Постанова № 32613902, 24.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 року Справа № 904/1528/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б.

суддів: Тищик І.В.

Білецька Л.М.

при секретарі судового засідання: Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Вишневська Н.В., представник за довіреністю б/н від 29.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2013 р. по справі № 904/1528/13-г (суддя Мельниченко І.Ф.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіддісвіт» м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак» м. Дніпропетровськ

про стягнення 186 857,02 грн. за договором поставки, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.13р. по справі № 904/1528/13-г стягнуто з відповідача на користь позивача 22 301,05 грн. пені, 37 046,50 грн. річних та 1 186,95 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та заявою про відновлення пропущеного строку для апеляційного оскарження рішення.

Скарга мотивована незгодою апелянта з рішенням місцевого господарського суду через невідповідність у ньому висновків дійсним обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги, скаржник посилається на той факт, що на момент відкриття провадження по справі у відповідача перед позивачем боргу не існувало. Оскільки, поставлений позивачем товар частково оплачений і частково повернений відповідачем то й відповідно обов'язок оплатити його вартість у відповідача не виник, як і відсутні підстави для нарахування відповідачу пені і відсотків річних.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. відновлено строк на подачу апеляційної скарги та прийнято її до розгляду у судовому засіданні на 24.07.13р. о 10:30 год. у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. - доповідач, суддів: Тищик І.В., Виноградник О.М.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 23.07.13р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Виноградник О.М., справу призначено до розгляду в новому складі колегії суддів, а саме: Парусніков Ю.Б. - доповідач, Тищик І.В., Білецька Л.М.

У судовому засіданні 24.07.2013 р. представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення.

Відповідач (скаржник) явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином (а. с. 53 том 7).

24.07.2013 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з огляду на наступне.

20.02.2013 р. ТОВ «Кіддісвіт» (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, згідно якого просило суд першої інстанції стягнути з ТОВ «Зодіак» (далі-відповідач) 75 010,14 грн., що складає суму основного боргу за поставлений товар, 25 897,13 грн. пені та 85 949,75 грн. 50 % річних.

04.04.2013 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, посилаючись на те, що на момент розгляду даної справи заборгованість відповідача перед позивачем відсутня через часткову оплату та повернення товару позивачу. При цьому відповідач звертав увагу на те, що розрахунок позовних вимог містить посилання на частину видаткових накладних, які не мають відношення до спірного договору, а при здійсненні позивачем розрахунку суми річних, до уваги не прийнято змінену сторонами редакцію договору (протокол узгодження розбіжностей), яким досягнуто згоди щодо стягнення 25 % річних від простроченої суми ( а. с. 143-150 том 4).

11.04.2013 р. позивач надав до суду уточнений розрахунок суми боргу, а надані суду розгорнутий акт звірки від 01.04.2013 р. та уточнений розрахунок суми боргу від 01.04.13р., в яких помилково містилися накладні за іншим договором поставки від 22.02.2011 р. № З 2202 на суму 39 922,79 грн. просив не приймати до уваги (а. с. 150 том 6).

Згідно уточненого розрахунку позивача сума заборгованості відповідача складає (75 010,14 грн. - 39 922,79 грн.) = 35 087,35 грн. суму основного боргу, 22 301,05 грн. пені та 50 % річних 74 093,00 грн.

За результатами апеляційного перегляду даної справи, колегією суддів встановлено, що 16.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіддісвіт» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодіак» (покупець), укладено договір поставки № З 1606 (далі-договір), згідно п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передати партіями у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і вчасно оплатити товар в кількості та асортименті відповідно до замовлення покупця погодженого постачальником, за ціною визначеною у видатковій накладній та/або товаросупроводжувальних документах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.1. загальна вартість договору складає суму всіх підписаних сторонами товарних накладних до даного договору.

Пунктом 2.2. договору, визначено, що покупець оплачує товар, який поставляється згідно даного договору, після його реалізації третім особам, шляхом перерахування на рахунок постачальника грошових коштів кожні 7 (сім) днів, при цьому сторони погодили, що строк реалізації товару не може бути більше ніж 90 календарних днів з моменту його поставки. Після спливу строку реалізації товару в триденний термін, покупець зобов'язується повернути нереалізований товар покупцю або сплатити повну його вартість.

Згідно п. 3.2. договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей договору (а. с. 152 том 4), датою поставки і передачі товару покупцю вважається фактична дата отримання товару покупцем, про що він робить відповідну відмітку у видатковій накладній. У разі відсутності вказаної відмітки покупця датою поставки і передачі товару є дата зазначена у видатковій накладній.

Так, в період з 22.07.2011 р. по 18.10.2012 р. на виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив на адресу відповідача товар за видатковими накладними (а. с. 38-42, 45-184 том 1, а. с. 1-135 том 2) на загальну суму 2 058 352,03 грн., що підтверджується уточненим розрахунком до позовної заяви (додаток № 1 а. с. 12-25 том 7).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідність ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач зі своєї сторони зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару виконував не належним чином, здійснюючи розрахунки за поставлений позивачем товар частково, порушуючи строки оплати.

Згідно п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, отриманий від позивача товар частково оплачений відповідачем у сумі 1 268 256,01 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а. с. 24-125 том 4), а решту товару відповідач повернув позивачу за накладними на повернення товару (а. с. 136-177 том 2, 1-88 том 3).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність у відповідача основної суми заборгованості перед позивачем на момент пред'явлення позову, а тому правомірно відмовив в цій частині позову.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 6.1. договору, за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Оскільки, розрахунки за поставлений товар відповідачем здійснювались не своєчасно та не в повному обсязі, позивач нарахував останньому до сплати пеню у сумі 22 301,05 грн.

З розрахунком позивачем суми пені погодився й суд першої інстанції, однак колегія суддів вважає неправильним нарахування позивачем пені з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України з вимогою про стягнення штрафних санкцій особа може звернутися до суду протягом одного року з моменту невиконання зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже для нарахування пені встановлена позовна давність в один рік.

Між тим, період нарахування позивачем пені згідно уточненого розрахунку (а. с. 12-25 том 7) розпочинається з 05.01.2012 р., в той час, як з позовом до господарського суду він звернувся лише 20.02.2013 р., тобто нарахування пені до 20.02.2012 р. здійснено з перевищенням строку позовної давності в один рік.

Виходячи з уточненого розрахунку позивачем суми пені, правомірним слід вважати період нарахування пені починаючи з 18.03.2012 р. до 16.01.2013 р., без урахування накладних на повернення товару.

Водночас, колегія суддів вважає, що позивачем також неправомірно нараховано до сплати відповідачу пеню за повернений товар, оскільки згідно п. 6.1. договору, передбачена сплата пені за прострочення оплати отриманого товару, а не за прострочення повернення товару. Оскільки у зв'язку з поверненням товару у відповідача відсутні зобов'язання щодо оплати товару, нарахування пені за прострочення повернення товару слід вважати неправомірним.

Колегія суддів вважає, що в цій частині рішення слід змінити стягнувши з відповідача пеню у сумі 8 012,70 грн. за прострочення оплати саме поставленого позивачем товару відповідачу без урахування накладних, за якими товар повернуто та в межах строку позовної давності з 18.03.2012 р. - 16.01.2013 р. по кожному платіжному дорученню окремо.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.1. в редакції протоколу узгодження розбіжностей договору (а. с. 152 том 4), за несвоєчасну або неповну оплату отриманого товару покупець сплачує постачальнику 25 % річних від простроченої суми за весь період прострочення згідно ст. 625 ЦК України.

Суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 25 % річних у сумі 37 046,50 грн. але також не відрахував накладні, згідно яких товар повернуто позивачу. Нарахування відсотків річних на суму поверненого товару слід вважати неправомірним, оскільки п. 6.1. договору передбачено сплату відсотків річних саме за прострочення оплати товару. У разі повернення товару у відповідача відсутній обов'язок щодо його оплати.

Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду в цій частині також підлягає зміні, а до стягнення підлягає сума 14 081,94 грн. за період з 05.01.2012 р. -16.01.2013 р. без урахування накладних, за якими товар повернуто.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2013 р. слід змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача пеню у сумі 8 012,70 грн. за період з 18.03.2012 р. - 16.01.2013 р. та 25 % річних у сумі 14 081,94 грн. за період з 05.01.2012 р. - 16.01.2013 р. без урахування накладних, за якими товар повернуто.

Вимоги скаржника в обґрунтування апеляційної скарги про неправомірність нарахування позивачем пені і відсотків річних, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на вищезазначене.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2013 р. по справі № 904/1528/13-г змінити, виклавши абзац перший резолютивної частини рішення в наступній редакції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак» (юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Калинова, буд. 60-62, ідентифікаційний код 31300692, фактичне місце знаходження: 49066, м. Дніпропетровськ, вул. Печорська, буд. 1-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіддісвіт» (юридична адреса: 49100, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, Бульвар Слави, будинок 6, ідентифікаційний код 37274396; фактичне місце знаходження: 49026, м. Дніпропетровськ, вул. Решетилівська, 33-А, п/р 26004808481 в ПАТ «Марфін Банк» у м. Іллічівську, МФО 328168) 8 012,70 грн. (вісім тисяч дванадцять грн. 70 коп.) - пені, 14 081,94 грн. (чотирнадцять тисяч вісімдесят одну грн. 94 коп.) - 25 % річних, 441,89 грн. (чотириста сорок одну грн. 89 коп.) - судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіддісвіт» (юридична адреса: 49100, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, Бульвар Слави, будинок 6, ідентифікаційний код 37274396; фактичне місце знаходження: 49026, м. Дніпропетровськ, вул. Решетилівська, 33-А, п/р 26004808481 в ПАТ «Марфін Банк» у м. Іллічівську, МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак» (юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Калинова, буд. 60-62, ідентифікаційний код 31300692, фактичне місце знаходження: 49066, м. Дніпропетровськ, вул. Печорська, буд. 1-А) 539,99 грн. (п'ятсот тридцять дев'ять грн. 99 коп.) - судового збору, сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено 26.07.2013 р.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді І.В. Тищик

Л.М. Білецька