Ухвала суду № 32627486, 26.07.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

У Х В А Л А

26 липня 2013 року справа № 927/351/13

Суддя Моцьор В.В., розглянувши матеріали скарги № 21 від 18 липня 2013 року скаржника (боржника): Фермерського господарства "Дорошенко В.П.", вул. Урицького, 47в, м. Мена, 15600

До органу Державної виконавчої служби, дії якого оскаржуються: Відділу державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції, вул. Червона площа, 20, м. Мена, 15600

у справі №927/351/13

За позовом: Прокурора Менського району в інтересах держави

в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. О.Теліги, 8, кімн. 58-а, 59, м. Київ, 04112 (Чернігівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, просп.. Миру, 14, м. Чернігів, 14000)

до відповідача: Фермерського господарства "Дорошенко В.П.", вул. Урицького, 47в, м. Мена, 15600

про стягнення 12 759,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фермерським господарством "Дорошенко В.П." подана скарга на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції, в якій скаржник просить скасувати постанову державного виконавця про арешт всього майна від 3 липня 2013 року, а провести процедуру згідно пунктів 3, 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та указати майно в постанові про арешт майна та витягу суму боргу та направити на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви передбаченими статтею 54 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2,4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Держаної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 Господарського процесуального кодексу України тощо.

Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Скаржником не вказані в скарзі вищезазначені данні стосовно стягувача та прокурора.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно п. 9.7 вищезазначеної постанови встановлений у частині першій статті 121-2 десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику не пізніше наступного робочого дня, суд доходить висновку, що звертаючись 19 липня 2013 року до суду зі скаргою скаржником пропущено десятиденний строк подання скарги, оскільки постанова про арешт майна датована 3 липня 2013 року.

Окрім того, скаржником не подано доказів поважності причин пропущення строку на оскарження постанови від 3 липня 2013 року та заяви про його відновлення.

За таких обставин, скарга має бути залишена без розгляду та повернута скаржнику.

Також звертаю увагу на те, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник, а Державна виконавча служба є органом, дії якого оскаржуються.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 53, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Повернути скаргу без розгляду

Додаток на 15 арк.

Суддя В.В. Моцьор

26.07.13