Постанова № 32635120, 16.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/3211/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Корольова І.М.,

представника відповідача - Довгаля К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про часткове скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Новосанжарський селищний комбінат комунальних підприємств (далі по тексту - позивач, Новосанжарський СККП) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фінансової інспекції в Полтавській області (далі по тексту - ДФІ в Полтавській області, відповідач, контролюючий орган) про скасування вимоги від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 в частині поновлення в обліку та відшкодування недоотриманих місцевим бюджетом фінансових ресурсів на суму 17 218 грн. 39 коп., що виникло внаслідок зменшення заборгованості по відрахуванням з орендної плати; відшкодування вартості списаних паливно-мастильних матеріалів у вихідні дні загалом в розмірі 6 515 грн. 94 коп. по легковому транспорту; забезпечення відшкодування коштів за оренду автомобіля MAZDA-6 ОСОБА_3 в сумі 31 268 грн., виплачені за нотаріально не посвідченим договором оренди; застосування процедури при закупівлі товарів, робіт, послуг за державні кошти протягом 2011 року, січня-червня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на безпідставність доводів відповідача про порушення Новосанжарським СККП вимог законодавства України та, як наслідок, протиправність вимоги ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" в оскаржуваній частині.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на позов, в яких, посилаючись на доводи, викладені в акті від 27 березня 2013 року №06-21/185 "Про результати планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств за 2011, 2012 роки та завершений звітний період 2013 року", стверджував про правомірність та обґрунтованість вимоги ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" в оскаржуваній частині.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, викладених у письмовому запереченні на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог Новосанжарського СККП повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Фахівцем ДФІ в Полтавській області, відповідно до пункту 1.2.4.1 плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2013 року, на підставі направлень від 11 лютого 2013 року №183 та від 19 березня 2013 року №285, у період з 13 лютого 2013 року по 20 березня 2013 року проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Новосанжарського СККП за 2011, 2012 роки та завершений звітний період 2013 року.

Правомірність підстав та порядку проведення ревізії позивачем не оспорюються.

Результати ревізії оформлено актом від 27 березня 2013 року №06-21/185 (далі по тексту - Акт ревізії) /т. ІІ, а.с. 1-55/, висновками якого встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства України.

З огляду на виявлені в ході проведення планової виїзної ревізії порушення, ДФІ в Полтавській області начальнику Новосанжарського СККП Кобі І.О. надіслано вимогу від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" /т. І, а.с. 218-221/, якою, окрім іншого, зобов'язано позивача:

- забезпечити поновлення в обліку та відшкодування недоотриманих місцевим бюджетом фінансових ресурсів на суму 17 218 грн. 39 коп., що виникло внаслідок зменшення заборгованості по орендній платі без наявності підтверджуючих розпорядчих та інших документів, чим порушено пункт 14 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 5 сесії Новосанжарської селищної ради п'ятого скликання від 21 вересня 2006 року. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у допущенні порушення, шкоду у порядку та розмірі, встановленому законодавством України /пункт 2/;

- забезпечити відшкодування Новосанжарському СККП вартості списаного з порушенням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року №43, бензину та газу в загальній сумі 8 142 грн. 25 коп. (6 603 грн. 26 коп. + 1538 грн. 96 коп.) за рахунок винних осіб, вказаних в акті ревізії. В іншому випадку стягнути з винних осіб, вказаних в акті ревізії та винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому законодавством України /пункт 4/;

- відобразити в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість в розмірі 31 268 грн., що виникла внаслідок нарахування та сплати коштів на користь громадянина ОСОБА_3 за оренду легкового автомобіля MAZDA-6 (реєстраційний номер НОМЕР_1) за нотаріально не посвідченими договорами оренди, чим порушено ч. 3 ст. 640, ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, п. 6.1 договорів оренди транспортного засобу від 01 січня 2010 року №б/н та від 01 січня 2011 року №б/н. Стягнути на користь Новосанжарського СККП дебіторську заборгованість громадянина ОСОБА_3 по орендній платі в розмірі 31 268 грн. У разі необхідності, вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагента /пункт 5/;

- закупівлю товарів, робіт та послуг проводити у відповідності до Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01 червня 2010 року №2289-VI /пункт 10/.

Не погоджуючись з вищенаведеними вимогами контролюючого органу, позивач оскаржив їх до суду.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною третьою вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Стосовно пункту 2 вимоги ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень", яким позивача зобов'язано забезпечити поновлення в обліку та відшкодування недоотриманих місцевим бюджетом фінансових ресурсів в розмірі 17 218 грн. 39 коп., судом встановлено, що підставою для вказаного висновку стали доводи відповідача про безпідставне (без наявності розпорядчих та інших документів) зменшення Новосанжарським СККП заборгованості перед Новосанжарською селищною радою у виглядів відрахувань від орендної плати до бюджету селищної ради на вищезазначену суму.

Як зазначено в акті ревізії, відповідно до пункту 9 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням 5 сесії Новосанжарської селищної ради п'ятого скликання від 21 вересня 2006 року (з врахуванням змін, затверджених рішенням четвертої сесії селищної ради шостого скликання від 19 січня 2011 року) 15% коштів, отриманих від оренди, спрямовується до бюджету селищної ради, 85% - на рахунок Новосанжарського СККП.

Суцільною ревізією перерахування доходів до бюджету, отриманих Новосанжарським СККП від оренди, встановлено, що станом на 01 січня 2011 року за даними бухгалтерського обліку (балансовий субрахунок 642 "Податки підприємства") обліковується заборгованість позивача перед бюджетом селищної ради по відрахуваннях із орендної плати в розмірі 14 332 грн.

Крім того, відповідач послався на те, що Новосанжарським СККП за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2013 року отримано дохід від оренди загалом в розмірі 57 810 грн. 08 коп. без ПДВ (в т.ч., за 2011 рік - 22 235 грн. 24 коп., за 2012 рік - 32 919 грн. 48 коп., за січень 2013 року - 2 655 грн. 36 коп.), проте нарахування коштів в розмірі 15% від доходу (8 671 грн. 51 коп.) до бюджету селищної ради ревізією не встановлено.

Разом з тим, як пояснив в судовому засіданні представник позивача кошти в розмірі 17 218 грн. 39 коп. Новосанжарським СККП зараховано в рахунок погашення боргу по виконаних підприємством ремонтних роботах на об'єкті колишнього готелю "Україна".

Зменшення заборгованості по відрахуваннях від орендної плати в розмірі 17 218 грн. 39 коп. у бухгалтерському обліку позивачем проведено на підставі рішення тринадцятої сесії Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області від 12 грудня 2011 року, яким дозволено Новосанжарському СККП відшкодувати селищній раді кошти, одержані за оренду комунального майна, в рахунок затрат на проведення ремонту приміщення колишнього готелю "Україна" за адресою вул. Леніна, 34/7.

При цьому, стосовно доводів представника відповідача про те, що копія наданого на ревізію рішення датована 12 грудня 2012 року, представник позивача пояснив, що дату зазначено помилкового, на підтвердження чого надав довідку від 10 липня 2013 року №02-21/462 за підписом селищного голови /т. ІІ, а.с. 59, 217/.

Відтак, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що вищезазначене рішення тринадцятої сесії Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області прийнято саме 12 грудня 2011 року.

З огляду на викладене, необґрунтованими є посилання представника відповідача на приписи статей 3, 7, 23 Бюджетного кодексу України.

Факт виконання позивачем робіт з ремонту приміщення колишнього готелю "Україна" підтверджується долученими до матеріалів справи копіями довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми №КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року типової форми №КБ-2в /т. І, а.с. 14-22/.

