Постанова № 32618907, 25.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р. Справа№ 910/21043/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від прокуратури: Лиховид О.С. - прокурор відділу

від позивача: Тучіна О.В. - представник, Тучін М.М. - представник

від відповідача: Доронін В.В. - Голова комісії з ліквідації Держфлотінспекції України

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2013

у справі № 910/21043/13 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-Трейд»

до Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства

про визнання недійсними пунктів Акту Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства про розслідування аварійної морської події загибелі теплохода «Григорій Петровський» 07.02.2011 в порту Поті (Грузія)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дар-Трейд» (далі, позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (далі, відповідач) про визнання недійсними пунктів Акту Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства про розслідування аварійної морської події загибелі теплохода «Григорій Петровський» 07.02.2011 в порту Поті (Грузія) та зобов'язання відповідача надати відповідний документ про скасування пунктів Акта розслідування аварійної морської події теплоходом «Григорій Петровський», що трапилася 07.02.2011 в порту Поті (Грузія).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі № 05-6-58/262 Товариству з обмеженою відповідальністю «Дар-Трейд» було відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2012 у справі № 05-6-58/262 було скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2013 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар-Трейд» було прийнято до провадження, а справі присвоєно номер 910/21043/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі № 910/21043/13 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-Трейд» та Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства затверджено мирову угоду від 27.02.2013, провадження у справі припинено на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2013, Заступник прокурора міста Києва, керуючись статтею 121 Конституції України та статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 та припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки, як зазначає заявник, скасування пунктів акту розслідування аварійної морської події неможливе шляхом укладення мирової угоди, оскільки відносини стосовно правомірності акту не можуть змінюватись виключно волевиявленням сторін без дотримання встановленої законодавством процедури. Окрім цього, на думку апелянта, спір щодо недійсності акту розслідування аварійної морської події є публічно-правовим, а тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до автоматичного розподілу справ апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва у справі № 910/21043/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013, керуючись статтями 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно пункту 2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012, було визначено здійснити розгляд справи № 910/21043/13 у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 порушено апеляційне провадження у справі № 910/21043/13, розгляд справи призначено на 11.07.2013.

11.07.2013 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 залишити без змін.

У судове засідання, призначене на 11.07.2013, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача представник позивача у судовому засіданні 11.07.2013 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/21043/13.

Представник прокуратури проти задоволення зазначених клопотань не заперечував.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи було задоволено, продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 25.07.2013.

В судовому засіданні 25.07.2013 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у даній справі вважає законною, просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва без задоволення.

За клопотанням представника позивача, яке подане через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду 24.07.2013 (вх. № 09-11/11714), здійснено фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дійшла висновку щодо необхідності скасування ухвали господарського суду міста Києва від 13.03.2013 по даній справі та про часткове задоволення апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва з огляду на наступне.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.02.2013 через відділ документального забезпечення до господарського суду міста Києва надійшла заява про затвердження мирової угоди та примірник мирової угоди, підписані сторонами у справі.

Ухвалою від 13.03.2013 господарський суд міста Києва задовольнив вищезазначену заяву та затвердив мирову угоду від 27.02.2103 по справі № 910/21043/13 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дар-Трейд» та Головною державною інспекцією України з безпеки судноплавства на наступних умовах:

МИРОВА УГОДА

на стадії судового провадження за позовом ТОВ «Дар-Трейд» до Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекція України) по справі № 910/21043/13 про визнання недійсними пунктів Акту Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства про розслідування аварійної морської події - загибелі теплохода «Григорій Петровський» 07.02.2011р. в порту Поті, (Грузія) та їх скасування

м. Київ «27» лютого 2013 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дар-Трейд», яке знаходиться за адресою: 03039, м. Київ, вул. М. Грінченка, буд. 18, в подальшому «Позивач», в особі його представника - Тучіної Олени Валентинівни, що діє на підставі Договору про надання юридичних послуг № 04/09/ЮО від 06.09.2012 р. та довіреності від 05.10.2011 р., з однієї сторони, та Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекція України), яка знаходиться за адресою: 03115, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 8А, в подальшому «Відповідач», в особі заступника начальника Держфлотінспекції України -Голови комісії з ліквідації Держфлотінспекції України Дороніна Володимира Васильовича, що діє на підставі Статуту та постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 р. № 1148 «Питання ліквідації Головної державної інспекції з безпеки судноплавства», з другої сторони, що разом є Сторонами у Господарському суді м. Києва по справі № 910/21043/13 про визнання недійсними та скасування деяких пунктів Акту розслідування аварійної морської події - загибелі теплохода «Григорій Петровський» 07.02.2011 р. в порту Поті, (Грузія), затвердженого Відповідачем, обговоривши між собою предмет позовних вимог, враховуючи п. 4.12 «Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.05.2006 р. № 516, обґрунтовані експертні висновки Херсонської державної морської академії, яка провела експертне дослідження на підставі ЗУ «Про наукову та науково-технічну експертизу» та встановила, що: «Причиною загибелі т/х «Г. Петровський» є важкі погодні та навігаційні умови, які значно перевищили прогноз, переданий службами п. Поті у штормовому попередженні 06.02.11 р., а саме вітер ураганної сили та хаотичне хвилювання. Не дивлячись на своєчасні дії екіпажу по підготовці судна для штормування на якорі, у ситуації, яка склалася, головні суднові двигуни не змогли розвинути достатньої потужності, щоб протистояти дії вітру та штормовому хвилюванню. Це викликало дрейф судна у бік навігаційної небезпеки. Важливим фактором в загибелі судна є те, що судну не була надана допомога портових рятувальних служб по буксировці судна під час шторму або своєчасній постановці судна на внутрішній рейд, враховуючи, що судно мало погодні обмеження та не мало можливості для штормування у відкритому морі. Вихід судна у море з прогнозованою висотою хвилі 5,5-7,5 метрів (згідно зі шкалою Бофорта) спричинив би загибель не лише судна, а всього його екіпажу. Під діями непереборних сил природи судно було викинуто на кам'яну основу західного хвилелому п. Поті. Корпус судна отримав пошкодження, що привело до втрати його герметичності. Згодом судно розкололось навпіл, продовжуючи лежати на кам'яній основі хвилелому. У результаті своєчасних дій капітана та рятувальних служб п. Поті всі члени екіпажу були врятовані. Однак судно потерпіло конструктивне руйнування та загинуло», Сторони домовились про укладення мирової угоди на стадії судового провадження на таких умовах:

1. Відповідач підтверджує, що з дати затвердження цієї мирової угоди судом, скасовуються наступні пункти Акту розслідування аварійної морської події від 18.03.2011р. щодо загибелі теплохода «Григорій Петровський» 07.02.2011 г. на зовнішньому рейді порту Поті, (Грузія), а саме:

1.1) останній абзац пункту 4.1 Акта розслідування АМП, а саме: «Стисла оцінка відповідності технічної експлуатації судна встановленим вимогам незадовільна ...»;

1.2) абзац 2 (друге речення) пункту 4.2.1; абзац 6 пункту 8.3 Акта розслідування АМП, а саме: «…В процесі розслідування комісія виявила відсутність виданих Адміністрацією України підтверджень до кваліфікаційних документів (дипломів) громадян Республіки Азербайджан - старшого помічника капітана Г. Азізова і старшого механіка В. Мусаєва»; «Відсутні видані Адміністрацією України підтвердження до кваліфікаційних документів (дипломів) громадян Республіки Азербайджан - старшого помічника капітана Г. Азізова і старшого механіка В. Мусаєва, чим порушені вимоги ст. VI Міжнародної конвенції ПДНВ-78».

1.3) абзац 6 пункту 4.2.1 Акта розслідування АМП, а саме: «Знання своїх обов'язків, зазначених у розкладі за тривогами - незадовільне»;

1.4) абзац 3 пункту 4.5; абзац 1 пункту 8.3 Акта розслідування АМП, а саме: «Причетною до АМП посадовою особою берегових служб комісія вважає офіційного представника бербоут-чартерного оператора судна - ATB GROUP A. G. - в Україні Беліка І.В., який 27.01.2011 р. віддав по телефону незаконне розпорядження, зафіксоване в судовому журналі (додаток 21), щоб громадянин Республіки Азербайджан Г. Азізов (згідно з судовою роллю - старший помічник капітана) фактично виконував функції капітана, а громадянин України Бахарєв С.Б. (згідно з судновою роллю - капітан) фактично виконував функції старшого помічника капітана. Це суперечить вимогам ст. 53 Кодексу торговельного мореплавства України, згідно з якою капітаном українського судна може бути тільки громадянин України. Як вже було зазначено у п. 1 цього акта, дії (а точніше - бездіяльність) Г. Азізова у якості фактичного капітана та вахтового офіцера під час аварійної події призвели до АМП»; «За усною вказівкою представника судновласника Беліка І.В. командування судном передане від капітана Бахарєва С.Б. (громадянина України) старшому помічнику Г. Азізову (громадянину республіки Азербайджан), про що зроблено запис у судновому журналі 27.01.2011 р. о 24:00 суднового часу, у порушення вимог статей 32, 34, 53 КТМУ; акт прийому-передачі судна капітанами при цьому не складався; порушені також вимоги Глави V чинного «Устава служби на судах ММФ», затвердженого наказом ММФ від 09.01.1976 р. № 6»;

1.5) абзац 18 пункту 4.7 Акта розслідування АМП, а саме: «Члени комісії провели огляд місця АМП та аварійного судна… Кормова частина судна знаходиться у координатах Ш = 42°09'22" Півн Д = 31°38'50" Схід».

1.6) абзаци: 1, 4, 5 пункту 5 Акта розслідування АМП, а саме: «Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що капітан Г. Азізов, одержавши штормове попередження, своєчасно не повідомив службу PSC п. Поті про погодні обмеження для плавання судна в баласті, своєчасно не попросив заходу в порт для укриття від шторму або своєчасно не вийшов штормувати у море, не вів належного спостереження за погодними умовами під час несення своєї вахти 06.02.2011 р. з 20:00 суднового часу (22:00 місцевого часу), а рішення щодо зняття судна з якоря та штормування в морі прийняв запізно - вже під час сильного шторму та в небезпечній близькості до хвилелому, коли потужності головних двигунів вже не вистачило для подолання штормового хвилювання і забезпечення управління судном».

«Капітан Г. Азізов, одержав штормове попередження, жодних реальних заходів щодо забезпечення безпеки судна не прийняв, обмежившись лише вказівками про спостереження за погодою, потравлення якірного ланцюга до 6 смичок та прийняття додаткового баласту. Більше того, заступивши на вахту 06.02.11 р. з 20:00 суднового часу (22:00 місцевого часу), він не контролював місцеположення судна і фактичну погоду. І тільки коли з берега його сповістили про зміну положення судна, він виявив штормовий вітер і дрейф судна, тобто коли судно опинилося біля молу і було вже запізно діяти. Втративши контроль над обстановкою, капітан Г. Азізов не був готовий вчасно оцінити ситуацію і вжити правильні та рішучі заходи щодо рятування судна.

Під час несення вахти капітан не використовував рекомендації п. 3 частини «А» та п. 8 частини «В» Посібника з несення вахти на містку (Bridge Procedures Guide) при стоянці на якорі, вимоги правила VIII/2 ПДНВ -78/95 та правила 5 МППЗС-72, щодо несення вахти, статті 26 і статті 36 Правил морських портів Грузії, щодо стоянки на якорі в акваторії порту та дій у несприятливих погодних умовах і добру морську практику. Судновий і машинний журнали, чорнові журнали не заповнювалися перед і під час аварійної події, ніякі дані не фіксувалися»;

1.7) абзац 6 пункту 5 Акта, абзац 10 пункту 8.3 Акта розслідування АМП, а саме: «При вивченні суднової карти порту Поті і підходів до нього (Видання Міністерства оборони РФ №38190-додаток 44) було виявлено, що коректура карти не проводилась з моменту отримання її на судні у жовтні 2010 року…. При опитуванні капітана Гачая Азізова було з'ясовано, що метеорологічну і навігаційну інформацію на судні (за винятком повідомлення по УКХ від «Поті Радіо 5») не приймали, тому, що прилад для автоматичного прийому інформації (НАВТЕКС) був у неробочому стані, а інформацію зі супутникової системи Інмарсат-С не могли прийняти у зв'язку з відсутністю знань з користування цією системою у штурманського складу (в т.ч. двох капітанів далекого плавання С. Б. Бахарєва і Г. Азізова)..».

«Коректура карти № 38190 «Порт Поти и подходы к нему» не проводилась з моменту отримання її на судні у жовтні 2010 року…, метеорологічну і навігаційну інформацію на судні (за винятком інформації по УКХ від «Поті Радіо-5» не приймали, тому що прилад для прийому інформації (НАВТЕКС) був в неробочому стані), а інформацію зі супутникової системи Інмарсат-С на судні не могли прийняти у зв'язку з відсутністю знань цієї системи у штурманському складу»;

1.8) абзац 3 пункту 6 Акта розслідування АМП, а саме: «Організаційні причини: Безпосередньою причиною вищевказаної АМП є порушення вимог Системи управління безпекою судноплавства (СУБС) у цілому, як на березі, так і на судні:

- під час якірної стоянки (недооцінка капітаном потенційної небезпеки, про що сповіщалося у штормовому попередженні (особливо в осінньо-зимовий період), порушено п. 3 частини «А» та п. 8 частини «В» Посібника з несення вахти на містку (Bridge Procedures Guide) при стоянці на якорі;

- порушення нормативних вимог з організації несення вахти, порушено вимоги Правила VIII/2 ПДНВ-78/95 та Правила 5 МППЗС-72 щодо несення вахти;

- зневага обережністю, яка потрібна за звичайною морською практикою (невиправдане зволікання у прийнятті необхідних заходів) порушено статті 26 і статті 36 Правил морських портів Грузії, щодо стоянки на якорі в акваторії порту та дій у несприятливих погодних умовах;

- недооцінка, запізніле виявлення небезпечних змін погоди (відсутність систематичного прийому прогнозів погоди»;

1.9) абзац 2, п.п.2.1.2 пункту 8.1 Акта розслідування АМП, а саме: «Відповідно до класифікаційної таблиці аварійних морських подій за видами, причинами та наслідками (Додаток 1 до «Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами») аварійна морська подія з т/х «Г. Петровський» підрозділяється: За причинами: 2.1.2. (порушення Правил судноводіння - порушення встановлених вимог підготовки переходу, прокладки курсу, визначення і контролю місця судна на ходу і стоянці…)».

2. В свою чергу Позивач відмовляється від позовних вимог до Відповідача, які стали предметом розгляду господарським судом у справі № 910/21043/13 з дати затвердження зазначеної мирової угоди судом.

3. Зміст та трактування пунктів цієї мирової угоди Сторонам є зрозумілими та осточними, заперечень та доповнень до угоди Сторонами не внесено.

4. Інші пункти в Акті розслідування аварійної морської події від 18.03.2011 р., яка сталася 07.02.2011 р. з т/х «Григорій Петровський» на зовнішньому рейді п. Поті, (Грузія), залишити без змін.

5. Дана мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для Позивача та Відповідача.

6. Дана мирова угода укладена у трьох примірниках: один примірник залишається у матеріалах справи № 910/21043/13, другий примірник залишається у Позивача, третій примірник залишається у Відповідача.

ПОЗИВАЧ:

ТОВ «Дар-Трейд»,

адреса: 03039, м. Київ,

вул. М. Грінченка, буд.18,

тел. 239-26-97

Представник ТОВ «Дар-Трейд»

Директор «Юридичної групи «МегаТЕМ»

Адвокат О.В.Тучіна

тел. 383-02-44

ВІДПОВІДАЧ :

Головна державна інспекція України

з безпеки судноплавства

(Держфлотінспекція України)

адреса: 03115, м.Київ,

вул. Ф.Пушиної, 8-а

Заступник начальника Держфлотінспекції України

Голова комісії з ліквідації

Держфлотінспекції України В.В. Доронін

Як вбачається зі змісту затвердженої судом першої інстанції мирової угоди, сторони домовилися про те, що відповідач підтверджує скасування низки пунктів акту розслідування аварійної морської події (пункт 1 Мирової угоди), а позивач, у свою чергу, відмовляється від позову до Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства (пункт 2 Мирової угоди).

Відповідно до пункту 3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Так, пунктом 4.11. Положенням про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами (далі, Положення), затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.05.2006 № 516, визначено, що результати розслідування аварійної морської події (далі, АМП) оформляються актом розслідування аварійної морської події.

Відповідно до пункту 4.13. зазначеного Положення судновласник має право оскаржити висновки комісій або капітана морського порту щодо розслідування АМП у 10-денний термін після отримання матеріалів розслідування.

Скарга на висновки комісії має бути надіслана до органу розслідування, що створив комісію, а на висновки капітана морського порту - до відповідного вищестоящого органу управління. Скарга повинна містити:

- виклад висновків, із якими судновласник не згоден;

- обставини, якими він обґрунтовує свою незгоду з висновками;

- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;

- нотаріально засвідчені акти незалежної експертизи або альтернативного розслідування АМП, якщо такі проводились.

Термін розгляду зазначеної скарги не може перевищувати 30 діб.

Результатами розгляду відповідної скарги може бути повне або часткове визнання претензій судновласника з наданням йому належним чином засвідченої копії нового акта розслідування АМП; призначення нового розслідування АМП з іншим складом комісії; мотивоване відхилення скарги.

У разі незгоди з висновком щодо розгляду скарги судновласник може відстоювати свої інтереси в суді.

Слід зазначити, що мирова угода у господарському процесі характеризується добровільним волевиявленням сторін у спорі, встановленням визначеності у відносинах не за законом і відповідно до обґрунтованості розбіжностей, а на підставі взаємних поступок. Тому укладання мирової угоди неможливе у справах про визнання недійсними актів.

Визнання акта недійсним можливе лише за рішенням суду, сторони ж своєю волею не можуть дійти згоди щодо визнання акта недійсним і викласти це в угоді.

Отже, з огляду на вищевикладене та враховуючи те, що порядок скасування акту комісії щодо розслідування АМП врегульований діючим законодавством України, яким чітко визначено способи та результати розгляду відповідних скарг, відносини стосовно правомірності такого акту не можуть змінюватись виключно за волевиявленням сторін без дотримання встановленої законодавством процедури, що, як наслідок, виключає можливість укладення у даному спорі мирової угоди.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, підставою для пред'явлення позову стали незаконні, на думку позивача, дії відповідача під час складення акту на неправомірність викладених у ньому даних. Разом із цим, а ні в оскаржуваній ухвалі суду, а ні у затвердженій нею мировій угоді не міститься чіткого обґрунтування підстав для скасування відповідних пунктів акту розслідування АМП, неправомірності таких пунктів чи незаконності дій відповідача, що свідчить про неврегульованість затвердженою мировою угодою даного спору по суті.

Слід також зазначити, що судом першої інстанції не враховано, що відмова позивача від позову є його процесуальним правом, що тягне за собою відповідно наслідки у вигляді припинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, до спірних матеріально-правових відносин між сторонами не відноситься та не може бути однією із умов мирової угоди, яка, відповідно, може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову.

Що стосується поданих до суду апеляційної інстанції документів (наказу Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства № 20 від 20.03.2013 «Про скасування пунктів Акта розслідування АМП з т/х «Григорій Петровський» від 18.03.2011р.», протоколу засідання комісії з ліквідації Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства від 21.02.2013, листа № 149/2/8-027/11/2012 від 30.11.2012 тощо), то колегія суду зазначає, що вказаним документам може бути надана правова оцінка під час розгляду справи господарським судом з прийняттям відповідного рішення згідно з процесуальним законодавством.

Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу того, що даний спір є публічно-правовим та повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Як вже зазначалося вище, постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 у справі № 05-6-58/262 ухвалу господарського суду міста Києва від 02.10.2012, якою позивачу відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, було скасовано.

У вказаній постанові зазначено, що враховуючи предметний та суб'єктний критерії, спірні правовідносини у даній справі є підвідомчими господарському суду.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 у справі № 05-6-58/262 набрала законної сили з дня її прийняття, доказів її оскарження до Вищого господарського суду України суду не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги посилання прокурора на непідвідомчість розгляду даного спору судам господарської юрисдикції, а тому вимога апелянта про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України, задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Відповідно до пункту 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 13.03.2013 підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі № 910/21043/13 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2013 у справі № 910/21043/13 скасувати.

Справу № 910/21043/13 направити на розгляд до господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/21043/13 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.