Рішення № 32632190, 25.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р.Справа № 922/2626/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєвим О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР", м. Харків про визнання поруки за договором припиненою. за участю представників сторін:

позивача - Прокопченко С.В., дов. від 20.12.2012 року

відповідача - Лукашенка О.В., дов. від 27.12.2012 року

третьої особи - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про визнання поруки за договором № П2-7-06-мв/840-хркц від 21 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" припиненою, починаючи з 16 квітня 2007 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі. Позивач посилається на те, що відповідач без погодження із позивачем уклав додаткові угоди № 7 та № 8 до кредитного договору, що призвело або могло призвести до збільшення обсягу відповідальності позивача перед відповідачем як поручителя.

Представник відповідача у судовому засіданні та у заперечення на позов проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає що внаслідок укладення ним додаткових угод обсяг відповідальності позивача не тільки не збільшився, а навпаки зменшився; просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи на стороні відповідача у судове засідання не з*явився, у наданому письмовому поясненні вирішення спору залишає на розсуд суду та пояснює, що при укладенні додаткових угод перевірка дотримання законодавства провадилась в основному відповідачем. Також у наданому клопотанні представник третьої особи на стороні відповідача просить розглядати справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Бестселлер".

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

21 вересня 2006 року Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк", яке в цей час іменується Публічне акціонерне вариство "УкрСиббанк" (відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР" (третя особа на стороні відповідача) уклали кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 78-06-мв/840-хркц.

Згідно пункту 1.1 договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 78-06-мв/840-хркц, кредитування позичальника (Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР") здійснюється шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) в будь-який валюті, що передбачена цим договором. Валютою кредиту (траншу) можуть бути: долар США та/або гривна України.

Відповідно до пункту 1.3.4 договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 78-06-мв/840-хркц, нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Період нарахування процентів починається з дня фактичного кредитних коштів в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються методом "факт/360" для позичкової заборгованості в доларах США, методом "факт/факт" для позичкової заборгованості в національній валюті України, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 255.

Факт укладення договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року, його зміст сторонами визнається і не є спірним, а також об'єктивно підтверджений залученою до матеріалів судової справи копією цього договору.

21 березня 2007 року відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" (позивач) уклали договір поруки № П2-7-06-мв/840-хркц.

Умовами пункту 1.1 вказаного договору передбачений обов'язок позивача відповідати перед відповідачем за невиконання третьою особою у справі (Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР") усіх його зобов'язань перед відповідачем, що виникли з кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Умовами пункту 2.1 договору поруки передбачено, що відповідач не вправі без згоди позивача змінювати умови договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності позивача.

Факт укладення договору № П2-7-06-мв/840-хркц від 21 березня 2007 року, його зміст сторонами визнається і не є спірним, а також об'єктивно підтверджений залученою до матеріалів судової справи копією цього договору.

16 квітня 2007 року відповідач і Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР", уклали додаткову угоду № 7 до договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року.

Умовами пункту 2.2 додаткової угоди № 7 передбачено, що за використання кредитних коштів за договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року, встановлюється процентна ставка в розмірі 16,3 % процентів річних за кредитами в українській гривні.

Згідно умовам пункту 2.3 додаткової угоди № 7 нарахування процентів за договором для позичкової заборгованості в національній валюті України здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України.

Факт укладення додаткової угоди № 7 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року, її зміст сторонами визнається і не є спірним, а також об'єктивно підтверджений залученою до матеріалів судової справи копією цієї додаткової угоди.

Судом встановлено, що згода позивача на укладення додаткової угоди № 7 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року ані запрошена, ані надана не була. Цей факт визнають сторони, він не є спірним. Відповідач не надав до суду доказів отримання такої згоди.

Cудом встановлено, що 29 листопада 2007 року відповідач і Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР", уклали додаткову угоду № 8 до договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року.

Суттєвими для розгляду справи є умови пункту 3 цієї додаткової угоди, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР" зобов'язалося сплатити відповідачеві комісію за внесення цих змін до договору про надання мультивалютної кредитної лінії № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року, у сумі 7 575,00 (сім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 00 коп. Комісія нараховується в день підписання цієї додаткової угоди до Кредитного договору в національній валюті і сплачується в день нарахування на рахунок № 3739511143265 в Банку.

Факт укладення додаткової угоди № 8 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року, її зміст сторонами визнається і не є спірним, а також об'єктивно підтверджений залученою до матеріалів судової справи копією цієї додаткової угоди.

Судом встановлено, що згода позивача на укладення додаткової угоди № 8 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року ані запрошена, ані надана не була. Цей факт визнають сторони, він не є спірним. Відповідач не надав до суду доказів отримання такої згоди.

Після укладення додаткової угоди № 8 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року і на виконання обов'язку, що міститься в пункті 3 цієї угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР" в безготівковій формі шляхом подання платіжного доручення сплатило на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 7 575,00 (сім тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 00 коп.

Факт сплати коштів визнається сторонами, в тому числі відповідачем, не є спірним і підтверджується випискою з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР" за 29 листопада 2007 року.

Факт проведення вказаної операції після укладення додаткової угоди № 8 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року підтверджується змістом цієї додаткової угоди, поясненнями третьої особи, а також випискою з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР" за 29 листопада 2007 року.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Підстави припинення поруки перелічені серед іншого в ст. 559 Цивільного кодексу України. В тому числі, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як було встановлено судом, умовами пункту 2.3 додаткової угоди № 7 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року передбачено, що нарахування процентів за договором для позичкової заборгованості в національній валюті України здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України.

Таким нормативно-правовим актом Національного банку України є Постанова Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 255, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 липня 2003 року за № 583/7904, якою затверджені Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України.

Так, пунктом 1.16 Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України передбачено, що умови нарахування та сплати доходів і витрат (дата нарахування, термін сплати за обумовлений період, метод визначення умовної кількості днів, період розрахунку тощо), а також неустойки в разі порушення боржником зобов'язання визначаються договором між банком і контрагентом згідно з вимогами законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Методи визначення кількості днів для обрахування процентних доходів і витрат перелічені в пункті 1.18 Глави 1 Розділу ІІІ Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, а саме: метод "факт/факт" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році; метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів; метод "30/360" передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30.

Застосувавши перелічені норми чинного законодавства до спірних правовідносин суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.

Суд погоджується з висновками позивача про те, що законодавство України пов'язує припинення відносин та зобов'язань поруки із встановленням факту зміни основного зобов'язання без погодження із поручителем, а також факту настання або створення можливостей для настання збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Сукупна дія умов додаткової угоди № 7 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року збільшила розмір процентів, що підлягали сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР" в грошовому виразі у разі одержання нею траншу кредиту у гривнях, що підтверджується розрахунками позивача, не спростованими відповідачем. Таким чином, при підписанні додаткової угоди № 7 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року були створені можливості для збільшення обсягу відповідальності поручителя, без погодження з ним.

Суд критично відноситься до заперечень відповідача в цій частині. Відповідач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР" фактично взяла кредит не у гривнях України, а в доларах США, і тому зміна методу нарахування процентів на кредит у гривнях не призвела до збільшення зобов'язань позивача. В той же час, умови договору дозволяли вказаній компанії повністю або частково повернути кредит у доларах США і отримати суму кредиту у гривнях. Цей висновок підтверджується в тому числі і самим фактом підписання додаткової угоди № 7. Адже у разі, якщо видача кредиту у межах цього договору у гривнях України була б неможливою, то зміна кредитної ставки по такому кредиту втрачає будь-який сенс.

Крім того, шляхом підписання додаткової угоди № 8 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР" встановили для останнього новий, раніше не передбачений договором обов'язок по статі грошових сум.

При цьому, у разі невиконання цього додаткового обов'язку, відповідні суми підлягали б стягненню з позивача, як поручителя за договором поруки № П2-7-06-мв/840-хркц від 21 березня 2007 року.

Таким чином, при підписанні додаткової угоди № 8 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року був реально збільшений обсяг відповідальності позивача як поручителя, без погодження з ним.

Заперечення відповідача в цій частині стосуються лише того факту, що комісія була сплачена у день підписання додаткової угоди № 8 і без сплати комісії ця угода не була б підписана. Але, такі заперечення прямо суперечать змісту додаткової угоди № 8 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року, оскільки до її підписання обов'язку по сплаті комісії у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР" не існувало. Відповідно, сплата комісії могла відбуватися тільки після того як додаткова угода № 8 набула чинності.

Отже, в період з набуття чинності додатковою угодою № 8 до договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року і до сплати суми комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР", розмір відповідальності позивача перед відповідачем був збільшений, без отримання попереднього погодження від позивача.

Виходячи з викладеного суд прийшов до висновку про те, що зобов'язання поруки позивача, яке виникло на підставі договору поруки від 21 березня 2007 року № П2-7-06-мв/840-хркц, припинилось з дати укладення між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ БЕСТСЕЛЛЕР" без попереднього письмового погодження з позивачем Додаткової угоди № 7 до кредитного договору № 78-06-мв/840-хркц від 21 вересня 2006 року, а саме з 16 квітня 2007 року.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 553, 559 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати поруку за Договором № П2-7-06-мв/840-хркц від 21 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, код ЄДРПОУ 02497996) та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) припиненою, починаючи з 16 квітня 2007 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, код ЄДРПОУ 02497996) 1147,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.07.2013 р.

Суддя Хотенець П.В.