Рішення № 32621785, 25.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/16988-2012 25.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес»

До Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк»

Про зобов'язання вчинити дії

Головуючий суддя Ващенко Т.М.

Судді Сівакова В.В.

Любченко М.О.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Ауз Р.М. представник за довіреністю № Д-329 від 21.12.11.

Від відповідача: Дмитрук С.В. представник за довіреністю № б/н від 04.10.12.;

Жилінський А.І. представник за довіреністю № б/н від 04.10.12.

Від третьої особи: Борецький Б.О. представник за довіреністю № 782 від 21.02.11.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг» (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача вчинити дії.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що ним, як Лізингооодержувачем за Договором фінансового лізингу № 202-002901 від 17.04.08., виконано свої фінансові зобов'язання за вказаним Договором в частині повної сплати лізингових платежів, що є підставою для передачі позивачу у власність предмету лізингу за Договором фінансового лізингу № 202-002901 від 17.04.08. Разом з тим, як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю «Верес», відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за Договором від 17.04.08. в частині укладення з позивачем Договору купівлі-продажу для передачі предмету лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю «Верес» у власність. Вказане і зумовило звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.12. порушено провадження у справі № 5011-30/16988-2012, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк» (далі - третя особа); розгляд справи призначено на 20.12.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 24.01.13.

Представником позивача 21.01.13. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва була подана заява на підставі ст. 22 ГПК України про зміну предмету позову, в прийнятті якої судом відмовлено.

22.01.13. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у справі. Судом відкладено розгляд вказаного клопотання до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.13., в зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07.02.13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.13. за заявою позивача на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 25.01.13. представником позивача підтримано подану ним 25.01.13. через відділ діловодства суду на підставі ст. 22 ГПК України заяву про зміну предмета позову, яку прийнято господарським судом.

06.02.13. представником відповідача через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Капітал Лізинг» проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

06.02.13. представником третьої особи через відділ діловодства суду подано письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 07.02.13. представником відповідача підтримано повторно подане 06.02.13. через відділ діловодства суду клопотання про зупинення провадження в даній справі, проти якого представники позивача та третьої особи не заперечували.

В судовому засіданні 07.02.13. суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду справи № 5011-30/16988-2012, про що прийняв відповідну ухвалу.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 07.02.13. визначений склад колегії суддів в даній справі: головуючий суддя Ващенко Т.М., судді: Домнічева І.О., Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.13. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-30/16988-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду 14.03.13.

12.03.13. представником позивача через відділ діловодства суду подано письмові заперечення на відзив.

За результатами судового засідання 14.03.13. судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 08.04.13., про що сторони повідомлені під розписку.

Судове засідання, призначене на 08.04.13., не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. на лікарняному, з огляду на що розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 08.04.13. доручено розгляд даної справи здійснювати колегіально у складі: Головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Літвінова М.Є., суддя Трофименко Т.Ю.

10.04.13. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-30/16988-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 25.04.13., про що прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 25.04.13. представником позивача підтримано подану ним на підставі ст. 22 ГПК України 25.04.13. через відділ діловодства суду заяву про зміну предмета позову, в якій позивач просить суд зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Капітал Лізинг» виконати умови, передбачені п. 12.1 Договору фінансового лізингу № 202-002901 від 17.04.08., шляхом укладання з позивачем договору купівлі-продажу предмету лізингу, в редакції, запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю «Верес». Вказану заяву прийнято господарським судом.

Крім того, 25.04.13. представником позивача через відділ діловодства суду подано письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 25.04.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 04.06.13.

01.06.13. представником відповідача через відділ діловодства суд подано письмові заперечення на позов.

В судових засіданнях 04.06.13. та 20.06.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувались перерви до 20.06.13. та 25.06.13. відповідно.

При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.13. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.

В зв'язку з перебуванням суддів Ващенко Т.М., Літвінової М.Є. та Трофименко Т.Ю. у відпустці, справу № 5011-30/16988-2012 призначено до розгляду на 23.07.13.

В судовому засіданні 23.07.13. представником позивача підтримано подану ним 04.07.13. через відділ діловодства суду на підставі ст. 22 ГПК України заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Верес» просить суд зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Капітал Лізинг» виконати умови п. 12.1 Договору фінансового лізингу № 202-002901 від 17.04.08., шляхом визнання укладеним Договору купівлі-продажу предмета лізингу від 07.06.13. у редакції, запропонованій позивачем. Вказану заяву прийнято господарським судом, отже справа розглядається з врахуванням вказаної заяви.

В судовому засіданні 23.07.13. представником відповідача подано письмові заперечення у справі.

В судовому засіданні 23.07.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.07.13.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 5011-61/11768-2012 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.13. рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.12. у справі № 5011-61/11768-2012 залишене без змін.

25.07.13. представником позивача через відділ діловодства суду подано письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 25.07.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну предмету позову, поданої 04.07.13. через відділ діловодства суду.

Представники відповідача в судовому засіданні 25.07.13. проти позову заперечували.

Представником третьої особи в судовому засіданні 25.07.13. підтримано позовні вимоги позивача.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/16988-2012.

В судовому засіданні 25.07.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.08. між відповідачем (далі - Лізингодавець) та позивачем (далі - Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 202-002901 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Лізингодавець прийняв на себе зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння та користування за плату Предмет лізингу (далі - Майно): - оприскувач тракторний причіпний Advance 3000 Vortex ЕЕ у кількості 2-х одиниць за ціною 503 000,00 грн.; - розподільник добрив Sulky DPX 900 with cable controls 3 одиниці за ціною 72 000,00 грн.; - одну сівалку точного висівання РР Solo 5000 SLD за ціною 303 000,00 грн.; одну сівалку точного висівання РР Solo 5000 SLD Evolution, за ціною 350 000,00 грн. (згідно Специфікації, що є додатком № 1 до Додаткової угоди № 1 до Договору), а позивач зобов'язався прийняти вказане Майно, утримувати його й використовувати згідно зі звичайним призначенням, здійснювати експлуатацію та технічне обслуговування у відповідності до інструкцій Виробника і Продавця (п. 4.2 Договору) та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору (з врахуванням угоди від 22.10.08.), загальна кількість, складові лізингових платежів та їх орієнтовні суми визначені в розрахунку лізингових платежів.

17.04.08. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору фінансового лізингу, якою встановлено, зокрема, ціну Предмета лізингу в розмірі 371 287,14 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні, встановленим НБУ до долара США станом на 17.04.08., становило 1 875 000,00 грн.

Конкретні дати та розмір лізингових платежів визначаються в графіку лізингових платежів, який був підписаний та скріплений печатками сторін та згідно з яким загальний розмір лізингових платежів станом на 17.04.08 становив 2 496 042,00 грн. (514 647,89 доларів США).

Згідно з п. 4, п. 5 Додаткової угоди № 1 до Договору, Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у лізинг предмет лізингу згідно Специфікації на строк 48 місяців на підставі акту прийому-передачі.

22.05.08. між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі предмета лізингу.

При цьому, п. 5 вказаного акту сторонами погоджено, що Лізингоодержувач визнає право власності Лізингодавця на предмет лізингу та підтверджує, що йому надається виключне право володіння та користування предметом лізингу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що ним, як Лізингооодержувачем за Договором фінансового лізингу № 202-002901 від 17.04.08., виконано свої фінансові зобов'язання за вказаним Договором в частині повної сплати лізингових платежів, що є підставою для передачі позивачу у власність предмету лізингу за Договором фінансового лізингу № 202-002901 від 17.04.08. Разом з тим, як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю «Верес», відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за Договором від 17.04.08. в частині укладення з позивачем Договору купівлі-продажу для передачі предмету лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю «Верес» у власність.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою даний Договір є договором фінансового лізингу, а тому правове регулювання спірних правовідносин здійснюється в т.ч. положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, ст. 292 Господарського кодексу України та Закону України "Про фінансовий лізинг".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору та передачі майна у лізинг підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено відповідачу спочатку 468 751,10 грн. (92 822,00 доларів США) попередньої оплати, далі, здійснювалась систематична сплата лізингових платежів за Договором з червня 2008 р. по лютий 2010 р. в розмірі 1 263 752,58 грн. (181 225,20 доларів США), перерахування 273 334,51 грн. (34 268,00 доларів США) та 285 338,28 грн. (38 829,31 доларів США).

Далі, судом встановлено, що 23.01.08. між відповідачем, як Заставодавцем та третьою особою, як Заставодержателем укладено Договір застави № 063-CB-PR майнових прав (далі - Договір застави) (з врахуванням договорів про внесення змін до Договору застави) згідно з яким третя особа набула права вимоги на предмет застави, в тому числі і за Договором у разі настання випадків невиконання з боку відповідача.

На підставі зазначеного, в зв'язку з настанням випадку невиконання відповідачем, третьою особою позивачу було направлено вимогу № 87 від 05.09.12. про повне дострокове здійснення виконання зобов'язання за Договором в розмірі 1 332 260,94 грн.

Вказану вимогу позивачем виконано та у відповідності до платіжного доручення № 1/0409 від 04.09.12. сплачено 1 332 260,94 грн., внаслідок чого виконано умови Договору в частині сплати грошових коштів в повному обсязі та набуто право скористатись п. 12.1 Договору.

Згідно з п. 12.1 Договору, після закінчення строку лізингу Лізингоодержувач має переважне право на придбання Предмету лізингу у власність по його залишковій вартості. Перехід права власності здійснюється на підставі Договору купівлі-продажу протягом 30 календарних днів після сплати останнього лізингового платежу, за умови відсутності заборгованості Лізингоодержувача перед Лізингодавцем, підписання сторонами акту звірки розрахунків, припинення дії кредитного договору та виведення предмету лізингу із реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином, позивачем виконано умови відсутності заборгованості Лізингоодержувача перед Лізингодавцем.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем не сплачено всіх лізингових платежів за Договором з підстав перерахування грошових коштів в розмірі 1 332 260,94 грн. на рахунок третьої особи не відповідає дійсним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.1 Договору застави, Заставодержатель на свій вибір у будь-який час в день або після настання випадку невиконання матиме право, зокрема, давати інструкції Боржникам Заставодавця сплачувати доходи безпосередньо третій особі.

В повідомленні про невиконання Заставодержатель буде мати право надавати боржнику вказівки щодо переведення виплат (виконання постачання), виконання інших обов'язків боржника, які Заставодержатель буде вважати необхідним для даної ситуації (зокрема це може бути розпорядження перерахувати платежі на рахунок Заставодержателя замість Заставодавця. Ці інструкції повинні бути обов'язковими для боржника. Негайно після одержання повідомлення про невиконання, боржник повинен виконати інструкції Заставодержателя (п. 2, п. 3 Додатку 1 до Договору застави).

Крім того, обґрунтовуючи свою правову позицію стосовно того, що перерахування грошових коштів позивачем на рахунок третьої особи є несплати позивачем лізингових платежів за Договором, відповідач посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.12. у справі № 15/82-54/206-2012.

Разом з тим, вказаним рішенням встановлено, що визнання судом ПАТ "УніКредит Банк" лізингодавцем за Договором є встановленням факту наявності між позивачем та третіми особами лізингових правовідносин без додержання позивачем порядку звернення стягнення на предмет застави, що не має жодного відношення до предмету спору в даній справі та фактів і обставин, що підлягають дослідженню і встановленню судом для правильного вирішення спору, оскільк,и в даному випадку, сплата грошових коштів позивачем на рахунок третьої особи не є заміною кредитора в зобов'язання в розумінні приписів Цивільного кодексу України, як те стверджує відповідач.

Враховуючи викладене, позивачем належним чином та в повному обсязі було виконано свої зобов'язання за Договором в частині сплати лізингових платежів.

Посилання відповідача на виконавчий напис нотаріуса як на підтвердження наявності заборгованості позивача перед відповідачем за Договором не приймаються судом до уваги з огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2. у справі № 5011-61/11768-2012 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.13.) визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Есталіною Анатоліївною від 03.07.2012, зареєстрований в реєстрі за № 2787, за Договором фінансового лізингу № 202-002901 від 17.04.2008 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕС" предмету лізингу (сільськогосподарської техніки у кількості 7 одиниць) та грошових коштів у сумі 1 726 992, 88 грн., що відповідно до курсу НБУ станом на 21.05.2012 становить 216 103,72 доларів США, таким, що не підлягає виконанню.

Далі, на виконання приписів п. 12.1 Договору: між позивачем та третьою особою було підписано акт звірки взаємних розрахунків; 12.09.12. третя особа направила на адресу позивача та відповідача підтвердження про виконання вимоги Заставодержателя вих. № 5651/VIII вказавши на перерахування позивачем грошових коштів та виконання останнім умов Договору та на те, що позивач може скористатися своїм правом, передбаченим п. 12.1 Договору фінансового лізингу щодо переходу до нього права власності на підставі укладеного з Лізингодавцем договору купівлі-продажу. Крім того, у вказаному підтвердженні третя особа висловила готовність у встановленому порядку вирішити передбачені процедурою організаційні питання для виведення Предмета Лізингу із державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Враховуючи викладене, позивачем належним чином виконано всі умови Договору, в зв'язку з чим у останнього виникло право на отримання у власність Предмета лізингу за Договором.

З урахуванням вказаного, позивачем на адресу відповідача 12.06.13. було направлено відповідачу два примірники договору купівлі-продажу предмета лізингу (отримані відповідачем 14.06.13. згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи). Жодної відповіді відповідачем позивачу надано не було.

Згідно зі ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Такий час залежить від характеру договору, який укладається, строків проходження кореспонденції між сторонами, організації діловодства в установах та інших чинників. Отже, якщо відповідь про прийняття пропозиції надійшла у строк, визначений актом цивільного законодавства, або протягом нормально необхідного для цього часу, договір вважається укладеним.

Разом з тим, відповідач відповіді на пропозицію позивача укласти договір купівлі-продажу не надав, а стому останній звернувся до суду за захистом свого порушеного права на отримання у власність Предмета лізингу за Договором.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно і документально доведений та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Капітал Лізинг» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 14-В; ідентифікаційний код 34428335) виконати умови пункту 12.1 Договору фінансового лізингу № 202-002901 від 17.04.08., шляхом визнання укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Капітал Лізинг» ((01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 14-В; ідентифікаційний код 34428335) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Верес» (04086, м. Київ, вул. Петропавловська, б. 15; ідентифікаційний код 30108718) Договору від 07.06.13. купівлі-продажу предмета лізингу в наступній редакції:

«ДОГОВІР № 202-002901-RV купівлі-продажу предмету лізингу

м. Київ ____ р.

Відкрите акціонерне товариство «Капітал Лізинг», в подальшому «Продавець», в особі Голови Правління Задорожного Олександра Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони,

та

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕС», в подальшому «Покупець», в особі Генерального директора Зубкова Володимира Валентиновича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали цей Договір про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1 Продавець передає, а Покупець набуває право власності на предмет лізингу за Додатковою угодою № 1 від 17 квітня 2008 р. до Договору фінансового лізингу № 202-002901 від 17 квітня 2008 р. (далі - Договір Лізингу) в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

1.2 Предметом лізингу є обладнання, що надалі іменується за текстом даного Договору Товар, у відповідності до Специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору.

1.3 Товар належить Продавцю на праві власності.

2. ЦІНА ДОГОВОРУ

2.1 За домовленістю сторін та згідно з умовами Договору Лізингу (Додаток № 1 до нього), ціна Товару складає суму, еквівалентну 371 287,14 доларів США (триста сімдесят одна тисяча двісті вісімдесят сім доларів США 14 центів), що згідно з офіційним курсом гривні, встановленого Національним Банком України, на дату укладання сторонами Договору Лізингу, складало 1 875 000,00 гривень (один мільйон вісімсот сімдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.), включаючи ПДВ.

2.2 Передбачена п. 2.1 Договору сума грошових коштів у розмірі 347 144,51 доларів США (триста сорок сім тисяч сто сорок чотири долара США 51 цент), що, згідно з офіційним курсом гривні, встановленого Національним Банком України на дату проведення розрахунків, складало 2 290 514,13 гривень (два мільйона двісті дев'яносто тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 13 коп.), у відповідності до умов Договору Лізингу про урахування Сторонами зміни офіційного курсу валют під час розрахунків, разом з лізинговими та іншими платежами, у т.ч. ПДВ, була отримана Продавцем від Покупця до 15.02.2012 року. Решта суми у розмірі 167 503,39 доларів США (сто шістдесят сім тисяч п'ятсот три долара США 39 центів), що, згідно з офіційним курсом гривні, встановленого Національним Банком України на дату проведення розрахунків, складала 1 332 260,94 гривень (один мільйон триста тридцять дві тисячі двісті шістдесят гривень 94 коп.), включаючи частину лізингових платежів, залишкову вартість Товару та ПДВ, була отримана 04.09.2012 р. Заставодержателем у відповідності до умов Договору застави майнових прав № 063-СВ/РR від 23.01.2008 року (з додатками до нього) та в рамках дії Договору Лізингу, - Публічним акціонерним товариством «УніКредит Банк».

2.3 Таким чином, грошові кошти, що складають ціну Договору, були перераховані Покупцем Продавцю та уповноваженому ним Заставодержателю - ПАТ «УніКредит Банк», до підписання цього Договору, оскільки Сторони встановили, що з урахуванням умов Договору Лізингу, умови Договору купівлі-продажу щодо сплати ціни Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, ст. 8 та інші норми Закону країни «Про фінансовий лізинг», умови Договору лізингу (п. 12.1.), з урахуванням умов супутніх договорів застави Майна та застави Майнових прав які були укладені між Продавцем та Кредитором ПАТ «УніКредит Банк»). Зазначена ціна Товар відповідає волевиявленню учасників цього правочину, є остаточною і змінам за жодних обставин не підлягає. Факт повної оплати Покупцем ціни Товару підтверджується листом Покупця, вих. № 199 від 10.09.12. та додатками до нього.

2.4 Підписанням даного Договору купівлі-продажу Сторони підтверджують факт проведення повного розрахунку за проданий Товар.

3. УМОВИ ПОСТАВКИ ТА ПЕРЕДАЧІ ТОВАРУ

3.1. На момент укладення нього Договору Товар знаходиться у користуванні Покупця за Договором Лізингу.

3.2. Право власності на Товар, у відповідності до ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг» переходить від Продавця до Покупця після укладання цього Договору та виконання сторонами передбачених цим Договором взаємних зобов'язань.

4. ВІДПОВІДАЛЬШСТЬ СТОРІН

4.1. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

5. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

5.1. Всі суперечки, що виникли у зв'язку з цим Договором або його виконанням, будуть вирішуватися шляхом переговорів між зацікавленими сторонами. Якщо домовленості не буде досягнуто, суперечки будуть вирішуватися Господарським судом.

6. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

6.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання Сторонами всіх зобов'язань за цим Договором.

7. ІНШІ УМОВИ

7.1. Сторони погоджуються, що після укладання цього Договору дія Договору фінансового лізингу № 202-002901 від 17 квітня 2008 р. припиняється та будь-яких претензій, що виникають з Договору фінансового лізингу № 202-002901 від 17 квітня 2008 року, за умови зняття Продавцем у встановленому Законом порядку накладених на Товар обтяжень, Сторони одна до одної не мають.

7.3. Зміни та доповнення до цього Договору, внесені за взаємною згодою Сторін, оформлені в письмовій формі та підписані обома Сторонами, є невід'ємною частиною цього Договору.

8. АДРЕСИ ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ПРОДАВЕЦЬ: ПОКУПЕЦЬ:

Відкрите акціонерне товариство Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Лізинг» «Верес»

Код ЄДРПОУ 34428335 Код ЄДРПОУ 30108718

01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-в 04086, м. Київ, вул. Петропавловська, 15

Платіжні реквізити: Філія № 1 р/р 26004262402669 у ПАТ «ВіЕйБі Банк»

ВАТ «Капітал Лізинг» м. Київ, МФО 380537

п/р 2600634847 у АБ «Укргазбанк» ІПН 3010871265І84

МФО 320478 Свідоцтво № 200087747

ІПН 344283326568 Платник фіксованого

свідоцтво платника ПДВ № 100107031 сільськогосподарського податку

Платник податку на прибуток на

загальних умовах

Голова Правління ВАТ «Капітал Лізинг» Генеральний директор ТОВ «Верес»

______ Задорожний О.М. _____ Зубков В.В.

м.п. м.п.»

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 14-В; ідентифікаційний код 34428335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» (04086, м. Київ, вул. Петропавловська, б. 15; ідентифікаційний код 30108718) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.07.13.

Головуючий суддя Т.М. Ващенко

Судді В.В. Сівакова

М.О. Любченко