Ухвала суду № 3262661, 18.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №К-33494/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2009 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Маринчак Н.Є.

Пилипчук Н.Г.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

при секретарі: Остапенку Д.О.

за участю представників:

позивача: не зявився.

відповідача: Волошиної Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Енергоспецремонт»

на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.09.2006 та постанову Господарського суду Запорізької області від 01.06.2006

у справі№18/80/06-АП

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Енергоспецремонт»

до Токмацької обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування актів індивідуальної дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.09.2006, в задоволенні позову ТОВ НВФ «Енергоспецремонт» про скасування податкових повідомлень-рішень Токмацької ОДПІ від 06.07.2005 №0000732302/0-8022, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 104961 грн., у тому числі 69974 грн. основного платежу та 34987 грн. штрафні (фінансові) санкції та №0000722302/0-8022, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 145424 грн. у т.ч. 121205 грн. основного платежу та 24219 грн. штрафні (фінансові) санкції, відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюпозивача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про задоволення позову, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, судові рішення мають бути залишені без змін із закриттям провадження по справі з огляду на таке.

Відповідачем проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) за період з 01.10.2003 по 31.03.2005, за результатами якої складено акт №31-23-31279305 від 06.07.2005.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.07.2005 №0000732302/0-8022, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 104961 грн., у тому числі 69974 грн. основного платежу та 34987 грн. штрафні (фінансові) санкції та №0000722302/0-8022, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 145424 грн. у т.ч. 121205 грн. основного платежу та 24219 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно з п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход, відповідно до п.4.1 ст.4 цього Закону, - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як передбачено пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що перевірка позивача проведена податковим органом відповідно до повноважень наданих Законом України «Про державну податкову службу в Україні», з дотриманням приписів Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205, до початку перевірки позивачем повідомлень про знищення чи загибель документів фінансово-господарської діяльності до податкового органу не надавалось, на час розгляду справи документи бухгалтерського та податкового обліку не відновлені, дійшли вірного висновку про непідтвердженн суми заявлених валових витрат та доходів по Декларації з податку на прибуток.

Вірними є і висновки про порушення позивачем пп.5.5.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з включенням до складу валових витрат відсотків за договором Кредитної лінії №53 від 16.02.2002, укладеного з ВАТ «Державний ощадний банк України» з врахуванням додаткової угоди №2 від 12.12.2003 про пролонгацію договору та надання відновлюваної кредитної лінії на виробництво мінеральної води «Молочанська джерельна», оскільки зазначений вид діяльності не передбачений статутом позивача.

Щодо донарахування позивачу податку на додану вартість, то судова колегія вважає правильними висновки судів, що ненадання позивачем документів, що підтверджують суму податкового кредиту, є підставою для донарахування податку та застосування фінансових санкцій, оскільки це передбачено пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АВ №028376 станом на 09.02.2009 державна реєстрація юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоспецремонт», ідентифікаційний код 31279305, місцезнаходження: 71700, Запорізька обл., м.Токмак, вул.Революційна, 50, припинена у звязку з визнанням її банкрутом..

Відповідно до ч.2 ст.228 КАС України, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Враховуючи, що судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, але після їх постановлення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, а саме, припинення юридичної особи ТОВ «Енергоспецремонт», яке було стороною по справі, та ці судові рішення ще не виконані, колегія приходить до висновку, що відповідно до ст.ст. 223, 228 КАС України провадження по справі необхідно закрити.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Енергоспецремонт» залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.09.2006 та постанову Господарського суду Запорізької області від 01.06.2006 визнати такими, що втратили законну силу та закрити провадження по справі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Є.Маринчак

Н.Г.Пилипчук

А.О.Рибченко

О.І.Степашко