ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2013 р.Справа № 2-а/1570/5488/11
Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- Коваля М.П.
при секретарі - Алексєєвої Н.М.
за участю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНА» - Новічкової Олени Вікторівни
представника відповідача Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області - Кочина Ігора Анатолійовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНА» до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНА» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001322301 від 08.07.2011 року, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНА» визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 183735,19 гривень.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що рішення, яке оспорюється винесене на підставі акту №1301/23-2/30910358 від 29.06.2011 року документальної невиїзної перевірки ТОВ «КАТЕРИНА»з питання дотримання вимог податкового законодавства за період січень, лютий 2011 року. Але висновки Акту не відповідають дійсним обставинам, а сам Акт оформлений з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 (далі -Порядок №984), оскільки не містить чітких і об'єктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення ТОВ вимог податкового законодавства, а навпаки допущені припущення «ймовірний вигодонабувач», «ризикова категорія».
В обґрунтування позовних вимог позивач також зазначає, що відповідачем допущені порушення при організації перевірки, а саме в повідомленні про проведення перевірки наявне виправлення дати його складання на 23.06.2011 року, проте в Акті перевірки та відповіді на заперечення відповідач зазначає, що це повідомлення було складене 22.06.2011 року. Наказ на перевірку виданий 23.06.2011 року з зазначенням перевіряємого періоду -січень, лютий 2011 року, в направленні зазначений період -квітень 2011 року. Крім того, відповідачем не використані та не взяті до уваги надані йому Товариством відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України на підтвердження дійсності отримання від ТОВ«Пілігрім-Плюс»товарно-матеріальних цінностей, в акті ці документи не зазначені, як і відсутні посилання на первинні документи, що підтверджують наявність фактів виявлених порушень, не досліджувались документальний, грошовий і товарний потоки. Про реальність здійснюваних правочинів з ТОВ «Пілігрім-Плюс»свідчить наявність у ТОВ «Катерина»документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема: договори, пов'язані з поставкою нафтопродуктів, рахунки, видаткові, податкові накладні та товарно -транспортні накладні, подорожні листи, реєстри платіжних документів, отриманих та виданих податкових накладних. Крім того, підприємство отримує нафтопродукти для його роздрібної торгівлі, що є основним видом діяльності. Реалізація нафтопродуктів відбувається тільки через паливно-роздавальні колонки, які підключені до спеціалізованого ЕКА та знаходить своє відображення у щоденних та місячних Z-звітах.
12.09.2011 року Одеським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою адміністративний позов задоволений в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.
В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «КАТЕРИНА»зареєстроване Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 26.07.2000 року. На податковому обліку з 28.07.2000 року, платник ПДВ з 28.07.2000 року (а.с.15-25).
Наказом ДПІ №635 від 23.06.2011 року «Про проведення невиїзної документальної перевірки»вирішено провести невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «КАТЕРИНА»за період січень, лютий 2011 року, на 2дня з 24.06.2011 року по 25.06.2011 року. Згідно п. 2 наказу невиїзну позапланову перевірку провести у встановлені законодавством терміни з якісним оформленням матеріалів (а.с.30).
ДПІ оформлено повідомлення №58 від 23.06.2011 року, у якому позивач повідомляється про проведення з 24.06.2011 року по 25.06.2011 року документальної невиїзної перевірки ТОВ «КАТЕРИНА»за квітень 2011 року з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. В повідомленні зазначено, що ТОВ «КАТЕРИНА»відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України слід забезпечити надання всіх необхідних документів, які підтверджують дані податкових декларацій (а.с.31).
ДПІ провело перевірку з 24.06.2011 року по 25.06.2011 року, за результатами якої складений акт № 1301/23-2/30910358 від 29.06.2011 року (а.с.26-29).
Позивач направив до ДПІ заперечення на акт перевірки (а.с.32-35), які не були прийняті до уваги (а.с.36-37).
На підставі Акту № 1301/23-2/30910358 від 29.06.2011 року ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001322301 від 08.07.2011 року, за яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 183735,19 гривень (183734,19 гривень за основним платежем, 1грн. - штрафна (фінансова) санкція) за порушення п. 198.3 ст.198 ПК України (а.с.38).
В висновку Акту вказано, що позивачем порушено ст.203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині недодержання правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними. Дані наведені у декларації з ПДВ за січень, лютий 2011 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларований кредит) є недійсними. Порушено п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за січень, лютий 2011 року на 183734,19грн. (а.с.29).
Висновок перевіряючих ґрунтується на тому, що ДПІ отриманий лист від 10.06.2011 року з Актом ДПІ у Малиновському районі міста Одеси «Про результати позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Пілігрім-Плюс»за січень, лютий 2011 року №188/23-214/34506470 від 10.06.2011 року, згідно якого ТОВ «Пілігрім-Плюс»порушено ст.203,207,215,228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними по правочинам здійсненим ТОВ «Пілігрім-Плюс»з постачальниками та покупцями, неможливість здійснення операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів. Виходячи з чого, підприємством ТОВ «КАТЕРИНА»сформовано податковий кредит з контрагентом «ризикової»категорії у розмірі 183734,19грн. (а.с.27-28).
Вирішуючи питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач з ТОВ «Пілігрім-Плюс» 10.09.2010 року уклав договір поставки нафтопродуктів №9/НП.
На виконання умов договору позивач отримав в січні, лютому 2011 року пальне (бензин А-95, А-92, дизельне паливо) на загальну суму 1102405,15грн.(у т.ч. ПДВ у сумі 183735,19 гривень).
Колегія суддів дослідивши договір укладений позивачем з контрагентом ТОВ «Пілігрім-Плюс», вважає, що він відповідає вимогам ст.180 ГК України, та не містить ознак нікчемності.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо неприйняття твердження відповідача, що вказаний договір є нікчемним, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки жодного доказу того, що господарські операції мали безтоварний характер (крім посилання на лист та акт ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №188/23-214/34506470 від 10.06.2011 року про наявність ознак нікчемності договору укладеного ТОВ «Пілігрім-Плюс»з контрагентами, у тому числі з ТОВ «КАТЕРИНА»), в акті перевірки не зазначено, та відповідачем надано.
Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції щодо обґрунтованості доводів позивача, що сам Акт перевірки не відповідає вимогам Порядку №984, оскільки не містить чітких і об'єктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення ТОВ «КАТЕРИНА»вимог податкового законодавства, а навпаки допущені припущення «ймовірний вигодонабувач», «ризикова категорія».
Пунктом 6 розділу І Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно з п.5.2 розділу 2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення в акті перевірки необхідно також зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Судом першої інстанції встановлено, що Акт перевірки №1301/23-2/30910358 від 29.06.2011 року складений лише з використанням декларації позивача, додатку до неї, інформації баз даних в ДПІ (АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», АІС «Облік», АІС «Податки», ЦБД юридичних осіб ДПА України (ПДС), ТАХ), а також листа від 10.06.2011 року №22837/23-37 ДПІ у Малиновському районі м.Одеси з Актом «Про результати позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкового зобов'язання ТОВ «Пілігрім-Плюс»за січень та лютий 2011 року»№188/23-214/34506470 від 10.06.2011 року. В Акті перевірки відсутні будь-які посилання на первинні документи.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що відповідач у відповіді на заперечення на акт перевірки (а.с.36-38) не спростував доводів позивача, що ним були при отриманні повідомлення про перевірку надані до ДПІ відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України копії первинних документів для підтвердження дійсності отримання від ТОВ «Пілігрім-Плюс»товарно - матеріальних цінностей, які не були взяті до уваги та не використані при проведенні даної перевірки, оскільки відсутні будь які посилання на ці документи (листи ТОВ «КАТЕРИНА від 23.06.11р. №33 «Про взаємовідносини з ТОВ «Пілігрім-Плюс»та від 25.06.11р, №36 «Про подання додаткових документів, що засвідчують взаємовідносини з ТОВ «Пілігрім-Плюс»в січні-лютому та квітні 2011 року»). Відповідачем, суб'єктом владних повноважень також до суду не надано заперечень в спростування вказаних доводів позивача.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у позивача наявні всі бухгалтерські документи, які свідчать про придбання у січні, лютому 2011 року пального (бензину А-95, А-92, дизельного палива) на загальну суму 1102405,15грн.(у т.ч. ПДВ у сумі 183735,19 гривень) у ТОВ «Пілігрім-Плюс»: договори, пов'язані з поставкою нафтопродуктів, рахунки, видаткові, податкові накладні та товарно -транспортні накладні, подорожні листи, реєстри платіжних документів, отриманих та виданих податкових накладних (а.с.93-111). Паливо оприбутковано в повному обсязі через спеціалізовані ЕКА (а.с.141-142) на АЗС, де відбувається його подальша реалізація через паливно-роздавальні колонки, які підключені до спеціалізованих ЕКА, що знаходить своє відображення у щоденних та місячних Z-звітах.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача, у тому числі 198.3 ст.198 ПК України, про що зазначено в Акті перевірки.
Згідно пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно зі ст.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності. Відповідно до п.198.6 зазначеної статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявності таких обставин, а тому висновки акту перевірки про заниження ПДВ за січень, лютий 2011 року на 183734,19грн. є необґрунтованими, а прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення рішення №0001322301 від 08.07.2011 року протиправним.
Також когезія суддів зазначає, що що перевірка, яка оформлена актом від 29.06.2011 року була документальної невиїзною позаплановою, що підтверджується фактичними обставинами її проведення, а також п.2 наказу №635, та посиланням в акті перевірки на проведення її на підставі п.79.2 ст.79 ПК України. Проте ні в наказі, ні в акті перевірки не зазначено підстав для проведення позапланової документальної перевірки позивача. Судом не встановлено наявності жодної підстави, передбаченої ст.78,79 ПК України для проведення позапланової перевірки позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 року суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНА» до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено 17 липня 2013 року
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.
Судове рішення № 32613999, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а/1570/5488/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: