ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
УХВАЛА
іменем України
"25" липня 2013 р. Справа № 806/3123/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
Бучик А.Ю.,
при секретарі Грищенко І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "07" травня 2013 р. у справі за позовом Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" до Державної фінансової інспекціїя в Житомирській області про визнання протиправними та скасування висновків, викладених в акті ,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування висновків викладених в акті №06-07-09/035 від 09.04.2013 р.
В апеляційній скарзі Державне підприємство "Житомирський військовий лісгосп" , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить судове рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розглянувши справу в порядку, визначеному ч.4 ст.196 КАС України, оскільки позивач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не з"явився до суду з причин, які визнано судом неповажними.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, за змістом цієї норми предмет оскарження, за правилами адміністративного судочинства, повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з приписів зазначених норм, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Так, з матеріалів справи убачається, що позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати висновки Державної фінансової інспекції в Житомирській області, які викладено в акті №06-07-09/035 від 09.04.2013 р. Зокрема, щодо порушення прейскуранту цін на лісопродукцію за заниженими цінами згідно договорів від 08.11.2011 року №99 та від 17.08.2012 року, за контрактами з Компанією «Good Trad (HK) Ltd» від 08.06.2012 року, фірмою « Euroline Grup» від 20.07.2011 року та фірмою «ARBICOM LLC» від 30.08.2012 року, порушення вимог чинного законодавства при списанні заборгованості, а саме ст. ст. 65,218 Господарсьького Кодексу України, ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України та інших нормативних актів, а також, щодо порушення використання земель лісового фонду.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя прийшов до висновку, що позивачем обрано не той спосіб захисту порушеного суб"єктивного права, оскільки акт ревізії не є тим рішенням суб"єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року затверджено "Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами" (далі - Порядок).
За змістом п. 3 Порядку, акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акту ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.
Отже, акт ревізії не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Так само, дії зі складання Державною фінансовою інспекцією у Житомирській області акту ревізії не створюють для позивача будь-яких наслідків.
Відомості, на які посилається позивач, є виявленими порушеннями, які внесені в результаті аналізу документів та матеріалів до акту ревізії і є змістом цього акту, не породжують прав та обов"язків конкретних осіб та не є рішенням у розумінні ст..17 КАС України.
Згідно із положеннями п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Вказані вимоги є обов'язковими для посадових чи службових осіб організацій, де проводилась ревізія, та саме вони є тими рішеннями, що породжують для підприємства відповідні обов'язки і можуть бути оскаржені до суду в порядку встановлено КАС України у разі з їх незгодою.
Як встановлено судом під час апеляційного розгляду, Житомирським окружним адміністративним судом 06.06.2013 року відкрито провадження у справі №806/4137/13-а за позовом Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про визнання протиправною вимоги, прийнятої на підставі акту перевірки від 09.04.2013 року. Отже, позивач у спосіб, визначений законом звернувся до суду за захистом порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, ухвалу суду постановлено відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.109 КАС України.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "07" травня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська А.Ю.Бучик
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Державне підприємство "Житомирський військовий лісгосп" вул.Черняхівського,120,м.Житомир,10005
3- відповідачу Державна фінансова інспекція в Житомирській області м-н С.П.Корольова,12,м.Житомир,10014
Судове рішення № 32620478, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/3123/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: