УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2013 року Справа № 36046/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства науково-впроваджувальної фірми «Вестар» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7.10.2010 року у справі за позовом приватного підприємства науково-впроваджувальної фірми «Вестар» до Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги,
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2010 року приватне підприємство науково-впроваджувальна фірма «Вестар» (далі ПП НВФ «Вестар») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області (далі ДПІ в м. Рівне) про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги.
Позивач посилався на неправомірність дій ДПІ в м. Рівне щодо надсилання податкових вимог та вжиття заходів податкової застави згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки сума податкового зобов'язання не є узгодженою.
Позивач просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкову вимогу №2/645 від 4.08.2010 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 7.10.2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило ПП НВФ «Вестар», подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Апелянт звертає увагу на те, що позивач оскаржив до суду податкові повідомлення-рішення , на підставі яких прийнято оскаржувану податкову вимогу №2/645 від 4.08.2010 року. 31.08.2010 року Рівненським окружним адміністративним судом було винесено постанову у справі № 2а-661/10/0770 про часткове задоволення позовних вимог ПП НВФ «Вестар». Дане рішення не набрало законної сили, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку. Сам факт звернення до суду з позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень означає, що податкове зобов'язання не є узгодженим, а відтак податкові вимоги не пред'являються.
Апелянт просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7.10.2010 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Особи, які беруть участь в справі, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не прибули, що є підставою для її розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
В справі встановлено, що в період з 21.07.2009 року по 3.08.2009 року ДПІ у м. Рівне проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ПП НВФ «Вестар» вимог податкового законодавства за період з 1.04.2006 року по 31.03.2009 року.
На підставі акту перевірки №10-14/23-400/33618885 від 6.08.2009 року ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення №0003692342/0 від 12.08.2009 року, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 35845,29 грн., в тому числі за основним платежем 26233,12 грн. та за штрафними санкціями 9612,17 грн., та податкове повідомлення-рішення №0003702342/0 від 12.08.2009 року, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 38835,76 грн., в тому числі за основним платежем 25890,51 грн. та за штрафними санкціями 12945,25 грн.
21.08.2009 року дані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до начальника ДПІ у м. Рівне, рішенням якого від 1.09.2009 року скарга ПП НВФ «Вестар» залишена без задоволення.
11.09.2009 року, в десятиденний строк з моменту отримання рішення начальника ДПІ у м. Рівне, ПП НВФ «Вестар» оскаржила податкові повідомлення-рішення до голови ДПА в Рівненській області, рішенням якого від 17.09.2009 року строк розгляду скарги було продовжено до 11.11.2009 року, а від 10.11.2009 року - скаргу платника податків залишено без задоволення.
18.11.2009 року ПП НВФ «Вестар» оскаржила податкові повідомлення-рішення до голови ДПА України, рішенням якого від 15.01.2010 року (з урахуванням рішення від 8.12.2009 року про продовження строку розгляду до 18.01.2009 року) скаргу платника податків залишено без задоволення. Остаточне рішення, винесене в рамках процедури адміністративного узгодження податкових повідомлень-рішень №0003692342/0 та №0003702342/0 від 12.08.2009 року, отримано ПП НВФ «Вестар» 18.01.2010 року.
18.02.2010 року ПП НВФ «Вестар» звернулося в Рівненський окружний адміністративний суд з позовом до ДПІ у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003692342/0 та №0003702342/0 від 12.08.2009 року а також №0003712342/0 від 13.08.2009 року. 19.02.2010 року у справі було відкрито провадження (справа №2а-662/10/1770).
Ухвалою від 25.05.2010 року позовну заяву ПП НВФ «Вестар» до ДПІ у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003692342/0 та №0003702342/0 від 12.08.2009 року а також №0003712342/0 від 13.08.2009 року залишено без розгляду. Дана ухвала набрала законної сили.
22.06.2010 року ДПІ у м. Рівне пред'явлено ПП НВФ «Вестар» першу податкову вимогу №1/527 на суму податкового боргу 43292,59 грн., яка направлена платнику податків рекомендованим листом та отримана ним 30.06.2010 року.
4.08.2010 року ДПІ у м. Рівне пред'явлено ПП НВФ «Вестар» другу податкову №2/645 на суму податкового боргу 43292,94 грн., в тому числі по податку на прибуток приватних підприємств 35689,83 грн. та по податку на додану вартість - 7603,11 грн.
Крім того, 18.02.2010 року ПП НВФ «Вестар» зверталося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування тих самих податкових повідомлень-рішень №0003692342/0 та №0003702342/0 від 12.08.2009 року, а також №0003712342/0 від 13.08.2009 року, але до ДПІ у Рівненському районі. Провадження у справі було відкрито 19.02.2010 року. Заміна неналежного відповідача ДПІ у Рівненському районі на належного ДПІ у м. Рівне була здійснена в ході проведення судового засідання. Відповідно до цього, ДПІ у м. Рівне ухвали про відкриття провадження у справі №2а-661/10/1770 не отримувала. Постанова у даній справі про часткове задоволення позовних вимог ухвалена судом 31.08.2010 року, і на час розгляду справи №2а-3982/10/1770 не набрала законної сили.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган під час винесення другої податкової вимоги №2/645 від 4.08.2010 року діяв у відповідності з вимогами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, тому підстав для визнання дій ДПІ у м. Рівне протиправними та скасування податкової вимоги від 4.08.2010 року немає.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон), податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та п.4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього пункту.
Згідно з пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.
Разом з тим, у разі несвоєчасного звернення платника податку до суду, тобто поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону, несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону.
Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону, податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно матеріалів справи та обставин, встановлених судом першої інстанції, остаточне рішення, винесене в рамках процедури адміністративного узгодження податкових повідомлень-рішень №0003692342/0 та №0003702342/0 від 12.08.2009 року ПП НВФ «Вестар» отримало 18.01.2010 року.
Оскільки протягом десяти календарних днів з моменту отримання вказаних податкових повідомлень-рішень позивач не сплатив узгодженої суми податкового зобов'язання і до адміністративного суду з позовом не звернувся, податковий орган мав правові підстави для обліковування вказаної суми з дня, наступного після спливу десятиденного строку, як суми податкового боргу ПП НВФ «Вестар».
Вищенаведене узгоджується з нормами п.4.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 3.07.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 року за №595/5786 (далі Порядок), згідно якого, податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби.
Згідно п.4.3 Порядку, перша податкова вимога формується структурним підрозділом стягнення податкового боргу податкового органу не пізніше п'ятого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. А відповідно до п.4.4, якщо платник податків не погасив у повному обсязі суму податкового боргу протягом 30 календарних днів від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, структурний підрозділ стягнення податкового боргу не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з останнього із зазначених 30 календарних днів, формує другу податкову вимогу.
Відповідно до п.5.4. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758 (у редакції наказу №247 від 27.05.2003 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 року за № 467/7788), у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення податкового органу з дотриманням вимог Закону стосовно визначення процедури апеляційного узгодження та за умови надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень. При цьому, сума податкового зобов'язання виводиться з реєстру податкових повідомлень та обліковується в окремому реєстрі до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження). Після прийняття судом рішення по суті структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення, що оскаржувалося, уносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці реєстру та підшиває його копію до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося. Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним господарським судом до провадження). У разі надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума податкового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).
В справі встановлено, що ДПІ у м. Рівне отримала ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19.02.2010 року про відкриття провадження в адміністративній справі №2а-662/10/1770 за позовом ПП НВФ «Вестар» до ДПІ у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003692342/0 та №0003702342/0 від 12.08.2009 року, а також №0003712342/0 від 13.08.2009 року, і податкових вимог до завершення судового розгляду справи не виставляло.
Перша податкова вимога виставлена позивачу 22.06.2010 року, після набрання ухвалою від 25.05.2010 року у справі №2а-662/10/1770 про залишення позовної заяви без розгляду законної сили.
Друга податкова вимога виставлена до закінчення п'ятиденного строку з моменту завершення 30-ти денного строку після одержання позивачем першої податкової вимоги - 4.08.2010 року
Крім того, згідно пп. «в» пп.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом. При цьому, відповідно до пп.6.4.4. п.6.4. ст.6 даного Закону, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними у день отримання платником податків відповідного рішення суду.
Оскільки постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31.08.2010 року у справі №2а-661/10/1770 податкові повідомлення-рішення №0003692342/0 та №0003702342/0 від 12.08.2009 року визнано протиправними та скасовано в частині визначення ПП НВФ «Вестар» податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 33753,05 грн. та в частині визначення ПП НВФ «Вестар» податкового зобов'язання з податку на додану вартість 29804,75 грн., відповідно, то необхідності в скасуванні податкових вимог немає, тому що у відповідній частині вони вважаються відкликаними згідно Закону.
Узагальнюючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що дії ДПІ в м. Рівне щодо пред'явлення позивачу податкової вимоги були правомірними, а податкова вимога від 4.08.2010 року надіслана позивачу відповідно до вимог податкового законодавства. За таких обставин позовні вимоги ПП НВФ «Вестар» є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу приватного підприємства науково-впроваджувальної фірми «Вестар» залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7.10.2010 року у справі №2а-3982/10/1770 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : О.І.Мікула
Д.М. Старунський
Судове рішення № 32613975, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3982/10/1770. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: