Рішення № 32621913, 22.07.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Справа № 925/771/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Сахно І.В. за участю представників сторін: позивача - Євтушенко І.І., Махаринець В.І. за довіреностями, відповідача - Василенко М.В., Кузьменко Т.О. за довіреностями, від третьої особи - Мазур О.М., Луговський О.С. за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" від імені якого діє Черкаський міський РЕМ до комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаської міської ради про стягнення 5373909,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 5373909,34 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію відповідно умов укладеного між сторонами договору № 18 від 31.03.2011 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки електричної енергії щодо оплати за використану електричну енергію.

26.06.2013р. ПАТ «Черкасиобленерго» від імені якого діє Черкаський міський РЕМ (позивач), було подано заяву по справі № 925/771/13 про зменшення позовних вимог в зв'язку з частковим погашенням Відповідачем суми боргу в розмірі 210 000,00грн. Таким чином, позовні вимоги на 20.06.2013р. становили 5 163 909,34грн.

12.07.2013р. позивачем було подано уточнення по справі № 925/771/13 про збільшення позовних вимог в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань, та здійснено розрахунок пені, яка на день заявлених позовних вимог становила 277802,26грн., індексу інфляції 94105,51грн. та 3% річних - 33713,14грн., основний борг - 5163909,34грн. Позовні вимоги на 12.07.2013р. становили 5 569 530,25грн.

Ухвалою Господарського суду від 26.06.2013р. суд зобов'язав Відповідача з'явитись до Позивача для проведення звірки взаємних розрахунків. 19.07.2013р. представник відповідача отримав у позивача 3 примірника акту звірки взаємних розрахунків.

22.07.2013р. представник відповідача надав позивачу підписаний акт звірки, в якому визнав суму боргу станом на 01.05.2013р. в розмірі 5 953 328,34грн., та зазначив що за період з 01.05.2013р. по 19.07.2013р. в рахунок погашення заборгованості були перераховані кошти в розмірі 300 000,00грн. та здісненні взаємозаліки за рахунок субвенцій з державного бюджету на загальну суму 890 581,00грн.

Дані заперечення були враховані позивачем і станом на 19.07.2013р. проведено додаткову звірку по фактам викладеним в запереченні, акті звірки, та встановлено що за період з 01.05.2013р. по 19.07.2013р. Відповідачем було сплачено 1 420581,00грн із них:

- 530 000,00грн.(власті кошти)

- 890 581,00грн.(субвенції з державного бюджету)

Таким чином станом на 22.07.2013р. позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі - 3 953 328,34грн., 277802,26 грн. пені, індекс інфляції в сумі 94105,51грн. та 3% річних в сумі 33713,14грн..

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд вважає що заява позивача про збільшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не суперечить інтересам сторін, відповідає вимогам ст..54 ГПК України, подана в порядку ст..22 ГПК України, а тому підлягає прийняттю до розгляду.

Відповідач у відзиві на позов, заперечує проти збільшених позовних вимог. Заперечення вмотивовано наступним:

В зв'язку з тим, що тарифи на послуги, що надаються Відповідачем населенню міста Черкаси, є збитковими, оскільки їх фактична собівартість значно перевищує затверджений розмір тарифів, Кабінет Міністрів України постановою від 20.03.2013 № 167 визначив порядок погашення заборгованості підприємствами - надавачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам з послідуючим перенаправленням їх енергопостачальним підприємствам.

На виконання вимог вищезазначеної постанови, 22 травня 2013 року засіданням територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, до складу якої, входить представник ПАТ "Черкасиобленерго", узгоджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених для населення за період з 2007 року по І квартал 2013 р., для КП "Черкасиводоканал" в сумі 80 325 696,00 грн, з яких за І квартал - 8 611 658,00 грн. (копія протоколу № 6 додається).

В цей же день комісією вирішено затвердити розподіл коштів субвенції з державного бюджету по підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, в тому числі для КП "Черкасиводоканал" в сумі 9 119 538,00 грн. для погашення заборгованості за спожиту електроенергію (копія протоколу № 7 додається).

Також, у відзиві відповідач просить зупинити провадження у справі № 925/771/13 до вирішення питання погашення заборгованості за рахунок коштів державного бюджету, а саме різниці в тарифах за централізоване водопостачання та водовідведення, посилаючись на норми статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у ньому та у заяві про збільшення позовних вимог. Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі представники позивача вважали його не обгрунтованим та таким що не відповідає вимогам статті 79 ГПК України, якою передбачено що Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі не можливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаного з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами. Предметом спору по справі є стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Даний спір не є предметом розгляду інших органів, що вирішують господарські справи , а тому вимога щодо зупинення провадження у справі № 925/771/13 не відповідає приписам чинного законодавства а тому не підлягає до задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні проти збільшених позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві. Також просили суд задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд дослідивши подане клопотання про зупинення провадження у справі, дослідивши додаткові докази, вважає клопотання таким, що не підлягає до задоволення, оскільки відповідачем не вказано відповідно ст.. 79 ГПК України належних підстав для його задоволення.

Також представником відповідача подала клопотання в якому просила продовжити строк розгляду спору у зв'язку з необхідністю ознайомитись з поданими позивачем запереченнями на відзив.

Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Суд вважає клопотання представника відповідача щодо продовження строку розгляду спору необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

31.03.2011 р. між публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж (позивач) та комунальним підприємством "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради (відповідач) укладено договір №18 про постачання електричної енергії.

15.08.2011 р. на загальних зборах акціонерів ВАТ "Черкасиобленерго" прийнято рішення про зміну назви товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства".

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати позивачу вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

П..2.3.3 договору, визначено, що відповідач оплачує позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії „. Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.4).

П.3.1.1 сторонами визначено, що позивач має право отримувати від відповідача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тари розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Відповідно до п.4.2.1. договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент заборгованості.

Відповідно до п. 7.6 договору, визначено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому, оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу необхідної для цього періоду, ці кошти перераховані споживачем за електричну енергію постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії.

Договір пролонгований сторонами на 2013 рік.

31.03.2011р. сторони підписали додаток до договору №18 про порядок розрахунків та строки платежів. Відповідно додатку повна оплата здійснюється на початку періоду наступного за розрахунком (до 30 числа) за фактично використану електроенергію (активну і реактивну) відповідно показників розрахункових приладів обліку на кінець розрахункового періоду ( на 25 число). Нарахування пені здійснюється на наступний день після закінчення терміну сплати за використану електроенергію згідно виставленого рахунку.

На підставі укладеного договору №18 від 31.03.2011 р. позивач з лютого 2012 року по квітень 2013 року поставив електричну енергію відповідачу на загальну суму 12 738 774,22 грн., що підтверджується актами зняття поточних показників лічильників електроенергії.

До 01.05.2013 відповідач за отриману електричну енергію сплатив лише 7 364 864,88 грн..

В липні 2013 року в рахунок погашення заборгованості, що була нарахована за березень 2013 року, відповідачем на рахунок позивача перераховано 300 000,00 грн., а саме: 11.07.2013 - 50 000,00 грн.; 12.07.2013 - 50 000,00 грн.; 15.07.2013 - 50 000,00 грн.; 16.07.2013 - 50 000,00 грн.; 17.07.2013 - 50 000,00 грн.; 18.07.2013 - 50 000,00 грн. Також за рахунок субвенції з державного бюджету в травні-липні 2013 року було погашено борг відповідача за спожиту електричну енергію на суму 890581,00 грн.

22.07.2013р. представник відповідача надав позивачу підписаний акт звірки, в якому визнав суму боргу станом на 01.05.2013р. в розмірі 5 953 328,34грн..

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 625, 712 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки електричної енергії №18 від 31.03.2011 р. Договір виходячи з його умов, є договором поставки. Свої зобов'язання за цим договором по постачанню електроенергії відповідачу позивач виконав належним чином. та поставив відповідачу електроенергію за період з лютого 2012 року по квітень 2013 року на загальну суму 12738774,22 грн.

Однак, відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 655, 692 ЦК України свої зобов'язання щодо оплати за отриману електроенергію належним чином не виконав. До порушення провадження у справі він здійснив лише часткову оплату за отриману електроенергію в сумі 7364864,88 грн., таким чином, заборгованість відповідача на час звернення позивача з даним позовом становила 5373909,34 грн.

Відповідачем вже після порушення провадження у справі частково сплачено основний борг у сумі 1420581,00 грн.

Оскільки в ході розгляду справи основний борг відповідачем сплачено частково в сумі 1420581 грн,. то в цій частині предмет спору відсутній, а тому провадження у справі підлягає припиненню.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час прийняття рішення становить 3953328,34 грн. які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, у відповідності до ст. ст. 549, 625 ЦК України та п.4.2.1 Договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 277802,26 грн., інфляційні за весь час прострочки в розмірі 94105,51грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 33713,14грн. грн. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявлених сумах.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради, вул. Ватутіна, 12, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03357168 на користь публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" від імені якого діє Черкаський міський район електричних мереж, вул. Благовісна, 166, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25204608 - 3 953 328,34 грн. основного боргу, 277 802,26 грн. пені, 94105,51 грн. інфляційних, 33713,14 грн. три проценти річних та 68820,00 грн. витрат на оплату судового збору.

В решті позову провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.07.2013р.

СУДДЯ К.І.Довгань