Ухвала суду № 32635255, 27.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р. справа № 404/5036/12(2а/404/1938/12)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 листопада 2012 року у справі № 404/5036/12 (2а/404/1938/12) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 7 серпня 2012 року звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області №Ф-337У від 01.06.2011 року про сплату боргу, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, завдані збитки та пеню з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ у сумі 3 016,98 грн. та відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач без його згоди, протиправно примушує його у незаконний спосіб сплатити пенсійні внески.

Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем безпідставно не було виконано в добровільному порядку вимогу відповідача на суму 1666,80 грн. отриману 8 червня 2011 року підстави для скасування якої відсутні. Крім того позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування.

1 червня 2011 року позивачу була направлена вимога управління Пенсійного фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області №Ф-337У від 01.06.2011 року про сплату боргу (а.с.6).

Вказану вимогу ОСОБА_1 отримано 8 червня 2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.19).

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки дії відповідача є правомірними, підстави для скасування спірної вимоги відсутні та позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом у задоволені позову слід відмовити позов.

Однак відмовляючи в задоволенні позову судом першої інстанції не враховано наступного.

Відповідно до частин 1,2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України

адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримано вимогу управління Пенсійного фонду України у Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області №Ф-337У від 01.06.2011 року про сплату боргу 8 червня 2011 року, і саме з цієї дати він дізнався про порушення свої інтересів, а з позовом до суду він звернувся 7 серпня 2012 року, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання ОСОБА_1 як на поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду звернення позивача до різних інстанцій, необізнаність позивача в галузі права та відсутність коштів на правову допомогу, оскільки нормативно-правові акти, що регулюються дані правовідносини є загальнодоступними для ознайомлення, а отже юридична обізнаність позивача та волевиявлення щодо судового захисту залежить виключно від бажання такої особи.

Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, а також те, що підстави наведені позивачем для поновлення строку звернення до суду є неповажними та позивачем не надано до суду доказів поважності пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції скасувати та залишити без розгляду позов ОСОБА_1.

Керуючись: пунктом 9 частини 1 статті 155, статтями 203, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 листопада 2012 року у справі № 404/5036/12 (2а/404/1938/12) - скасувати та позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко