Ухвала суду № 32623170, 18.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 р.Справа № 2а/1570/8520/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі (на даний час Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.2011р. №0000421530. Позов мотивує тим, що при зазначенні в акті перевірки про те, що розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної складені підприємством з порушенням вимог п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, відповідачем не враховано, що пунктом 20 зазначеного Порядку лише визначено форму розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, і позивачем ці розрахунки складались відповідно до вказаної форми. Також, позивач вважає безпідставними висновки відповідача про порушення п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ця норма не передбачає, що в разі порушення форми розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, платник податку не має можливості проведення коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту. При розрахунку штрафної санкції відповідачем не враховані та не застосовані вимоги п.7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, згідно з яким штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною нею перевіркою було встановлено, що позивачем було безпідставно відкориговано (зменшено) податкові зобов'язання за грудень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 392694,08 грн., що призвело до відповідного заниження податку за цей період. Спірне податкове повідомлення-рішення вважає правомірним; в задоволенні позову податкова інспекція просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2012р. позов ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказів від 24.03.2011р. №174, від 14.04.2011р. №257 та направлення на перевірку №62/15-3 від 24.03.2011р., №91/15-3 від 15.04.2011р., виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у період з 28.03.2011р. по 04.05.2011р. посадовими особами відповідача проведено документальну виїзну позапланову перевірку ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» (код 01125672) з питань дотримання вимог податкового законодавства та правомірності коригування податкових зобов'язань у розрахунку коригування сум ПДВ до податкових декларацій за грудень 2010 року, січень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №198/15-3/01125672/15 від 12.05.2011р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 392694,08 грн. за грудень 2010 року.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивачем укладались з клієнтами договори на виконання робіт (послуг), що включаються до складу портових зборів, згідно вимог чинного законодавства, на користь третіх осіб, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень. Однією із основних вимог при виконанні укладених з клієнтами договорів є перерахування на поточний рахунок ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» авансу-передплати. Згідно з вимогами пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при зарахуванні коштів на розрахунковий рахунок виписується податкова накладна на аванс. Після виконання робіт (надання послуг) на адресу клієнтів виписувались рахунки на загальну суму, які стають підставою для формування податкової накладної. Друга податкова накладна у разі необхідності коригується підприємством. Акти виконаних робіт, складені з урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» та указані в графі «умови поставки» податкової накладної та розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, не надавались до перевірки. При цьому, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних складені з порушенням вимог п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, номенклатура товарів (послуг), вартість чи кількість яких коригується (колонка 17) та з обсягами поставки цих товарів (робіт, послуг) (колонка 14), не співпадає з номенклатурою поставки товарів (робіт, послуг) податкової накладної (колонка 8) та з обсягами поставки цих товарів (робіт, послуг) (колонка 9), за якою проводиться коригування. Як наслідок, позивачем було безпідставно відкориговано (зменшено) податкові зобов'язання за грудень 2010 року на суму ПДВ у розмірі 392694,08 грн., що призвело до відповідного заниження податку за цей період. (т.І а.с.35-38).

На підставі вказаного акту перевірки 26.05.2011р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000421530, яким ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 589041,12 грн. (в т.ч. за основним платежем - 392694,08 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 196347,04 грн.).

Задовольняючи позов ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що само по собі невірне визначення номенклатури у розрахунку коригування при правильному визначенні суми такого коригування та при підтвердженні факту здійснення відповідної операції не може слугувати підставою для неврахування такої операції під час формування платником податку податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідному періоді. В такому випадку первинним є встановлення фактичності операції та руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 затверджено Положення про портові збори, пунктом 11 якого передбачено, що на суми портових зборів нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» укладались договори з підприємствами ТОВ «ОМА «Інтерброкер», ТОВ «Одерма Лтд», ТОВ «Мерск Україна Лтд», ЗАТ «Синтез Ойл», ФІІ «Інтерферрі», ДП «Економу Інтернешнл Шиппінг Едженси Лтд», ТОВ «МТА СЕРВІС ЛТД», ТОВ «Поларіс», ТОВ «Нортроп», ТОВ «Новік», ТОВ «Юнайтед Марин Груп», ТОВ «Зім інтегрейтід шиппінг Україна сервисиз Лтд», ТОВ «СМА СИ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ Україна», ТОВ «Транс-оушен експресс», ТОВ «МШК Україна», ТОВ «Еліт блек сі»( (агенти), предметом яких було надання послуг з організації агентування суден та забезпеченню оплати послуг порту судновласниками, а також сприяння збільшення заходів суден вітчизняних та іноземних судновласників.

За умовами таких договорів порт зобов'язується надавати через агентів послуги судновласникам з обслуговування суден, які заявлені в «Звичаях порту» (стивідорні, ремонтні, постачальницькі); при цьому агент зобов'язується забезпечити своєчасну наявність авансових сум судновласників на покриття портових зборів та інших видатків суден, що ними агентуються.

На виконання умов зазначених вище договорів агенти здійснювали перерахунок грошових коштів на поточний рахунок позивача у якості авансів судновласників на покриття судових зборів, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку ДП «Іллічівський морський торгівельний порт». На виконання вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем виписувались податкові накладні на отримані ним аванси, копії яких також наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п.4.5 ст.4 Закон України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

Відповідно до п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до п.4.5 ст.4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі в тексті - розрахунок коригування) може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп'ютера або іншим методом. Розрахунок коригування складається у двох примірниках. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг). Копія залишається у продавця. Розрахунки коригування як покупцем, так і продавцем зберігаються в порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних.

На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням). На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни. Розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем - отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.

З матеріалів справи вбачається, що факти заходу суден, агентами судновласників яких виступали ТОВ «ОМА «Інтерброкер», ТОВ «Одерма Лтд», ТОВ «Мерск Україна Лтд», ЗАТ «Синтез Ойл», ФІІ «Інтерферрі», ДП «Економу Інтернешнл Шиппінг Едженси Лтд», ТОВ «МТА СЕРВІС ЛТД», ТОВ «Поларіс», ТОВ «Нортроп», ТОВ «Новік», ТОВ «Юнайтед Марин Груп», ТОВ «Зім інтегрейтід шиппінг Україна сервисиз Лтд», ТОВ «СМА СИ ДЖИ ЕМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІЗ Україна», ТОВ «Транс-оушен експресс», ТОВ «МШК Україна», ТОВ «Еліт блек сі» у відповідних взаємовідносинах з портом, підтверджуються наявними в матеріалах справи листом Капітана порту від 16.03.2012р. №168/03.1/7, вибірковими копіями з журналів реєстрації приходу та виходу іноземних суден, журналу реєстрації приходу та виходу українських суден, а також лоцманськими квитанціями. Після фактичного заходу судна до порту здійснювались відповідні розрахунки портових зборів, у зв'язку з чим агентам судновласників таких суден виставлялись дисбурсментські рахунки, в яких містяться відомості щодо обсягу судна, детальний розрахунок розміру зборів. Копії зазначених рахунків також пред'явленні позивачем при розгляді справи в суді.

На підставі таких рахунків ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» складались відповідні податкові накладні, а кошти, сплачені агентами як авансові, зараховувались до сплати виставлених їм рахунків, у зв'язку з чим позивачем здійснювались відповідні коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначаючи в акті перевірки про порушення ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо неправильного заповнення підприємством розрахунків коригування, податковим органом не було взято до уваги надані розрахунки коригування у зв'язку з їх неправильним заповненням, що свідчить про те, що коригування відповідно до вимог п.4.5 ст.4 Закону не відбулось.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, специфіка портових зборів та плати за інші послуги, що надаються портом судновласникам через їх агентів полягає, зокрема, в тому, що сам факт заходу судна до порту та виходу з нього свідчить про безперечне отримання відповідних послуг (швартовий збір, послуги буксирування, лоцманський збір тощо), що передбачається, зокрема, зводом звичаїв порту, та справляння судновласником (агентом) портових зборів у розмірах, визначених чинним законодавством України. Портові не потрібно мати додаткових підтверджень надання послуг судну, за які справляється встановлений портовий збір, окрім самого факту заходу судна.

Відповідно до п.6 наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. №214, у дисбурсментських рахунках, що виставляються судновласникам, здійснюється обов'язковий детальний розрахунок вартості наданих послуг з визначенням установлених цими Зборами і платою ставок, які застосовуються для розрахунку (без урахування знижок та/або надбавок), фактичної тривалості послуги (загальної, у тому числі в суботні, недільні, святкові дні та нічний час), а також відсотка та сум надбавок. Дисбурсментські рахунки широко використовуються у морській практиці і є офіційними документами міжнародного судноплавства поряд з коносаментами. Сам по собі факт оплати на підставі виставленого рахунку портових зборів та інших послуг, що надаються портом за твердими ставками, при підтвердженні заходу судна до порту є підтвердженням надання портом відповідних послуг (справляння зборів).

Матеріалами справи доведено факт заходу до порту суден, щодо яких виставлялись рахунки на оплату портових зборів та надання портом інших послуг, що регулюються твердими ставками, факт оплати виставлених рахунків, а також правильність кількісного виразу коригування відповідних податкових накладних.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в акті перевірки відсутні докази про порушення ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» вимог п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 або інших положень Закону України «Про податок на додану вартість». А відтак, прийняте на підставі такого акту перевірки податкове повідомлення-рішення №0000421530 від 26.05.2011р. є незаконним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 19.07.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.