Постанова № 32630145, 18.07.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 р. Справа №818/3383/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кіптенко Н.Г.,

представника позивача - Клещенко О.М., Соцкої Г.П., Костюк Л.М.,

представника відповідача - Гребеник В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3383/13-a

за позовом Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд"

до Сумського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне ремонтно-будівельне підприємство "Рембуд" (далі по тексту - позивач, ПРБП "Рембуд") звернулось до суду з позовом до Сумського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати недійсним та скасувати постанову адміністративної колегії Сумського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України №11 від 20.02.2013 р. по справі №02-06/06-2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.01.2013 р. адміністративна колегія Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши подання 1-го відділу досліджень та розслідувань від 17.01.2013 р. №13 «Про початок розгляду справи» розпорядженням за №7 розпочала розгляд по справі №02-06/06-2013 за ознаками порушення у діях позивача, які полягають у стягненні протягом 2010-2012 років з мешканців житлових будинків плати за послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій без врахування часткового відшкодування витрат суб'єктами господарювання-операторами телекомунікацій на утримання будинків, як плати за користування конструктивними елементами житлових будинків для розміщення телекомунікаційних мереж, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій.

20.02.2013 р. адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №11 по справі №02-06/03-2013 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Позивач вважає, що рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є необґрунтованим, протиправним та таким, що не засноване на вимогах закону і підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4 та 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», п.1 ст.3 «Про захист економічної конкуренції», ст.1 Розпорядження Антимонопольного комітету №32-р від 23.02.2001р. «Про Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України», антимонопольний комітет України зобов'язаний суворо додержуватися Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ та організацій, що охороняються законом.

Щодо монопольного становища на ринку послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій та зловживанням монопольним становищем, твердження відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме:

Згідно ст.29 Господарського кодексу України зловживання монопольним становищем вважаються:

- нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту.

- інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринку (виходу з ринку) суб'єктів господарювання.

- встановлення монопольно високих або дискремінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів.

Згідно частини 1 та 2 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 %, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Так як, ПРБП «Рембуд» прийшов на ринок по обслуговуванню житлових будинків і прибудинкових територій в результаті виграного конкурсу, проведеного Виконавчим комітетом Сумської міської ради - позивач не може бути визнаний монополістом, так як до конкурсу допускались необмежена кількість суб'єктів господарювання-конкурентів, бар'єрів та обмежень для доступу до конкурентів на ринок обслуговування ПРБП «Рембуд» не створював.

Окрім цього, частка обслуговування на ринку для ПРБП «Рембуд» не перевищує 35 %, а складає лише:

4120372 м*2 : 218535 = 5,3% - в 2011р.

4120372 м*2 :85153 = 2,1 % - в 2012р.

Стосовно посилання відповідача, що позивач є монополістом в межах обслуговування зазначає, що на 12 мікрорайоні обслуговування житлового фонду виконується ЖЕКом «Компанія Федорченко», ТОВ «Оселя», об'єднаними товариствами співвласників і теж не може бути визнаним як монопольне становище ПРБП «Рембуд»

Крім цього, трактування СОТВАК України «в межах власної зони обслуговування» не відповідає Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: згідно ст.1 Визначення термінів: монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Отже, ПРБП «Рембуд» не ставив перед собою мету щодо досягнення монопольного становища на ринку обслуговування житлового фонду, посилення цього становища в м. Суми, нав'язуванням умов договору, а діяв згідно договору з Управлінням та ЖБК

Згідно Додаткової угоди від 30.09.2009 р. «Про внесення змін та доповнень до п. 4.2. договору №53 на надання комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій від 04.10.2006р.» фінансове забезпечення виконання виконавцем зобов'язань за договором включає: грошові кошти, що надходять від орендарів та власників нежитлових приміщень в житлових будинках, які зараховуються на рахунок виконавця.

Таким чином, обидві сторони договору на комунальне замовлення домовились про використання інших цільових коштів на забезпечення якісних послуг мешканцям будинків.

Отже, заключивши договір з суб'єктами господарювання-операторами телекомунікацій ПРБП «Рембуд» спрямував ці кошти на поточний ремонт покрівель, під'їздів, які були пошкоджені при прокладанні мереж телекомунікацій, проте колегія Антимонопольного комітету прийняла рішення, що стягнення плати з операторів могло призвести до подвійного відшкодування за експлуатацію конструктивних елементів будинку.

Тобто, фактична перевірка використання коштів, отриманих від операторів, не проводилась, а висновок про можливе подвійне відшкодування за використання конструктивних елементів будинку ґрунтується на припущеннях і не відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивач вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2013 р. адміністративна колегія Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розпорядженням №7 розпочала розгляд по справі №02-06/06-2013 за ознаками порушення у діях Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд", які полягають у стягненні протягом 2010-2012 років з мешканців житлових будинків плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без врахування часткового відшкодування витрат суб'єктами господарювання-операторами телекомунікацій на утримання будинків, як плати за користування конструктивними елементами житлових будинків для розміщення телекомунікаційних мереж, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (а.с. 13-16).

20.02.2013 р. адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №11 по справі №02-06/03-2013 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, яким:

1. Визначено, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про захисні економічної конкуренції» приватне ремонтно-будівельне підприємство «Рембуд» є суб'єктом господарювання, що займав монопольне становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах власної зони обслуговування у місті Суми, на території якої розташовані:

-25 житлових будинків, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Суми та 14 житлових будинків, у яких створені житлово-будівельні кооперативи, що обслуговувались приватним ремонтно-будівельним підприємством «Рембуд» протягом 2010 року та першого півріччя 2011 року;

-15 житлових будинків, у яких створені житлово-будівельні кооперативи, що обслуговувались приватним ремонтно-будівельним підприємством «Рембуд» протягом другого півріччя 2011 року та 2012 року.

2. Визнано дії позивача, які полягають у стягненні з мешканців житлових будинків плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без врахування часткового відшкодування витрат суб'єктами господарювання-операторами телекомунікацій на утримання будинків, як плати за користування конструктивними елементами житлових будинків для розміщення телекомунікаційних мереж порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3.Зобов'язано позивача у місячний строк з моменту одержання рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом нарахування мешканцям житлових будинків плати за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій з урахуванням часткового відшкодування витрат на утримання житлових будинків суб'єктами господарювання-операторами телекомунікацій, як плати за користування конструктивними елементами житлових будинків для розміщення телекомунікаційних мереж.

4. Зобов'язано приватне ремонтно-будівельне підприємство «Рембуд» (код 21116965) у двомісячний строк з моменту одержання рішення усунути наслідки порушення, зазначеного у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, шляхом здійснення мешканцям житлових будинків перерахунку плати за послуги з утримання будинків, споруд та при будинкових територій із урахуванням часткового відшкодування витрат за утримання житлових будинків суб'єктами господарювання-операторами телекомунікацій, як плати за користування конструктивними елементами житлових будинків для розміщення телекомунікаційних мереж за 2010-2012 роки.

5.Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на позивача штраф у розмірі 7000 грн. (а. с. 27-33).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно ст. 29 Господарського кодексу України визначено поняття зловживання монопольного становища, а саме:

- нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту.

- інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринку (виходу з ринку) суб'єктів господарювання.

- встановлення монопольно високих або дискремінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів.

Також, згідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Відповідно до ч. 2 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Згідно ч. 3 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

З матеріалів справи вбачається, ПРБП «Рембуд» укладено з житлово-будівельними кооперативами договори про обслуговування будинків (а.с. 41-137).

До зазначених угод внесено зміни додатковими угодами, зі змісту яких встановлено, що фінансове забезпечення виконання виконавцем зобов'язань за договором включає: грошові кошти, що надходять від орендарів та власників нежитлових приміщень в житлових будинках, які зараховуються на рахунок виконавця за використання конструктивних елементів суб'єктами господарювання (операторами телекомунікацій, рекламодавцями, тощо) (а.с. 46, 53, 60,67,74).

Таким чином, обидві сторони договору на комунальне замовлення домовились про використання інших цільових коштів на забезпечення якісних послуг мешканцям будинків.

Також, судом встановлено, що між ПРБП "Рембуд" та суб'єктами господарювання-операторами телекомунікацій при розміщенні та прокладанні останніми телекомунікаційних мереж у житлових будинках протягом 2010-2012 років укладались договори, а саме:

- про участь у витратах на утримання і ремонт будинків ПрАТ "Українські радіосистеми" від 23.10.2010 року №19/261, з ПрАТ "Київстар" від 29.04.2011 року № 28510 (а. с. 190,192);

Предметом договорів, укладених з операторами телекомунікації є надання права операторам телекомунікаційних послуг на розміщення технічних засобів телекомунікацій та прокладання кабелів на території та у будинках з метою забезпечення надання телекомунікаційних послуг мешканцям.

Отже, заключивши договір з суб'єктами господарювання - операторами телекомунікацій ПРБП «Рембуд» спрямував зазначені кошти на поточний ремонт покрівель, під'їздів, які були пошкоджені при прокладанні мереж телекомунікацій.

Посилання представника відповідача, що ПРБП "Рембуд" не мало конкурентів на ринку послуг з утримання будинків, суд не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи, встановлено, що ПРБП «Рембуд» прийшов на ринок по обслуговуванню житлових будинків і прибудинкових територій в результаті виграного конкурсу, проведеного Виконавчим комітетом Сумської міської ради, а тому позивач не може бути визнаний монополістом, так як до конкурсу допускались необмежена кількість суб'єктів господарювання-конкурентів.

Крім того, суд зазначає, що частка обслуговування на ринку для ПРБП «Рембуд» не перевищує 35 %, а складає лише:

4120372 м*2 : 218535 = 5,3% - в 2011р.

4120372 м*2 :85153 = 2,1 % - в 2012р.

Зазначені доводи позивача, відповідачем не спростовано.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. п. 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Отже, позивач не міг встановити подвійний розмір відшкодування за використання конструктивних елементів будинку, оскільки до відання виконавчих органів міських рад належить виключне право на встановлювання в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні послуги.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не проводилась перевірка використання коштів, отриманих від операторів, а висновок про можливе подвійне відшкодування за використання конструктивних елементів будинку ґрунтується лише на припущеннях.

Отже, як встановлено судом, отримання грошових коштів за оплатними господарськими договорами про участь у витратах на утримання і ремонт будинків, жодним чином не впливає на формування тарифів на житлово-комунальні послуги для мешканців будинків, оскільки оплата комунальних послуг мешканцями будинків, які обслуговує позивач, здійснюється на підставі тарифу затвердженого рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради, в той же час, як встановлено під час розгляду справи, вказаний тариф не містить складової витрат пов'язаних з розміщення технічних засобів телекомунікацій та прокладання кабелів телекомунікаційними операторами, що в свою чергу виключає можливість подвійного стягнення плати з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем не було доведено правомірності свого рішення та не доведено, що позивачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, здійснення державного контролю за дотриманням якого покладено на Антимонопольний комітет України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо скасування рішення адміністративної колегії Сумського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України №11 від 20.02.2013 р. по справі №02-06/06-2012 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94,98,158-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" до Сумського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову адміністративної колегії Сумського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України №11 від 20.02.2013 р. по справі №02-06/06-2012 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови виготовлено 23.07.2013 року.