Ухвала суду № 32585986, 24.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 152338/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання - Гнатик А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Гетьман Сагайдачний» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. у адміністративній справі за позовом Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської обл. Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Гетьман Сагайдачний» про примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.10.2011р. позивач Державна податкова інспекція /ДПІ/ у Жидачівському районі Львівської обл. звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Сільськогосподарське підприємство /СГП/ «Гетьман Сагайдачний» податкову заборгованість в розмірі 125476 грн. 07 коп. за рахунок коштів, які знаходяться на банківських рахунках платника податків (а.с.3-4).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. заявлений позов задоволено; стягнуто з відповідача ТзОВ «СГП «Гетьман Сагайдачний» до бюджету 125476 грн. боргу (а.с.38 і на звороті).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ТзОВ «СГП «Гетьман Сагайдачний», який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.39-40).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що спірні податкові зобов'язання є неузгодженими, оскільки платником податків оскаржуються винесені податковим органом повідомлення-рішення в касаційному порядку, при цьому Вищим адміністративним судом України відкрито відповідне касаційне провадження.

У зв'язку із реорганізацією ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл. в Миколаївську міжрайонну державну податкову інспекцію Львівської обл. Державної податкової служби, судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну позивача його правонаступником - Миколаївською міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської обл. Державної податкової служби (а.с.57-58, 61-62).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу на час виникнення спірних правовідносин регулювалися приписами Податкового кодексу /ПК/ України, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 якого податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.5 ст.41 ПК України).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як встановлено судом першої інстанції, суми податкового боргу у розмірі 125476 грн. 07 коп. податку на додану вартість (фінансові санкції) та 23 грн. 02 коп. пені по цьому податку підтверджені матеріалами справи, саме:

довідкою ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл. № 12419/10/19-0 від 21.10.2011р. про суми податкового боргу (а.с.18);

Актом перевірки № 966/23-2/32370074 від 11.09.2009р. (а.с.19-21);

податковим повідомленням-рішенням № 0000422320/3/6295 від 06.05.2010р. на суму 127872 грн. і доказом його вручення платнику податків (а.с.34);

податковою вимогою № 55/6334 від 10.05.2011р. на загальну суму 126422 грн. 36 коп. і доказом її вручення платнику податків (а.с.35).

При винесенні рішення по справі колегія суддів враховує, що наведені податкові зобов'язання є узгодженими, а відтак останні правомірно покладені в основу визначення податкового боргу платника податків.

Також податковий орган звернувся до суду із розглядуваним позовом із дотриманням строку, визначеного п.95.2 ст.95 ПК України.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу в наведеній сумі, доказів погашення якого останнім не представлено, не було здобуто таких судом під час розгляду справи по суті.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів також враховує, що відповідно до п.3 ч.1 ст.156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Із змісту апеляційної скарги слідує, що відповідачем подано касаційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011р. по справі № 2а-4263/10/1370, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог ТзОВ «СГП «Гетьман Сагайдачний» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, наведені судові рішення набрали законної сили, а тому останні правомірно враховані судом першої інстанції під час вирішення наведеного спору.

Також представленими відповідачем доказами (платіжним дорученням) стверджується часткове погашення ТзОВ «СГП «Гетьман Сагайдачний» суми податкової заборгованості (а.с.68-69).

Факт часткового погашення податкового боргу після прийняття судом першої інстанції відповідного рішення про його стягнення не впливає на правильність та законність прийнятого судового рішення, оскільки таке рішення ґрунтується на доказах, які досліджувалися під час розгляду справи в суді першої інстанції; також перевірка вказаного рішення здійснюється судом в межах доводів апеляційної скарги, які на зазначену обставину не наголошують.

Окрім цього, часткове погашення податкового боргу в добровільному порядку платником податків не відноситься до підстав для зміни чи скасування судового рішення, які передбачені приписами ст.ст.201, 202 КАС України.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Гетьман Сагайдачний» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. у адміністративній справі № 2а-11800/11/1370 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька