02.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване, оскільки висновки відповідача щодо безпідставного завищення підприємством витрат, викладені у акті № 25-23/2-37085472 від 10.02.2012 року (далі - акт перевірки) на підставі якого його було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що оскільки під час судового розгляду справи представником позивача не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставини щодо законного нарахування та виплати премії робітникам КП «ПЖС» за серпень-грудень 2010 року та січень-лютий 2011 року на загальну суму 368615,64 грн., суд дійшов до висновку, що відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинний законодавством, а оскаржене рішення податкового органу є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Зазначає, що оскільки фактичного зняття нарахованої премії за 2010 рік не проводилось, тому не має підстав для зменшення витрат в декларації за вказаний період.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу відповідач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Посилається на необґрунтованість доводів позивача викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, що заперечував, щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 08.12.2011 року на адресу відповідача надійшов лист Контрольно - ревізійного

управління в Дніпропетровській області № 04-06-08-15/12906 про факти порушень, виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності КП «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради.

13.02.2012 року відповідачем, з урахуванням отриманого листа, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо встановленого порушення під час проведення ревізії контрольно - ревізійного управління в Дніпропетровській області за період з 01.08.2010 року по 30.09.2011 року та складено акт № 25-23/2- 37085472 від 10.02.2012 року в якому в якому зроблено висновок про порушення позивачем: п.5.1, п.5, п.2.94 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.1 ст. 138, п.138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме занижено валовий дохід в суми 135758 грн. в тому числі 3 кв.2010р. - 34915,0грн., 4 кв. 2010р. 59053,0 грн. 1 кв. 2011р. 37992,0 грн. 2 кв. 2011р. 2436,0грн. 3 кв. 2011p. 1362,0 грн. (а.с. 7-19).

Згідно вказаного акту перевіркою показників, відображених у рядку 04.3 Декларацій „витрати на оплату праці", 04.4 Декларацій „сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування ", 04.6 Декларацій „сума податків, зборів (обов'язкових платежів)" за період з 01.08.10р. по 30.09.11р., встановлено (згідно даних наданих листом КРУ в Дніпропетровській області вхідний від 08.12.2011р. № 41249/10), що КП «ПЖС» Павлоградської міської ради проводило виплати премії робітникам без складання наказів на їх виплату на загальну суму 368615,64грн. (в т.ч. 3 кв. 2010р. - 101167,23 грн., 4 кв.2010р. - 166590,83грн., Ікв. 2011р. - 100857,52грн). На нараховану та виплачену премію підприємством зайво сплачено внесків до відповідних цільових фондів на загальну суму 136082,99 грн. (в т.ч. 3 кв. 2010р. - 37350,94грн., 4 кв.2010р. - 61505,36грн., 1 кв. 2011р. - 37236,59 грн). Дт 91 «Загально виробничі витрати» Кт 661 «Розрахунки із заробітної плати», 65 «Розрахунки з фондами страхування».

Крім того за час перебування працівників у відрядженнях замість збереження за ними середнього заробітку здійснювалось нарахування заробітної плати, як за відпрацьовані дні, внаслідок чого працівникам підприємства, що протягом перевіряємого періоду перебували у відрядженнях, зайво нарахована заробітна плата за посадовими окладами та тарифними ставками на загальну суму 32506,20грн. (в т.ч. заробітна плата 3 кв. 2010р. - 765,05 грн., 4 кв. 2010р. - 5908,67грн., 1 кв. 2011р.- 10196,88грн., 2 кв. 2011р.- 3136,95 грн., 3кв. 2011р.- 4237,61 грн.) та зайво сплачено внесків до відповідних цільових фондів у сумі 8260,63 грн. (в т.ч. 3 кв. 2010р.- 260,8 грн., 4кв. 2010р.-2013,12 грн., 1кв.2011р.- 3474,15 грн., 2 кв. 2011 p.- 1068,78 грн., 3 кв.2011 p.- 1443,78 грн.).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202342 від 17.02.2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем податок прибуток підприємств у розмірі 135758,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 23492,00 грн. (а.с. 5).

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного рішення відповідача.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції вірно послався на пункт 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139, пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Які свідчать про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Преміювання - додаткова матеріальна винагорода працівникам понад основну заробітну плату за високі результати праці; міра заохочення за особливі досягнення чи заслуги в будь-якій галузі діяльності. Премії бувають персональні та колективні.

Преміювання - виплата робітникам і службовцям додаткової винагороди понад основну заробітну плату за досягнення заздалегідь встановлених виробничих показників, що характеризують успішну трудову діяльність окремого працівника чи трудового колективу. Існує також одноразове, заохочувальне преміювання за окремі трудові досягнення.

Виплата винагороди оформлюється наказом керівника (роботодавця) і погоджується з профспілковим органом (органами) підприємства, (ст. 14 Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників установ та організацій, рекомендовано наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 р. № 23).

Таким чином вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції на підставі вказаних норм права та вірно встановлених обставин справи дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставної виплати премій робітникам КП «ПЖС» за серпень-грудень 2010 року та січень-лютий 2011 року без складання наказів на її виплату, та як наслідок незаконного нарахування та виплати премії за вказаний період на загальну суму 368615,64 грн.

Крім того суд першої інстанції вірно врахував, обставини того, що позивачем за період з 01.08.2010 року по теперішній час будь-які коригування або зміни податкової звітності з податку на прибуток шляхом надання уточнюючих розрахунків чи у складі податкової декларації за наступний податковий період з заповненням рядків 23-27 розділу «Самостійне виправлення помилок» та надання додатку ВП на виконання ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями не проводилось, що підтверджується довідкою заступника начальника відділу адміністрування податку на прибуток Ю.О. Ткаченко та начальника управління оподаткування юридичних осіб Н.І. Тімоніної №193/151-117 від 30.05.2012 року.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у справі № 2а/0470/3153/12 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко