Постанова № 32620155, 24.07.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року м. Луцьк

Справа № 803/1491/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

cудді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горохівагробуд» до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Горохівагробуд» (далі – позивач, ТзОВ «Горохівагробуд», підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі – відповідач, інспекція, Нововолинська ОДПІ) про визнання незаконною та скасування податкової вимоги від 15 квітня 2013 року №3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 15 квітня 2013 року Нововолинською ОДПІ винесено податкову вимогу №3 про сплату узгодженого грошового зобов’язання у загальному розмірі 23 918,61 грн.. Вищезазначене грошове зобов’язання нараховане інспекцією податковими повідомленнями-рішеннями №0000022201 від 23 травня 2012 року №0000012201 від 23 травня 2012 року згідно яких було донараховано податок на додану вартість у розмірі 9 292,00 грн., застосовано штрафну санкцію у розмірі 2 323,00 грн. та збільшено податок на прибуток на 10 685,00 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені до Волинського окружного адміністративного суду, який постановою від 13 вересня 2012 року у справі №2а/0370/2744/12 залишив рішення контролюючого органу без змін. Копію судового рішення представник підприємства отримав 24 квітня 2013 року згідно до поданого листа ТзОВ «Горохівагробуд» від 05 березня 2013 року про видачу копії постанови та підтверджується довідкою Волинського окружного адміністративного суду. Не погоджуючись з рішенням суду ТзОВ «Горохівагробуд» 03 травня 2013 року подало апеляційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року за якою ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі №7508/13 відкрито апеляційне провадження.

На думку позивача, оскільки постанова Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі №2а/0370/2744/12 станом на день винесення податкової вимоги (15 квітня 2013 року) не набрало законної сили, тому грошове зобов’язання, яке виникло за податковими повідомленнями-рішеннями №0000022201 від 23 травня 2012 року №0000012201 від 23 травня 2012 року є неузгодженим, за таких обставин у відповідача були відсутні підстави для винесення податкової вимоги. На підставі вищевикладеного просить суд визнати незаконною та скасувати податкову вимогу від 15 квітня 2013 року №3.

Позивач свого представника у судове засідання 24 липня 2013 року не направив, однак у клопотанні від 24 липня 2013 року просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує повність та надав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (а.с.38).

Представник відповідача, суб’єкта владних повноважень, у своїх письмових запереченнях від 18 липня 2013 року та додаткових поясненнях у судовому засіданні 19 липня 2013 року проти задоволення адміністративного позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначає, що позивач не скористався правом наданим йому статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України та подав апеляційну скаргу після отримання податкової вимоги, оскільки був присутній при проголошенні судом вступної та резолютивної частини прийнятого рішення, а, відтак, представник інспекції вважає, що зазначене рішення набрало законної сили, а тому грошове зобов’язання на день винесення податкової вимоги (15 квітня 2013 року) є узгодженим. На підставі вищевикладеного просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с.33-34).

Відповідач, суб’єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання 24 липня 2013 року не направив, однак у клопотанні від 24 липня 2013 року просить суд розгляд справи здійснювати за їх відсутності (а.с.37).

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні 19 липня 2013 року, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлено, що Нововолинською об’єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Нововолинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області) 23 травня 2012 року винесені податкові повідомлення-рішення №0000022201, №000012201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Горохівагробуд» нарахований податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 9 292,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 2 323,00 грн., а також податок на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 10 685,00 грн. (а.с.7-8).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні 19 липня 2013 року, не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішенням ТзОВ «Горохівагробуд» оскаржило їх до Волинського окружного адміністративного суду, який постановою від 13 вересня 2012 року у справі № 2а/0370/2744/12 відмовив у задоволенні позову (а.с.39-45).

Копію судового рішення представник підприємства отримав 24 квітня 2013 року згідно поданого листа ТзОВ «Горохівагробуд» від 05 березня 2013 року про видачу копії постанови та підтверджується довідкою Волинського окружного адміністративного суду (а.с.3).

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням позивач оскаржив його до Львівського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 23 травня 2013 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Горохівагробуд» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року по справі №2а/0370/2744/12 (а.с.46).

Нововолинською об’єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби 15 квітня 2013 року винесена податкова вимога №3 за формою «Ю» про сплату ТзОВ «Горохівагробуд» узгодженого грошового зобов’язання у розмірі 23 917,61 грн. (а.с.21).

Як вбачається зі змісту податкової вимоги грошове зобов’язання за нею виникло на підставі податкових повідомлень-рішень №0000022201, №0000012201 від 23 травня 2012 року.

Надаючи правову оцінку вищезазначеній податковій вимозі суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, оскільки позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ №0000022201, №0000012201 від 23 травня 2012 року у судовому порядку, грошові зобов’язання за ними вважаються не узгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Порядок набрання законної сили судовими рішеннями ухваленими в порядку адміністративного судочинства визначений у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Строк подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції визначений у частині другій статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України та становить десять днів з дня її проголошення. При цьому, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В свою чергу, частина третя статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови.

Судом встановлено, що під час винесення постанови від 13 вересня 2012 року у справі №2а/0370/2744/12 Волинський окружний адміністративний суд застосував положення частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто проголосив вступну та резолютивну частину судового рішення, тому строк його оскарження починає свій перебіг з дня отримання сторонами копії постанови.

Оскільки представник ТзОВ «Горохівагробуд» отримав копію постанови Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року лише 24 квітня 2013 року та оскаржив її в апеляційному порядку, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2013 року про відкриття апеляційного провадження, тому станом на день винесення податкової вимоги (15 квітня 2013 року) судове рішення Волинського окружного адміністративного суду не набрало законної сили, а відтак грошове зобов’язання за податковими повідомленнями-рішеннями Нововолинської ОДПІ №0000022201, №0000012201 від 23 травня 2012 року вважалося неузгодженим та є неузгодженим і на даний час, тому у податкового органу були відсутні підстави для винесення оскаржуваної податкової вимоги.

За таких обставин доводи податкового органу про узгодженість грошових зобов’язань ТзОВ «Горохівагробуд» за податковими повідомленнями-рішеннями Нововолинської ОДПІ №0000022201, №0000012201 від 23 травня 2012 року є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Письмових доказів, що рішення (постанова) набрало законної сили і податкові зобов’язання є узгодженими представник відповідача суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, суб’єкт владних повноважень, неправомірно застосував норми Податкового кодексу України до платника податків - ТзОВ «Горохівагробуд» та не надав суду жодних обґрунтованих письмових доказів щодо правомірності податкової вимоги.

Як визначено частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши податкову вимогу від 15 квітня 2013 року №3, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема Податковим кодексом України.

Оскільки постанова Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року станом на 15 квітня 2013 року не набрала законної сили та знаходиться на апеляційному оскарженні, що підтверджується письмовими доказами, а грошове зобов’язання нараховане Нововолинською об’єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби податковими повідомленням-рішеннями №0000022201, №0000012201 від 23 травня 2012 року є не узгодженим, тому податкова вимога від 15 квітня 2013 року №3 винесена всупереч положенням 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, тобто протиправно. На підставі вищевикладеного позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі шляхом визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 15 квітня 2013 року №3.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Горохівагробуд» за подання даного позову сплатило судовий збір у розмірі 239,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 02 липня 2013 року, тобто у розмірі, який відповідає заявленим майновим вимогам (а.с.2).

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, тому на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горохівагробуд» з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір у розмірі 239,18 грн.

Керуючись статтею 94, частиною четвертою статті 122, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Горохівагробуд» до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 15 квітня 2013 року №3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горохівагробуд» (45700, Волинська область, м. Горохів, вул. Грушевського, 62, ідентифікаційний код юридичної особи 32533874) судовий збір у розмірі 239,18 грн. (двісті тридцять дев’ять гривень вісімнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович