Рішення № 32621724, 18.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3827/13 18.07.13

Господарський суд міста Києва в складі колегії суддів: Привалова А.І. (головуючий), Стасюк С.В., Балаца С.В., при секретарі Сай А.С.,

розглянувши справу № 910/3827/13

за позовом прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в

особі:

1) Київської міської ради;

2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого

органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації);

до публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний

банк «Капітал»;

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представники сторін:

від прокуратури: Давиденко О.В.,посвдчення № 004647 від 20.09.2012р.

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: не з'явився;

від відповідача: Васьківський Л.М., довіреність б/н від 02.01.2013р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся прокурор Подільського району міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі - позивач 1) та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач 2) до публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» (надалі - відповідач) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що в силу приписів ст. 388 Цивільного кодексу України нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 17/1, група приміщень № 41 (в літ. А) загальною площею 553,0 м. кв., підлягає витребуванню у відповідача, оскільки рішення суду, на підставі якого вперше виникло та було зареєстровано право власності на нерухоме майно, на даний час скасовано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/3827/13 та призначено розгляд справи на 21.03.2013р.

Присутній у судовому засіданні 21.03.2013р. представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивачів у судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили та витребувані докази не подали.

Представник відповідача через канцелярію суду подав витребувані документи та відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Ухвалою від 21.03.2013р. суд відклав розгляд справи на 04.04.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивачів та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутні в судовому засіданні 04.04.2013р. представники прокуратури та позивача 2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі та частково подали витребувані судом документи.

Представник позивача 1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки свого представника господарський суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 01.03.2013р. та від 21.03.2013р. не виконав.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Ухвалою від 04.04.2013р. суд відклав розгляд справи на 18.04.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача 1 та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 18.04.2013р. представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, проте документи, витребувані судом не надав.

Представники позивачів 1 та 2 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки своїх представників господарський суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 01.03.2013р. та від 04.04.2013р. не виконали.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та подав додаткові пояснення по справі.

Крім того, на підставі ст. 69 ГПК України, представники прокуратури та відповідача звернулись до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою від 18.04.2013р. суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 13.05.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників позивачів та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 13.05.2013р. представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та подав витребувані судом додаткові пояснення по справі.

Представники позивачів у судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили та витребувані докази не подали.

Представник відповідача заперечив проти позову та додаткових пояснень представника прокуратури.

В судовому засіданні 13.05.2013р., беручи до уваги складність даної справи, суд дійшов висновку здійснити розгляд справи № 910/3827/13 колегіально.

Згідно з розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 13.05.2013р., справу № 910/3827/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Бондаренко Г.П., Станік С.Р.

30.05.2013р. суддя Привалов А.І. звернувся до голови господарського суду міста Києва із заявою щодо визначення складу колегії суддів по розгляду справи № 910/3827/13, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Згідно з розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 30.05.2013р. справу № 910/3827/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Балац С.В., Бондаренко Г.П.

Ухвалою суду від 30.05.2013р. справу № 910/3827/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Балац С.В., Бондаренко Г.П.

Присутній в судовому засіданні від 30.05.2013р. представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та подав докази, витребувані судом.

Представник позивача 1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача 2 у судове засідання також не з'явився, проте 30.05.2013р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від останнього надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника Департаменту комунальної власності м. Києва.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову та просив надати час для ознайомлення з поданими представником прокуратури доказами.

Ухвалою від 30.05.2013р. суд відклав розгляд справи на 13.06.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача 1.

Присутній в судовому засіданні від 13.06.2013р. представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та надав додаткові докази по справі.

Представники позивачів 1 та 2 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову.

Ухвалою від 13.06.2013р. суд відклав розгляд справи на 04.07.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників позивачів.

04.07.2013р. суддя Привалов А.І. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо зміни складу колегіїї суддів, що розглядають справу № 910/3827/13, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці.

Згідно з розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.07.2013 р. справу № 910/3827/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Балац С.В., Бондарчук В.В.

Ухвалою суду від 04.07.20103 р. справу № 910/3827/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі Привалов А.І. (головуючий), Балац С.В., Бондарчук В.В.

Присутній у судовому засіданні від 04.07.2013 р. представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та надав витребувані судом документи.

Представники позивачів 1 та 2 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача заперечив проти позову.

Ухвалою від 04.07.2013р. суд відклав розгляд справи на 18.07.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників позивачів.

18.07.2013р. суддя Привалов А.І. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо зміни складу колегіїї суддів, що розглядають справу № 910/3827/13, у зв'язку з перебуванням судді Бондарчук В.В. у відпустці.

Згідно з розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. справу № 910/3827/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Балац С.В., Стасюк С.В.

Ухвалою суду від 18.07.20103 р. справу № 910/3827/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі Привалов А.І. (головуючий), Балац С.В., Стасюк С.В.

Присутній у судовому засіданні від 18.07.2013 р. представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у позові.

Представники позивачів 1 та 2 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Позивачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 04.07.2013р. була надіслана позивачам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що містяться в матеріалах справи.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників позивачів суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від останніх не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників позивачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою Подільського району м. Києва проведено перевірку законності відчуження приміщень за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 17/1.

За результатами встановлено, що рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 31.01.2011р. у справі № 2-39/2011 задоволено зустрічну позовну заяву ТОВ «Аркада-Прайм» до ПП «Бізнес Стиль» та Москаленка Юрія Васильовича; розірвано договір підряду, укладений 28.01.2010р. між ТОВ «Аркада-Прайм» та ПП «Бізнес Стиль»; визнано за ТОВ «Аркада-Прайм» право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 17/1, група приміщень № 41 (в літ. А); зобов'язано КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» провести технічну інвентаризацію, виготовити технічний паспорт, зареєструвати за ТОВ «Аркада-Прайм» право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 17/1, група приміщень № 41 (в літ. А) загальною площею 553,0 м.кв.; зобов'язано Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видати ТОВ «Аркада-Прайм» сертифікат відповідності на нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 17/1, група приміщень № 41 (в літ. А) загальною площею 553, 0 м.кв.

В подальшому, право власності на спірні приміщення перейшло до Третяка Віктора Олександровича згідно нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу від 05.04.2011р., а від Третяка В.О. до Сапожника Віталія Геннадійовича на підставі Договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого 14.07.2011р.

16.08.2012р. між Сапожником В.Г. та ТОВ «Аркада-Прайм» було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого останнє набуло право власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 17/1, група приміщень № 41 (в літ. А) загальною площею 553, 0 м.кв.

20.11.2012р. комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» було зареєстровано право власності на дані нежитлові приміщення за ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» на підставі Договору іпотеки № 124-і від 24.09.2012р.

Проте, ухвалою Брянківського міського суду Луганської області від 17.08.201р. задоволено заяву прокурора м. Брянки в інтересах держави в особі Київської міської ради про перегляд рішення Брянківського міського суду Луганської області від 31.01.2011р. у справі 2-39/2011 за нововиявленими обставинами; скасовано рішення суду від 31.01.2011р. у справі 2-39/2011, яким визнано право власності за ТОВ «Аркада-Прайм» на нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 17/1, група приміщень № 41 (в літ. А) загальною площею 553, 0 м.кв.; провадження у справі закрито.

Отже, прокурор зазначає, що оскільки рішення суду, за яким у ТОВ «Аркада-Прайм» виникло право власності на нежитлові приміщення по вулиці Борисоглібська, 17/1 (в літ. А) у Подільському районі міста Києва скасовано, тому вказані нежитлові приміщення є таким, що незаконно вибуло з комунальної власності та підлягають витребуванню від ПАТ «АКБ «Капітал» на підставі статті 388 Цивільного кодексу України.

При цьому, на підтвердження права комунальної власності та порушення прав позивачів, прокурор посилається на рішення Київської міської ради від 02.12.2010р. № 284/5096, яким затверджено перелік об'єктів власності територіальної громади міста Києва. Додатком № 7 до вказаного рішення визначено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщенні в Подільському районі м. Києва, відповідно до якого будівля № 17/1 по вул. Борисоглібській відноситься до об'єктів власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Подільському районі м. Києва.

В силу приписів ст.ст. 26, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування» право розпорядження об'єктами комунальної власності відносить до виключної компетенції Київської міської ради.

Таким чином, оскільки Київська міська рада рішень щодо відчуження ТОВ «Аркада-Прайм» або ПАТ «АКБ «Капітал» приміщень в будинку № 17/1 по вул. Борисоглібській в м. Києві не приймала, тому перебування спірних приміщень у власності відповідача порушують інтереси держави в особі Київської міської ради.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Основного закону та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 1 статті 328 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника поза його волі.

Судом встановлено, що відповідач набув право власності на спірні приміщення на підставі розділу 9 Договору іпотеки № 124-і від 24.09.2012р., укладеного з ТОВ «Аркада-Прайм» в якості забезпечення виконання Юшковим Артемом Володимировичем зобов'язань перед ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» за Кредитним договором № 124 від 06 серпня 2007 року.

На момент передачі майна від ТОВ «Аркада-Прайм» до ПАТ «АКБ «Капітал», спірні приміщення належали ТОВ «Аркада-Прайм» на праві приватної власності, згідно з Договором купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 16.08.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Микитченко О.В. за реєстровим № 240, а не на підставі рішення суду.

Крім того необхідно звернути увагу на те, що згідно відповіді КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» № 44248 (И-2012) від 28.11.2012 року, копія якої міститься в матеріалах справи, на запит Подільської районної прокуратури, право власності до Третяка В.О. перейшло від ТОВ «Аркада-Прайм» 05.04.2011р., а рішення Брянківського міського суду Луганської області від 31.01.2011р., на підставі якого вперше виникло право власності у ТОВ «Аркада-Прайм», було скасовано тільки 17 серпня 2011 року, тобто на момент відчуження спірного приміщення на користь Третяка В.О. ТОВ «Аркада-Прайм» так само було повноправним власником та мало повне право на відчуження даного об'єкту.

Таким чином, на час укладення сторонами договору іпотеки у відповідача не було підстав вважати, що ТОВ «Аркада-Прайм» не мало права відчужувати спірне майно.

Також слід відзначити, що відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується.

Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9).

При цьому, статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу суду пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Проте, прокурором не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про вибуття майна поза волею власника, а також про те, що відповідач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину щодо відчуження спірного майна.

Суд також звертає увагу на те, що рішення Київської міської ради від 02.12.2010 року № 284/5096, жодним чином не доводить той факт, що спірні приміщення (групи приміщень № 41) (в літ. А), загальною площею 553,00 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 17/1, належали на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва та вибули незаконним шляхом із володіння власника.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Крім того, приписами п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові, судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача, за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Оскільки, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування звільнені від сплати судового збору лише у випадку подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а предметом даного спору є витребування майна з чужого незаконного володіння, що не пов'язано з суспільними потребами та суспільною необхідністю, тому з позивачів у справі підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір за розгляд даної справи за ставками, визначеними для позовних заяв, що мають майновий характер, розмір яких визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно пп. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлений в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки, прокурор Подільського району міста Києва звільнений від сплати судового збору при зверненні до господарського суду та не сплачував його, тому суд вважає за необхідне стягнути за розгляд даної справи судовий збір в доход Державного бюджету України з позивачів: Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по 34410,00 грн. - судового збору, який обрахований, виходячи 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з Київської міської ради в (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) в доход Державного бюджету України 34410,00 грн. - судового збору. Видати наказ.

3. Стягнути з Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; код ЄДРПОУ 19020407) в доход Державного бюджету України 34410,00 грн. - судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.07.2013р.

Головуючий суддя А.І. Привалов

Суддя С.В. Стасюк

Суддя С.В. Балац