Ухвала суду № 3262841, 04.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

               ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2009року                                                                           м. Київ

Колегія  суддів  Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого:  судді    Харченка В.В.

Суддів:                           Бим М.Є.

                                        Гордійчук М.П.

                                        Фадєєвої Н.М.

                                         Шкляр Л.Т.

при секретарі:             Сірик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за  касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на  постанову господарського суду Донецької області від 23 травня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного  суду від 31 липня 2007 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»  до управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про скасування рішення,-

в с т а н о в и л а:

  У квітні 2007 року відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про скасування рішення.

Постановою господарського суду Донецької області від 23 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного  суду від 31 липня 2007 року в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

 Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши  матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00131268.

22 листопада 2004 року ухвалою господарського суду Донецької області порушено справу № 5/194Б про банкрутство ВАТ «Донецькобленерго» та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 20 березня 2007 року продовжено термін проведення підготовчого засідання по справі з посиланням на пункт 4.1 статті 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року № 2711-4 (надалі - Закон України № 2711) з огляду на те, що позивач є учасником процедури погашення заборгованості як підприємство паливно-енергетичного комплексу, що діє до 1 січня 2008 року (пункт 3.4 Закону України № 2711).

Норми пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2711 визначають, що на період дії процедури погашення заборгованості на учасників розрахунків не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо сум заборгованості, які підлягають погашенню на умовах, визначених цим Законом.

Розрахунковою датою відповідно до пункту 1.8 статті 1 цього Закону є дата, на яку кожним   з   учасників   розрахунків   фіксується  сума  кредиторської  та  дебіторськоїзаборгованостей для погашення шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2005 року.

Пунктом 12.4.6 статті 12 Закону України № 2711 доповнений пункт 1 розділу 7 «Прикінцеві положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» абзацом такого змісту: «Положення цього Закону щодо провадження у справах про банкрутство підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на умовах, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Аналіз вищезазначених норм доводить, що дія мораторію запровадженого у межах справ про банкрутство не розповсюджується на заборгованість, стосовно якої запроваджуються процедури погашення встановлені Законом України № 2711, що існувала станом на 1 січня 2005 року.

Встановлено, що штраф та пеня застосовані відповідачем відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату внесків за місячні звітні періоди з травня 2006 року по січень 2007 року, виключно поточні зобов'язання зазначених періодів.

Факт порушення та правильність визначення відповідачем сум штрафних санкцій та пені не є спірними. Єдиною підставою неправомірності їх застосування позивач вважає факт порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-12, термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" вживається у цьому Законі у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Забезпечення вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів здійснюється відповідно до статті 12 вищезазначеного Закону.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі,    про що зазначається   в   ухвалі господарського     суду   про порушення    провадження    у    справі    про банкрутство (стаття  11, абзац перший частини четвертої статті  12 цього Закону).

Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Слід зазначити, що в абзаці 2 частини 4 статті 12 йдеться виключно про задоволення вимог кредиторів, що виникли до введення мораторію.

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, на вимоги кредиторів, що виникли до введення мораторію.

Зобов'язання, що виникли після введення мораторію боржник повинен виконувати повністю без будь-яких обмежень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, що наведені в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                         ух в а л и л а:

Касаційну скаргу  відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» залишити без задоволення, постанову господарського суду Донецької області від 23 травня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного  суду від 31 липня 2007 року – без змін.

Ухваланабирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

  Судді (підписи)

Суддя Вищого адміністративного суду

           України                                                                                В.В. Харченко