Вирок № 32620715, 25.06.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4038/13-к

Провадження № 1-кп/645/154/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р.

Фрунзенський районний суд г. Харкова в складі головуючого судді : Алфьорової Т.М. за участю секретаря - Савченко В.Ю., прокурора Михайленко Д.П. обвинуваченого ОСОБА_1 та представника потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкові кримінальне провадження за № 12013220460001676 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Харківської області Лозівського району смт. Краснопавлівка, українця, освіта вища, не працюючого, раніше не судимого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, громадянину України,-

у виненні кримінальне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у в тому,

що згідно наказу №807-к від 17.12.2012р., підписаного директором ТОВ «Споживчий центр» код за ЄДРПОУ 37356833 ОСОБА_3, був прийнятий на роботу на посаду касира вказаного товариства. 17.12.2012р. ОСОБА_1 і ТОВ «Споживчий центр» в особі директора уклали договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якого ОСОБА_1 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності та збереження матеріальних цінностей, доручених йому товариством, таким чином ОСОБА_1 являвся матеріально відповідальною особою за ввірені йому цінності і ті, які знаходилися в його віданні.

Так, ОСОБА_1 будучи матеріально відповідальною особою, працюючи 13.04.2013р. одноособово касиром у відділені № 3 ТОВ «Споживчий центр», за адресою: м. Харків, пр. Маршала Жукова, 3, та виконуючи свої службові обов'язки, переслідуючи корисні мотиви, діючи умисно, шляхом розтрати, вчинив розкрадання грошових коштів, які знаходилися в його віданні, згідно акту інвентаризації наявності грошових коштів, цінностей від 15.04.2013р. на суму 11 448,96 грн., які він обернув на власну користь та в подальшому розтратив на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Споживчий центр» матеріальну шкоду на зазначену вище суму.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за за ч.1 ст.191 КК України, тобто розтрата чужого майна, яке знаходилося у віданні особи.

Під час проведення досудового слідства підозрюваний ОСОБА_1 та представник потерпілого ТОВ «Споживчий центр» відділення № 3 у м. Харкові 25 квітня 2013 року уклали угоду про примирення.

Згідно з умовами вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав вину у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме штраф в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 468, ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене у угоді покарання.

Представник ТОВ «Споживчий центр» відділення № 3 у м. Харкові ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання для ОСОБА_1 та при цьому останній беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1. визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до невеликої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.191 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що представник потерпілого та ОСОБА_1 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив розтрату чужого майна, яке знаходилося у віданні особи, а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 191 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, у зв'язку з чим питання про їх скасування чи зміну судом не вирішується.

Процесуальні витрати, що підлягають відшкодуванню відповідно до ст.ст.124-126 КПК України, згідно обвинувального акту відсутні та в угоді про примирення не зазначені, у зв'язку з чим вказане питання судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374,475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 25 квітня 2013 року по кримінальному провадженню за № 12013220460001676, укладену між представником ТОВ «Споживчий центр» відділення № 3 у м. Харкові та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати ОСОБА_1 винуватим за ст.191 ч. 1 КК України та призначити узгоджене покарання - штраф у розмірі 510 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору

Суддя