Рішення № 32614554, 10.06.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/2133/13-ц

Провадження 2/206/569/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"10" червня 2013 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя Сухоруков А.О.,

при секретарі Сядро Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_1, про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною подією,

встановив:

03 квітня 2013 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ПАТ «УСК «Гарант-Авто» до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною подією.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 06.03.2009 року між Представництвом компанії «Нікомед Остройропа Маркетинг сервіс ГМБХ» та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом №19G-0281935, у відповідності до якого було застраховано автомобіль «Шкода Фабія» д/н НОМЕР_1. 09.12.2009 року по вул. Фучика в м. Дніпропетровську сталося ДТП за участю автомобілів «Шкода Фабія» та «Фольксваген» д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 Про те що ДТП сталося з вини ОСОБА_1 засвідчує постанова АНД районного суду м. Дніпропетровська. Внаслідок даного ДТП був пошкоджений автомобіль «Шкода Фабія». Вартість матеріального збитку нанесеного власнику, відшкодовано страховою компанією.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 41198,30 грн. та судові витрати.

Позивач подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіль Шкода Фабиа НОМЕР_1 належить Компанії «Нікомед Остойропа Маркетинг Сервіс ГМБХ» (а.с.6).

Відповідно до полісу Generaly Garant №19 -0281935 транспортний засіб Шкода Фабиа НОМЕР_1, оціночна вартість якого складає 80850 грн. добровільно застрахований страхувальником Компанією «Нікомед Остойропа Маркетинг Сервіс ГМБХ». Строк дії полісу з 22.03.2009 року по 21.03.2010 року (а.с.5).

З довідки відділу Державтоінспекції при УМВС України вбачається, що 09.12.2009 року по вул. Стрілецької Дивізії відбулося зіткнення автомобілів Фольксваген д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, водієм є ОСОБА_1 та Шкода Фабиа НОМЕР_1, що належить Компанії «Нікомед Остойропа Маркетинг Сервіс ГМБХ», водієм якого є ОСОБА_4 Обидва автомобілі отримали пошкодження (а.с.8)

08.12.2009 року ОСОБА_4 було надано до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» заяву про страховий випадок, що мав місце 09.12.2009 року о 10 годині 55 хвилин по вул. 6 Стрілкової Дівізії в м. Дніпропетровську (а.с.10).

13.01.2010 року Амур-Нижньодніпровським судом м. Дніпропетровська була винесена постанова, якою ОСОБА_1 було визнано винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.11).

Відповідно до висновку №0220/10/СК експертного дослідження про оцінку вартості матеріальної шкоди розрахункова утилізаційна вартість на 22.03.2010 року після ДТП автомобіля Шкода Фабиа НОМЕР_1 складає 40100,00 грн. (а.с.12-42).

23 березня 2011 був складений страховий акт №96852 яким було визнано, що ДТП, яке мало місце 09.12.2009 року о 10 годині 55 хвилин по вул. 6 Стрілкової Дівізії в м. Дніпропетровську, в результаті трапилося зіткнення автомобілів Фольксваген д/н НОМЕР_2 та Шкода Фабиа НОМЕР_1, є страховою подією. Розмір завданого збитку об'єкту страхування, Шкода Фабиа, складає 40588,30 грн. (а.с.43).

Відповідно до платіжного доручення №407 від 27 січня 2011 року Дженералі Гарант було сплачено «Нікомед Остойропа Маркетинг Сервіс ГМБХ» 40588,30 грн. (а.с.45).

01 березня 2011 року ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» направляло на адресу ОСОБА_1 претензію №96852/21 на суму 41198,30 грн. про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої ДТП (а.с.46-47).

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Аналізуючи спірні правовідносини, співвідношуючи їх із дослідженими в судовому засіданні доказами, суд доходить до наступного.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Змістом ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Положенням ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто диспозицією ст. 1166 ЦК України чітко визначено, що підставами для відшкодування матеріальної шкоди є деліктна поведінка особи, що призвела до пошкодження майна іншої особи, факт настання такої шкоди як юридичний наслідок, причинний зв'язкою між деліктною поведінкою особи та фактом настання матеріальної шкоди, а також власне вина завдавача шкоди.

Судом встановлено, що в дійсності 09 грудня 2009 року о 10 годині 55 хвилин по вул. Фучика та 6 Стрілкової дивізії в м. Дніпропетровську трапилося дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля Фольксваген д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Шкода Фабиа НОМЕР_1.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної події автомобіль Шкода Фабиа НОМЕР_1 та автомобіль Фольксваген д/н НОМЕР_2 зазнали механічних пошкоджень, що призвели до матеріальних збитків, витрачених на їх усунення.

В дійсності було встановлено, що ОСОБА_1 під час руху не надала дорогу та скоїла зіткнення з автомобілем Шкода, після чого автомобіль Шкода продовжив не контролюємий рух та скоїв наїзд на автомобіль Шкода Октавия д/н НОМЕР_3. Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою підлягають задоволенню.

Також, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір згідно зі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-61, 88, 130, 169, 208, 209, 212-215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною подією - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (ЄДРПОУ 25965081) суму виплаченого страхового відшкодування шкоди у розмірі 41198 грн. 30 коп., а також сплачений судовий збір в розмірі 411,98 грн., загалом 41610 (сорок одну тисячу сто шістдесят) гривень 28 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення набирає законної після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков