Рішення № 32621640, 18.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10517/13 18.07.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючог судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/10517/13

за позовом відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»;

до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова

компанія»;

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 5739,41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Петренко В.О., довіреність б/н від 14.08.2012р.;

від відповідача: Мезецький М.С., довіреність № 13 від 02.02.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - позивач) до приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 5739,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору добровільного страхування автотранспортних ризиків № УБ 596677 від 06.07.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля «Hyundai Accent», державний номер АІ 7010 ВВ, а тому, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Daewoo», державний номер ВХ 0577 АХ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Відповідач вимогу позивача не задовольнив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013р. порушено провадження у справі № 910/10517/13 та призначено її розгляд на 04.07.2013р.

Присутній у судовому засіданні від 04.07.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у позові.

Представник відповідача просив задовольнити клопотання про відкладення розгляду справи, подане через канцелярію суду 04.07.2013р., у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви.

Крім того, представник відповідача не подав витребувані судом докази.

Ухвалою від 04.07.2013р. суд відклав розгляд справи на 18.07.2013р., у зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів.

17.07.2013р. через загальний відділ Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з відповідача шкоду в сумі 6171,70 грн. за мінусом франшизи 510,00 грн., згідно полісу ВС/3386056, оскільки при виготовленні позовної заяви була допущена арифметична помилка у визначенні ціни позову.

Отже, позовні вимоги розглядаються в межах нової ціни позову - 6171,70 грн.

Присутній у судовому засіданні 18.07.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги не оспорив та частково надав витребувані судом докази.

Суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2009р. між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (за договором - страховик) та гр. Радько О.В. (за договором - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування автотранспортних ризиків № УБ 596677, за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем «Hyundai Accent», державний номер АІ 7010 ВВ, який належить страхувальнику на праві власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2009р. по вул. Набережне шосе, 3 у м. Києві, сталося дорожньо-транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) за участю застрахованого автомобіля «Hyundai Accent», державний номер АІ 7010 ВВ, який належить страхувальнику гр. Радько О.В., та автомобілем «Daewoo», державний номер ВХ 0577 АХ, під керуванням гр. Федика О.С.

Згідно постанови Подільського районного суду міста Києва від 03.12.2009р., у справі № 3-8622/09 р. гр. Федика О.С. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.

В результаті ДТП автомобілю «Hyundai Accent», державний номер АІ 7010 ВВ, було спричинено механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 52737 від 10.11.2009р. про обставини дорожньо-транспортної пригоди, виданої відділом ДАІ з обслуговування Подільського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.

Згідно Дослідження № АІ7110ВВ _14.01-4дод від 14.01.2011р., складеного ТОВ «Гарант - АСІСТАНС», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Accent», державний номер АІ 7010 ВВ, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 8606,10 грн.

Отже, на підставі страхових актів № СТО-09-13596/1 від 13.01.2011р. та № СТО-09-13596/2 від 08.02.2011р., а також рахунку-фактури № ПА-08623 від 19.07.2010р. позивачем на виконання умов договору страхування перераховано на рахунок ТОВ «Паритет» страхове відшкодування у розмірі 6681,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 13765 від 16.03.2011р. та № 13601 від 14.03.2011р.

Стаття 979 Цивільного кодексу України та стаття 16 Закону України «Про страхування» визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Приписами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування».

Однак, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, винної у вчиненні ДТП, застрахована у приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3386056.

Як вбачається з Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3386056, ліміт відповідальності був встановлений у розмірі 25500 грн., франшиза - 510,00 грн.

Згідно п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин), обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500,00 грн. на одного потерпілого.

Згідно з ч. 1 п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача розмір матеріальної шкоди, за вирахуванням франшизи у сумі 510 грн., а саме 6171,70 грн. (6681,70 - 510 = 6171,70).

07.08.2012р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 31.10.2009р. з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 6681,70 грн. Вказану заяву відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи. Водночас, відповідач не надав доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; фактична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 78-А; код ЄДРПОУ 22945712) на користь відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) суму страхового відшкодування в розмірі 6171 грн. 70 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 25.07.2013 р.

Суддя А.І. Привалов