Актом звірки взаємних розрахунків між Новосанжарським СККП та Новосанжарською селищною радою підтверджено, що станом на 31 січня 2013 року у позивача наявна дебіторська заборгованість в розмірі 5 673 грн. 59 коп. за 2012 рік /т. ІІ, а.с. 238/.

Оскільки заборгованість по відрахуванням від орендної плати за взаємною згодою сторін зараховано як погашення боргу Новосанжарської селищної ради перед Новосанжарським СККП за виконані ремонтні роботи суд дійшов висновку про безпідставність вимоги ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" в частині зобов'язання позивача забезпечити поновлення в обліку та відшкодування недоотриманих місцевим бюджетом фінансових ресурсів в розмірі 17 218 грн. 39 коп.

Що стосується пункту 4 оскаржуваної вимоги, яким позивача зобов'язати забезпечити відшкодування Новосанжарському СККП вартості списаного з порушенням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року №43, бензину та газу в загальній сумі 8 142 грн. 25 коп. (6 603 грн. 26 коп. + 1538 грн. 96 коп.) за рахунок винних осіб, вказаних в акті ревізії, судом встановлено наступне.

Як стверджував в судовому засіданні представник відповідача, ревізією фінансово-господарської діяльності Новосанжарського СККП встановлено факти списання позивачем паливно-мастильних матеріалів за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2013 року на роботу службового транспорту (легкових автомобілів) в дні, коли працівники підприємства (начальник Коба І.О., механік ОСОБА_5, майстер водопроводу ОСОБА_6, слюсар ОСОБА_7), які використовували даний транспорт, були вихідні або перебували у відпустці, що підтверджується відомостями табеля обліку робочого часу.

Натомість, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що подорожні листи виписувалися у зв'язку із залученням працівників підприємства до ліквідації аварій на водопровідних мережах та на свердловинах. При цьому, зазначені особи працюють на умовах ненормованого робочого дня, у зв'язку з чим їм надається відпустка. Що стосується осіб, які перебували у відпустці, подорожні листи виписувалися у зв'язку з виробничою необхідністю без відзиву їх з відпустки.

Суд погоджується з даними доводами представника позивача з огляду на специфіку діяльності Новосанжарського СККП, що пов'язана із забезпеченням безперебійного надання послуг населенню по централізованому водопостачанню. Даним фактом зумовлена необхідність виклику працівників на роботу у вихідні дні та відпустку для термінової ліквідації аварій.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 1.3 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Держкомстату України від 17 лютого 1998 року №74, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 1998 року за №149/2589 (чинної на момент виникнення спірних відносин), подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми №3 є для перевізника підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що факт використання службового транспорту у виробничих цілях протягом вихідних та святкових днів має бути підтверджений табелями обліку робочого часу.

Відповідачем не заперечується той факт, що понесення позивачем витрат на пальне підтверджується відповідними подорожніми листами службового легкового автомобіля, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію журналу реєстрації поривів з відповідними відмітками працівників підприємства про виконання робіт /т. І, а.с. 137-156/.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що списання ПММ у вихідні дні та під час перебування відповідальних працівників у відпустці позивачем здійснено на виробничі цілі.

Твердження відповідача про не відображення фактів залучення працівників до роботи у табелях обліку робочого часу можуть свідчити про порушення позивачем вимог трудового законодавства, зокрема, статті 71 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, таке порушення жодним чином не впливатиме на виникнення у позивача права по списанню паливно-мастильних матеріалів, адже таке здійснюється на підставі належним чином оформлених подорожніх листів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" в частині зобов'язання позивача забезпечити відшкодування Новосанжарському СККП вартості списаних з порушенням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті паливно-мастильних матеріалів в розмірі 6 515 грн. 94 коп.

При цьому, як пояснив в судовому засіданні представник позивача та не заперечував представник відповідача, в іншій частині Новосанжарським СККП пункт 4 вказаної вимоги ДФІ в Полтавській області виконано.

Відносно пункту 5 спірної вимоги, яким позивача зобов'язано відобразити в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість в розмірі 31 268 грн., що виникла внаслідок нарахування та сплати коштів на користь громадянина ОСОБА_3 за оренду легкового автомобіля MAZDA-6 (реєстраційний номер НОМЕР_1) за нотаріально не посвідченими договорами оренди, стягнути на користь Новосанжарського СККП дебіторську заборгованість громадянина ОСОБА_3 по орендній платі в розмірі 31 268 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення тридцять третьої сесії Новосанжарської селищної ради п'ятого скликання від 29 грудня 2009 року начальнику Новосанжарського СККП Кобі І.О. надано дозвіл на використання власного автомобіля у виробничій діяльності. Пунктом 2 зазначеного рішення передбачено, що розмір компенсаційних витрат по експлуатації автомобіля має становити не більше розміру амортизаційних відрахувань /т. І, а.с. 164/.

01 січня 2010 року між гр. ОСОБА_3 (орендодавець) та Новосанжарським СККП (орендар) укладено договір оренди транспортного засобу, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб: легковий автомобіль MAZDA-6, д.н.з. НОМЕР_1 /т. І, а.с. 162/.

Посилаючись на те, що зазначений договір оренди не посвідчений нотаріально, а також, те, що відповідно до положень пункту 6.1 вищевказаного договору він набирає чинності з моменту здійснення нотаріального посвідчення, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем нарахувань з орендної плати в розмірі 31 268 грн.

Статтею 220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судом встановлено, що рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року у справі №542/682/13-ц визнано дійсним договір оренди транспортного засобу від 01 січня 2010 року /т. І, а.с. 166/.

У судовому засіданні 16 липня 2013 року судом оглянуто копію вказаного рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили.

При цьому, відносно доводів відповідача про те, що зазначене рішення судом ухвалено вже після проведення ревізії суд зазначає, що у разі визнання договору дійсним на підставі рішення суду, такий договір вважається дійсним з моменту його укладення.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, що Новосанжарським СККП правомірно нараховано та виплачено ОСОБА_3 орендну плату за оренду автомобіля на підставі договору оренди від 01 січня 2010 року.

Відтак, пункт 5 вимоги ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" є безпідставним.

Що стосується пункту 10 спірної вимоги, суд зазначає, що ним фактично зобов'язано позивача дотримуватися вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01 червня 2010 року №2289-VI у майбутньому. Однак, оскільки, станом на дати винесення оскаржуваної вимоги та розгляду справи судом, відсутні підстави вважати, що у майбутньому Новосанжарським СККП буде порушено приписи зазначеного закону, даний пункт вимоги є передчасним, а відтак підлягає скасуванню.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення принципів, визначених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства.

Відтак, зважаючи на те, що вимога ДФІ в Полтавській області від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 "Про усунення виявлених порушень" є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі її неправомірності, визнається судом протиправною і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати пункти 2, 5, 10 зазначеної вимоги повністю, а пункт 4 - в частині зобов'язання Новосанжарського СККП забезпечити відшкодування вартості списаного з порушенням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті бензину та газу в розмірі 6 515 грн. 94 коп. за рахунок винних осіб, вказаних в акті ревізії.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, стягненню на користь позивача підлягають понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 грн. 41 коп., сплата якого підтверджується квитанцією від 24 травня 2013 року №1Р24104.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про часткове скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 5, 10 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області "Про усунення виявлених порушень" від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області "Про усунення виявлених порушень" від 26 квітня 2013 року №16-06-3-14/2894 в частині зобов'язання Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств забезпечити відшкодування вартості списаного з порушенням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року №43, бензину та газу в розмірі 6 515 грн. 94 коп. за рахунок винних осіб, вказаних в акті ревізії.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної фінансової інспекції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 21053609) на користь Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств (код ЄДРПОУ 31937812) витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 (сорок одна) копійка.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22 липня 2013 року.

Суддя О.О. Кукоба