Ухвала суду № 32635243, 30.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. справа № 2а/0470/3583/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/3583/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вишевичі Агротехніка» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вишевичі Агротехніка» 16 березня 2012 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача та встановлення порушення податкового законодавства, на підставі якої був складений акт перевірки від 29 лютого 2012 року №574/152/36365890;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 12 березня 2012 року № 0669381502.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновки, викладені в акті №574/152/36365890 від 29 лютого 2012 року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2012 року № 0669381502, є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2012 року №0669381502. У задоволені позову в іншій частині відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення № 0669381502 від 12 березня 2012 року щодо зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вишевичі Агротехніка» сплатити штраф у розмірі 7054,67 грн. є незаконним, оскільки винесене з порушенням норм чинного податкового законодавства, на підставі неіснуючого акту перевірки. Однак дії відповідача щодо проведення перевірки позивача не підлягають задоволенню, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог податкового законодавства України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо застосування положення пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України який визначає розмір штрафної санкції, що застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, а не за несвоєчасність сплати платником податків самостійно визначеної суми грошового зобов'язання, відповідальність за що, на думку відповідача, передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги,

дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питання повноти та своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість до бюджету.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №574/1502363658 від 29.02.2012 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, а саме допущена затримка сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість, яка донарахована згідно з актом перевірки № 1028/232/36365890 від 31.03.2011 року по строку сплати 18.04.2011 року (податкове повідомлення рішення № 0000492301) (а.с. 8-10).

В акті перевірки зазначено, що підприємством допущена затримка сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість:

- в розмірі 0,43 грн. - на 2 дні (декларація від 20.04.2011 року № 11069181) при встановленому строку сплати 18.04.2011 року);

- в розмір 70546,31 грн. - на 2 дні (декларація від 20.04.2011 року №11069181 при встановленому строку сплати 18.04.2011 року).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0669381502 від 12.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 7054,67 грн. (а.с. 14).

Правомірність та обґрунтованість дій відповідача щодо проведення перевірки та вказаного рішення є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки є правомірними, однак спірне рішення відповідача прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції обґрунтовано послався на пункт 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 4 грудня 1990 року яким визначено право податкового органу на проведення перевірок пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів юридичними особами, та дійшов вірного висновку про правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки позивача та встановлення обставин порушення податкового законодавства позивачем.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 12 березня 2012 року № 0669381502 суд апеляційної інстанції зауважує на наступному.

Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Однак, згідно пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Положення пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, не визначають, що штрафна санкції застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

Таким чином колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції відносно того, що оскільки повноваження податкового органу будь - якого рівня щодо більш широкого тлумачення чи встановлення будь-якого правила для застосування тих чи інших норм ПК України - податковим законодавствам не передбачено, при цьому порушення позивачем приписів статті 126 Податкового кодексу України сталося у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, тому застосування штрафу за такі порушення повинно визначатися із урахуванням пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ зазначеного Кодексу.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не вірно застосовано норми Податкового кодексу України, що знайшло своє відображення у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, не довів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі №2а/0470/3583/12 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко