Постанова № 32627409, 18.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р. Справа№ 910/5908/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Костенко А.О. - дов. № 47-1-4/37-ю від 20.12.2012р.

від відповідача: Мірошниченко І.О. - дов. № 303/25-81 від 09.01.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. (повний текст підписано 16.05.2013р.)

у справі № 910/5908/13 (суддя Куркотова Є.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова

компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного

акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Гарант-Авто»

до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства

оборони України

про стягнення 4 146, 91 грн.

В судовому засіданні 18.07.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013р. Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 146, 91 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику згідно договором добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0354312 від 04.08.2010р. страхове відшкодування, набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою, на думку позивача, є відповідач.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. по справі №910/5908/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» шкоду в сумі 4 146, 91 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720, 50 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного та повного розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. для розгляду справи № 910/5908/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 04.07.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.07.2013р.

До початку судового засідання 18.07.2013р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 04.07.2013р.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 18.07.2013р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.07.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто», (позивач, страховик за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Венбест» (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №19G-0354312, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Seat Cordoba», д. н. 01547 ОО.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ від 16.12.2010р. про ДТП, вбачається, що 03.12.2010р. о 12 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Бориспільській сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Камаз», д. н. 3075 С1, що належить відповідачу, під керуванням Побережець О.А., та автомобіля «Seat Cordoba», д. н. 01547 ОО, під керуванням Марченко С. О.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 08.02.2011р. у справі № 3-1271/11 Побережець О.А. визнано винним у скоєнні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту № 6630 від 13.01.2011р. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Естімейт», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Seat Cordoba», д. н. 01547 ОО, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 4 146, 91 грн. з ПДВ.

Згідно рахунку - фактури № 22 від 24.01.2011р., складеного Фізичною особою-підприємцем Блажик О.А., що здійснює господарську діяльність з ремонту транспортних засобів (СТО), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Seat Cordoba», д. н. 01547 ОО, становить 5 350,00 грн.

Страховим актом № 116256 від 02.02.2011р. зазначену подію позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 5 050, 00 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0354312 від 04.08.2010р., на підставі страхового акту № 116256 від 02.02.2011р. (а. с. 36), заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування вих. № 45/1 від 28.01.2011р. (а. с. 34) здійснив виплату страхового відшкодування, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 592 від 07.02.2011р. (а. с. 37).

24.12.2012р. за вих. № 116256/24АК позивач звернувся до відповідача з претензією (з долученням відповідних документів) про виплату 5 050, 00 грн. в порядку регресу, яка отримана відповідачем 29.12.2012р. У відповідь на зазначену претензію відповідач зазначив про її необґрунтованість.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Місцевим господарським судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що автомобіль «Камаз», д. н. 3075 С1, водієм якого спричинено ДТП, що потягло за собою нанесення шкоди автомобілю, застрахованому позивачем, належить Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України (відповідачу по справі).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Камаз», д. н. 3075 С1, під час ДТП, встановлена у судовому порядку, а матеріалами справи підтверджується законність керування водієм Побережець О.А. забезпеченим автомобілем «Камаз», д. н. 3075 С1, під час вчинення даної ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП 03.12.2010р. Побережець О.А. перебував у трудових відносинах з Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України, що підтверджується належним чином засвідченим витягом з трудової книжки Побережець О.А., який наданий представником відповідача суду апеляційної інстанції та прийнятий судом до уваги.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Камаз», д. н. 3075 С1, - відповідача у справі, на момент ДТП застрахована не була.

Таким чином, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0354312 від 04.08.2010р. перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Посилання відповідача на те, що сума (4 146, 91 грн.), заявлена позивачем до стягнення (без надіслання відповідачу претензії на вказану суму) є необґрунтованою, оскільки не співпадає з сумою (5 050, 00 грн.), на яку позивачем пред'явлено відповідачу претензію та з вартістю відновлювального ремонту згідно рахунку-фактури № 22 від 24.01.2011р. (5 350, 00 грн.), не заслуговують на увагу, оскільки вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Seat Cordoba», д. н. 01547 ОО, в результаті його пошкодження при ДТП, в розмірі 4 146, 91 грн. визначена згідно звіту № 6630 від 13.01.2011р., заявлена ціна позову є меншою ніж сума (5 050, 00 грн.), про стягнення якої позивач звертався з претензіями 24.12.2012р. та 28.01.2013р., що не суперечить чинному законодавству України.

З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 146, 91 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обстаини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального права відповідає встановленим обставинам справи, з наданням належної оцінки доказам по справі, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 15.05.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. у справі № 910/5908/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. у справі № 910/5908/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5908/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 23.07.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Мальченко А.О.