Ухвала суду № 32622344, 11.07.2013, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5410/13-ц

№ провадження 2/208/1873/13

УХВАЛА

11 липня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Нельга Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Про визнання права власності на нерухоме майно та виділення частки майна в натурі; визначення порядку користування земельною ділянкою; зобов'язання відповідача вчинити певні дії», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на 14/25 часток самочинно реконструйованого жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виділивши їй вказану частку в окремий об'єкт нерухомого майна, визнавши за нею право власності на вказану частку нерухомого майна, визначивши при цьому порядок користування земельною ділянкою у відповідності до частин співвласників, яким належить вищевказаний будинок, а також зобов'язавши відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права власності шляхом зобов'язання відповідача демонтувати частину шару зовнішнього утеплення стін, шиферного навісу, заборони влаштування стоянки автомобілю.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно роз'яснень, наданих у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст.119 ЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Ознайомившись із поданою позовною заявою, суд встановив наступне.

Згідно роз'яснень, наданих у п.9 Постанови N 6 від 30.03.2012р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, при розгляді справ про самочинне будівництво (нове будівництво, реконструкцію зі зміною площі та зайняттям земельної ділянки, прибудови, надбудови) судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України. У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог статті 121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими частиною другою статті 121 ЦПК.

Законом України від 17 лютого 2011 року «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію зведених до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані.

Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження за вищезазначеним позовом, суд дійшов висновку, що, зазначену позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у п.5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України, а саме:

- у викладених обставинах, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, позивачем не зазначено, яким саме чином відповідач - ОСОБА_3 не визнає, оспорює, або перешкоджає позивачу у реалізації його права власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно;

- відсутні данні про те, що, порушене позивачем питання щодо визнання права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право;

- не зазначено доказів тій обставині, що саме відповідач ОСОБА_3, на момент звернення позивача до суду з даним позовом є співвласником зазначеного у позові об'єкту нерухомого майна;

- не зазначено доказів тій обставині, що позивачу належить 14/25 часток спірного будинку, а також не зазначено доказів, з чого саме складається 14/25 частин зазначеного у позові об'єкту нерухомого майна (технічний паспорт, виготовлений станом на 2013р.).

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119, ч.1 ст.121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Про визнання права власності на нерухоме майно та виділення частки майна в натурі; визначення порядку користування земельною ділянкою; зобов'язанні відповідача вчинити певні дії» - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в строк до 13 серпня 2013 року виправити зазначені недоліки позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що, у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нельга Д. В.