Ухвала суду № 32616185, 22.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року справа №2а/1270/9378/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання: Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: Волкова М.М.- за дов. від 1 вересня 2011 року

від відповідача: Басакіна В.В. - за дов. 14 березня 2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської

області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 29 травня 2013 року (повний текст складений та

підписаний 3 червня 2013 року)

по адміністративній справі № 2а/1270/9378/2012 (суддя Агевич К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносбит»

до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської

області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового

повідомлення-рішення від 17 серпня 2012 року № 0000302200, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі № 2а/1270/9378/2012 частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженню відповідальністю «Техносбит» (надалі товариство, позивач у справі) до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби (надалі податковий орган, інспекція, відповідач у справі), внаслідок чого скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 17 серпня 2013 року № 0000302200 з податку на додану вартість, предметом якого визначенні грошові зобов'язання за основним платежем у сумі 445030 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 111257 грн. 50 коп., з огляду на їх протиправність визначення податку та застосування штрафу, як прийнятого необґрунтовано, без врахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення (том 2 арк. справи 109-113).

Ухвалюючи судове рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів реальність здійснених ним господарських операцій між ним та його контрагентом Приватним Підприємством «Хімтрейд-Д» та довів подальше використання товарів у власній господарській діяльності. В основу доказів судом першої інстанції покладений також висновок судово-економічної експертизи призначеної та проведеної в межах даної судової справи.

В апеляційній скарзі відповідач невірно посилаючись на повне задоволення позовних вимог судом, невірне застосування норм матеріального та процесуального права що призвело до ухвалення незаконної постанови та задоволення позовних вимог товариства, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (том 2 арк. справи 116-123).

Апелянт наводить сім доводів незаконності судового рішення, а саме :

- порушенням судом першої інстанції принципу офіційності з'ясування всіх обставин у справі встановленого статтею 11 КАС України. Зазначене полягає у тому, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами проведення позапланової документальної невиїзної перевірки товариства на підставі підпункту 78.1.1 Податкового кодексу України у зв'язку з отриманням вироку Сєвєродонецького міського суду від 13 квітня 2011 року стосовно директора контрагента позивача за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною першою статті 366 КК України, який на думку податкового органу є податковою інформацією (том 2 арк. справи 117);

- правомірність своїх висновків обґрунтовує тим, що під час перевірки фахівцями податкового органу досліджена частина документів, що стосується звітного податкового періоду червня 2009 року. Документи за липень-вересень не досліджувались внаслідок вилучення первинних документів працівниками податкової міліції. Під час судового розгляду копії вилучених документів надані суду, але розмір податкового кредиту, який підтверджується наданими податковим накладними є меншим від встановленого під час перевірки (том 2 арк. справи 118);

- вважає, що наявні податкові накладні не дають право позивачу на формування податкового кредиту, та не підтверджують виконання ним підпунктів 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки на думку податкового органу тільки товарно-транспортна накладна, а не податкова та видаткова накладні є первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік в частині оподаткування товарів на підприємстві на підставі якого ведеться податкова звітність (том 2 арк. справи 119);

- доводить, що судом першої інстанції залишено поза увагою невідповідність вимог податкової накладної абзацу першому підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» з урахуванням вироку у кримінальній справі за статтею 205 КК України том 4 арк. справи 120-121);

- вважає висновок судового експерта неналежним доказом, оскільки ним прийняті листи позивача скеровані банку в межах відносин переказу грошей за угодою від 1 червня 2012 року, між позивачем та його контрагентом (том 2 арк. справи 121- 122);

- наполягає на тому, що вироком у кримінальній справі відносно ОСОБА_5 встановлено, що ця особа перереєструвала Приватне підприємство «Хімтред - Д» у липні 2009 року без мети зайняття підприємницької діяльністю з метою прикриття незаконної діяльності, ця обставина відповідно до частини першої статті 70 та четвертої статті 72 КАС України є обов'язковою для суду та доводить нереальність господарських операцій за фактом здійснення яких сформований податковий кредит (том 2 арк. справи 122);

- доводить незаконність постанови суду першої інстанції з урахуванням вимог встановлених до судового рішення статтею 159 КАС України, та порушення оцінки доказів відповідно до статті 11 цього кодексу (том 2 арк. справи 123).

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та його представник під час апеляційного розгляду справи проти доводів відповідача заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносбит», зареєстроване Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області 16 жовтня 2001 року, як юридична особа, включена до ЄДРПОУ за номером 31704813, діє на підставі статуту, перебуває на обліку податкового органу (відповідача у справі), є платником податку на додану вартість з 10 січня 2002 року (том 1 арк. справи 6-23).

Фахівцями податкового органу у серпні 2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам Приватним Підприємством «Хімтрейд - Д» за період з 1 липня 2009 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складений акт від 13 серпня 2012 року № 51/22-31704813 (надалі акт перевірки, том 1 арк. справи 27-39).

На підставі акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України керівником податкового органу 17 серпня 2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000302200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем445030 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 111257 грн. 50 коп. (том 1 арк. справи 24).

Правовою підставою збільшення грошового зобов'язання зазначені норми підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням - рішенням зазначені норми пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Висновками акту невиїзної перевірки встановлено заниження податку на додану вартість, внаслідок завищення податкового кредиту сформованого за взаємовідносинами з Приватним Підприємством «Хімтрейд-Д» на загальну суму 445030 грн., в тому числі за липень 2009 року на суму 280 367 грн., серпень 2009 року на суму 150536 грн., вересень 2009 року на суму 14127 грн.

Пунктом два висновків акту перевірки зазначено, що проведеною перевіркою неможливо підтвердити реальність проведених взаємовідносин між позивачем та його контрагентом відповідно до частини першої статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, зазначені правовідносини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону. Правочини створені на нереальне настання правових наслідків та в свою чергу порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства (том перший арк. справи 38).

Податкові декларації за спірні звітні податкові періоди липень, серпень, вересень 2009 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів долучені до матеріалів (том 1 арк. справи 112-141).

Як правильно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 1 червня 2009 року між позивачем та його контрагентом приватним підприємством «Хімтрейд-Д» укладено договір поставки від 1 червня 2009 року за яким продавець поставив покупцеві мінеральні добрива у кількості 500,00 тон у строк до 31 грудня 2009 року (том 1 арк. справи 52-56).

Оцінюючи спірні взаємовідносини суд першої інстанції виходив із документального підтвердження реального здійснення господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення прийняте відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України. За цією нормою контролюючий орган самостійно визначає суму грошового зобов'язання у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать зокрема про заниження його податкових зобов'язань. Таки дані актом перевірки податковим органом за спірні податкові періоди не встановлені. Діяльність платника податку не перевірялась, обсягом перевірки стали виключно документи, що знаходились у податкового органу, перевірка носила характер документальної не виїзної, внаслідок чого прийняти висновки акту про наявність податкових правопорушень не передбачається можливим. Доводи апелянта ґрунтуються на документах зібраних судом під час розгляду справи а не під час проведення перевірки. Єдиним аргументом визначеним актом перевірки є вирок суду.

Стосовно вироку.

Як правильно встановлено судом першої інстанції у вироку Сєверодонецького суду Луганської області вказано про те, що матеріали перевірки відносно посадових осіб позивача виділено в окреме провадження. Винуватість осіб товариства відсутня.

Колегія суддів позбавлена можливості прийняти посилання податкового органу на вирок з огляду на положення частини четвертої статті 72 КАС України, за якої зокрема вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вказана норма не встановлює для суду, який розглядає адміністративну справу, обов'язковість висновків щодо інших питань, викладених у вироку, окрім правових наслідків дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що обставини, встановлені в ході розслідування кримінальної справи, не відносяться до підстав звільнених від доказування.

Заперечення апелянта щодо можливості прийняття листа, яким виправлені помилки у платіжних документів, суд не приймає з огляду на те, що зазначені виправлення та спосіб їх здійснення узгоджується з правилами ведення безготівкових розрахунків (том 2 арк. справи 82).

Колегія суддів погоджує прийнятий судом першої інстанції висновок судово-економічної експертизи №410/24 від 19 квітня 2013, яким встановлено, що висновки акту перевірки від 13 серпня 2012 року №51/22-31704813 документально не підтверджуються. Задекларований товариством податок на додану вартість у розмірі 445030,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Хімтрейд-Д» за період з 1 червня 2009 року по 1 жовтня 2009 відповідає наданим первинним документам і вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» (том 1 арк. справи 234-241).

Оцінюючи нікчемність виконаною позивачем угоди, колегія суддів виходить з аналізу норм статей 203, 204, 215,216,228 ЦК України, частини першої статті 207 ГК України, з урахуванням позицій викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9.

Жодних доводів на переконання порушення позивачем норм ПК України та Закону України «Про податок на додану вартість» не навів. Сам факт цитування цих норм не доводить порушення їх позивачем.

Отримання товару та його оплата доводять правомірність формування валових витрат та податкового кредиту з урахуванням моменту та дати виникнення права платника податку на віднесення сум до валових витрат та податкового кредиту.

Визначення позивачем податкового кредиту виходячи із вартості придбаного товару з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку доводить дотримання позивачем, як платником податків норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Фактичне використання у своїй господарській діяльності придбаних позивачем добрива підтверджується реалізацією кінцевому споживачу шляхом, протягом серпня 2009 року листопада 2010 року, за операціями продажу сформовані податкові зобов'язання, що підтверджується бухгалтерською довідкою долученою до матеріалів справи та видатковими накладними.

Колегія суддів позбавлена можливості прийняти правову позицію відповідача щодо недостовірності відомостей зазначених у первинних документах з огляду на те, що посилання на недостовірність само по собі не може прийматись як доказ а доказів (обґрунтування) такої недостовірності податковий орган не навів.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні частини другої статті 3, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором. Наявні документи спростовують посилання апелянта на нікчемність угоди.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що відповідачем не доведена правомірність визначення грошового зобов'язання у вигляді податку на прибуток та на додану вартість а також зменшення бюджетного відшкодування. Відсутність підстав для визначення грошового зобов'язання обумовлює безпідставність застосування штрафу.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 55, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі № 2а/1270/9378/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі № 2а/1270/9378/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 липня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 22 липня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М.Яковенко