Рішення № 32633176, 22.07.2013, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 _____ тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/715/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р. Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Луговця О.А.

при секретарі Чорнуха Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї станом на 13.03.2013р. 42810,21 грн. кредитної заборгованості, в тому числі: 14863,84 грн. - по тілу кредиту, 25849,69 грн. - по сплаті процентів, 2276,68 грн. - штрафних санкцій, посилаючись на те, що відповідачка, отримавши 24 липня 2008 року кредит в сумі 25000 грн. на термін до 20 січня 2010 року зі сплатою процентів, комісії та інших витрат, свої кредитні зобов'язання виконує неналежним чином, що спричинило до виникнення вказаної суми боргу.

Після залишення судом даної позовної заяви без руху (ухвала від 07 травня 2013 року) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на усунення недоліків подало уточнюючу позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 18936,40 грн. кредитної заборгованості у вигляді несплати процентів за період з листопада 2009 року по квітень 2013 року, посилаючись на те, що відповідачка, отримавши 24 липня 2008 року кредит в сумі 25000 грн. на термін до 20 січня 2010 року зі сплатою процентів, комісії та інших витрат, свої кредитні зобов'язання та судове рішення від 23.09.2009р. виконує неналежним чином, що спричинило до виникнення вказаної суми боргу по нарахованих за користування кредитом процентах.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з вищевказаних підстав, зазначивши, що згідно умов п.5.7 кредитного договору за домовленістю сторін встановлено строк позовної давності у п'ять років, який на день звернення установи банку з позовом до суду ще не сплив, а тому позов підлягає задоволенню; уточнюючий розмір заборгованості по процентах банком обрахований за період з часу постановлення попереднього судового рішення 23 листопада 2009 року по 13 березня 2013 року.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що законом встановлено строк позовної давності у три роки, який на час подачі банком позовної заяви до суду вже сплив; на застосуванні даного строку вона настоює і з цих підстав просить відмовити в позові. Встановлений у п.5.7 кредитного договору строк позовної давності у п'ять років просить не брати до уваги, оскільки це суперечить закону й, до того ж, банк міг звернутися до суду з даним позовом протягом загального трирічного строку, але таким правом не скористався.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно умов кредитного договору та договору про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної карти «Мікрокредит» №240619-СRЕD, укладених 24 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1, банк надав відповідачці кредит на споживчі цілі в сумі 25000 грн. під 32% річних зі строком погашення до 20 січня 2010 року шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, а вона повинна була щомісячно сплачувати кредит, проценти, комісію за його користування згідно узгодженого між сторонами Графіка, який є додатком до зазначених договорів, до повного виконання своїх кредитних зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої кредитні зобов'язання виконало, надавши ОСОБА_1 кошти в сумі 25000 грн., тоді як відповідачка умови кредитного договору виконувала неналежним чином, тіло кредиту та проценти за користування кредитними ресурсами у відповідності до Графіка погашення кредиту сплачувала нерегулярно, що призвело до виникнення боргу. В зв'язку з цим, за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 листопада 2009 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь установи банку заборгованість за кредитним договором станом на 11 серпня 2009 року в сумі 23873,81 грн., в тому числі: 20333,35 грн. - борг по тілу кредиту, 2165,52 грн. - борг по процентах, 1374,94 грн. - штрафні санкції. Вказане судове рішення знаходиться на примусовому виконанні у відділі ДВС Борзнянського РУЮ й на даний час не виконане. Зазначені обставини в судовому засіданні сторонами не оспорювалися.

За змістом положень ст.ст.526, 1050 ЦК України зобов'язання має виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Системний аналіз зазначених норм закону вказує на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не звільняє його від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

Тому, незважаючи на наявність існуючого судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості по кредитному договору станом на 11 серпня 2009 року, кредитні зобов'язання відповідачки перед установою банку залишаються невиконаними, а тому подальше нарахування банком процентів за користування кредитними ресурсами є правомірним.

Згідно вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по сплаті процентів за кредитним договором визначило за період з 23 листопада 2009 року по 13 березня 2013 року в розмірі 18936,40 грн., проте уточнюючого розрахунку саме на вказану суму боргу суду не надало, незважаючи на неодноразові перерви в судовому засіданні для вирішення даного питання. Тому, суд вважає за необхідне виходити з того розрахунку заборгованості за кредитним договором, який був доданий установою банку до позовної заяви, з урахуванням уточнених позовних вимог. Згідно зазначеного розрахунку заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» по сплаті процентів за період з 23 листопада 2009 року по 13 березня 2013 року знаходиться в межах заявлених позовних вимог на суму 18936,40 грн., і в судовому засіданні вказаний розрахунок боргу відповідачкою не оспорювався.

Доводи ОСОБА_1 про необхідність відмови у позові через сплив передбаченого ст.257 ЦК України загального трирічного строку позовної давності суд не може прийняти до уваги, оскільки приписами ч.1 ст.259 ЦК України передбачена можливість збільшення зазначеного строку за письмовою домовленістю сторін. Таке письмове волевиявлення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 знайшло своє відображення у п.5.7 укладеного між ними кредитного договору, де строк позовної давності сторонами визначено у п'ять років, який на час пред'явлення банком даного позову не сплив (має закінчитися 20 січня 2015 року). Щодо тверджень відповідачки про наявність в установи банку можливості звернутися до суду з даним позовом в межах трирічного строку, то це є правом, а не обов'язком позивача.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості по сплаті процентів за кредитним договором в сумі 18936,40 грн. є обгрунтованими й підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 189,36 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257-267, 526, 530, 625, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» - задовольнити повністю.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН-НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Борзнянським РВ УМВС України в Чернігівській області 01.08.2002р., мешканки АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 18936,40 грн. в рахунок погашення заборгованості по сплаті процентів за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» понесені установою банку судові витрати по сплаті судового збору в сумі 189,36 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення; особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець