Постанова № 32612645, 17.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року (10 год. 30 хв.) Справа № 808/3339/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕКС -2007»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000212214 та № 0000222214 від 23.11.2012

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕКС -2007» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000212214 та № 0000222214 від 23.11.2012.

Представник позивача до судового засідання надав клопотання, в якому просить розглянути справу у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС на підставі пп.75.1.2. п.75.1. ст..75, пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС від 12.10.2012 р. № 703 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АПЕКС-2007» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «АРКАДА І К» (код за ЄДРПОУ 37189154), ТОВ «ВІП СОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 37240791) за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 р.

Перевірка проводилась з 22.10.2012р. по 30.10.2012р. Термін проведення перевірки продовжувався з 29.10.2012р., тривалістю 2 робочих дні, на підставі наказу від 25.09.2012 року № 742 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС.

За результатами проведення перевірки було складено АКТ від 06.11.2012 року № 1845\2214\24869667 яким встановлено порушення:

пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.150.1 ст. 150 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток , що підлягає сплаті до бюджету, заниження податку на прибуток всього в сумі 206 939,00 грн., у т.ч.: - за III квартал 2011р. в сумі 21717 грн.; - за ІІІ-УІ квартал 2011р. в сумі 200700 грн.; - за І квартал 2012 року в сумі 6239 грн.; - за I- II квартал 2012 р. в сумі 6239 грн.

пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 198.1 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 217252 грн. у т.ч.: - за вересень 2011р. на суму ПДВ 35728 грн. - за жовтень 2011р. на сум ПДВ 50514 грн.; - за листопад 2011р. на суму ПДВ 68185 грн.; - за грудень 2011р. на суму ПДВ 62084 грн.; - за січень 2012 року на суму 741 грн.

Не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки позивач подав заперечення до акту перевірки, у якому зазначалось про те, що перевірка була проведена з порушенням норм чинного законодавства, а висновки, викладені у Акті перевірки є безпідставними.

Відповідачем зазначені заперечення було розглянуто та надано відповідь від 20.11.2012 року № 5328\10\22-1417, згідно із якою ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС зазначило, що висновки Акту залишаються без змін.

На підставі Акта перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 23.11.2012 року № 0000212214, відповідно до якого ТОВ «АПЕКС-2007» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 206939 грн., штрафні санкції - 1559,75 грн. та податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 23.11.2012 року № 0000222214, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 217 252 грн. за штрафними санкціями - 54313 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями позивач подав скаргу до ДПС у Запорізькій області у якій просив скасувати зазначені повідомлення-рішення, вважаючи їх такими, що прийняті всупереч нормам діючого законодавства.

Рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.01.2013 р., якою ДПС у Запорізькій області залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС від 23.11.2012р. №0000212214 та № 0000222214 про сплату визначених грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, а скаргу ТОВ «АПЕКС-2007» - без задоволення.

У встановлений законодавством строк позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової служби України, у якій позивач просив визнати податкове повідомлення - рішення форма «Р» від 23.11.2012 року № 0000212214, прийняте ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС за платежем: податок на прибуток приватних підприємств; податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 23.11.2012 року № 0000222214, прийняте ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС за платежем: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) протиправними та скасувати.

Рішенням про результати розгляду скарги від 07.03.2013 року № 3601\6\10-2115 скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - залишено без змін, так саме як і рішення ДПС у Запорізькій області, прийняте за розглядом первинної скарги.

Щодо правомірності проведення перевірки та оформлення її результатів судом встановлено наступне.

Як вбачається із Акту перевірки зазначена перевірка була проведена на підставі ст.75.1.2. п.75.1 ст. 75 ПК України та пп.78.1.1. ст.78 ПК України. При цьому на 2 арк. Акту зазначено, що ТОВ «АПЕКС-2007» надані листи від 05.01.2012 р. № 100\10\23-217 та від 16.03.2012 року № 268240\23-217 про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Аркада і К» за період вересень 2011-січень 2012 року та включення таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях, проте, на думку відповідача, документи ТОВ «АПЕКС-2007», надані разом із супровідними листами № 4 від 23.03.2012 р. , № 7 від 24.04.2012р., № 8 від 25.04.2012 року та пояснення були надані не в повному обсязі.

Такий саме, висновок відповідачем зроблено відносно документів, наданих позивачем на підтвердження правовідносин із ТОВ «ВІП СОЮЗ» 25.04.2012 року листом № 1140\10\22-1217 про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «ВІП СОЮЗ» за вересень 2011р. та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях.

Відповідно до ст.. пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту у відповідача виникає підстава для проведення документальної позапланової перевірки.

Щодо строку продовження проведення перевірки судом встановлено наступне.

У п.2 Загальних положень Акту зазначено, що перевірка проводилась з 22.10.2012р. по 30.10.2012 року. Термін перевірки продовжувався з 29.10.2012 року тривалістю 2 робочі дня на підставі наказу від 25.09.2012 року № 742 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС.

Відповідно до абз.2 п.82.1 ст.82 ПК України продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів. Як вбачається із Акту перевірки рішення про проведення перевірки ТОВ «АПЕКС- 2007» було прийнято начальником ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС та оформлене наказом від 12.10.2012 р. Зазначене означає, що прийняти наказ про продовження перевірки 25.09.2012 року керівник ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС у жодному разі не міг. Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що продовження строку перевірки було незаконним.

Щодо порушень встановлених у Акті перевірки судом встановлено наступне.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ «АРКАДА І К» та ТОВ «ВІП СОЮЗ» за період з 01.07.2011 р. по 30.06.2012 р. встановлено їх завищення всього в сумі 902 320 грн.

Даний висновок було зроблено на підставі того, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя отримано від ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова акти про неможливість проведення зустрічних звірок 09.12.11р. № 951/18-011/37189154, 29.12.11 № 1001/18-011/37189154, № 25/18-011/37189154 від 12.03.12р., згідно яких підприємство не знаходиться за своєю юридичною адресою, про що свідчить довідка ВПМ у Комінтренівськом районі м. Харкова № 1495/26-047 від 23.11.2011р.

За результатами проведених заходів встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «АРКАДА і К». Опитати директора можливості немає.

Крім того, як зазначено в Акті, податковий кредит ТОВ «АРКАДА і К» за грудень 2011 сформований за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ НВО«СКАД», яке не знаходиться за юридичною адресою, а директор якого пояснив, що був директором за винагороду, чим займається підприємство йому не відомо.

Виходячи із зазначеного ДПІ було зроблено висновок про те, що у ТОВ «АРКАДА і К» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства.

Крім того, до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні.

Дані факти, на думку відповідача, свідчать про не підтвердження факту поставки товарів за перевіряємий період від ТОВ «АРКАДА і К» до ТОВ «АПЕКС-2007».

Враховуючи вищевикладене, відповідачем зроблено висновок про те, що правочини, укладені між ТОВ «АПЕКС-2007» і ТОВ «АРКАДА і К» є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства. Нікчемні ж правочини не створюють інших юридичних наслідків, окрім тих, що пов'язані із їх недійсністю. Отже, ТОВ «АПЕКС-2007» безпідставно завищені валові витрати по операціях з ТОВ «АРКАДА-2007» на загальну суму 807900 грн.

Саме такі, як зазначені вище, висновки про порушення пп.138.1.1. п.138.1 , п.138.2, п.138.8 ст. 138 ПК України та завищення валових витрат по взаємовідносинах зроблені по взаємовідносинах із ТОВ «ВІП СОЮЗ» у сумі 94420 грн. Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.02.2012 р. № 1062\23-4\37240791 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВІП СОЮЗ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 по 30.09.11, яким встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності; відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність товариства за місцезнаходженням; ненадання інформації на запит ДПІ «Про надання інформації та її документальне підтвердження»; за періоди з 01.08.2011р. по 30.09.2011 сума ПДВ по операціям з продажу та оплати за товари (роботи, послуги), що формують податкові зобов'язання з ПДВ, задекларована ТОВ «ВІП СОЮЗ» становить - 0 грн., сума ПДВ по операція з придання, які дають право на формування податкового кредиту з ПДВ, задекларована ТОВ «ВІП СОЮЗ» становить 0 грн.

На підставі зазначеного ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя зроблено висновок про те, що позивачем порушено пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, у зв'язку із чим завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «АРКАДА І К» і ТОВ «ВІП СОЮЗ» за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р. ПДВ 217252 грн.

Із зазначеними порушеннями суд не згодний з огляду на наступне.

Правовідносини між позивачем та ТОВ «АРКАДА І К» склались на підставі договору поставки №13/10 від 03.10.2011, а з ТОВ «ВІП-СОЮЗ» письмовий договір не укладався, однак на підтвердження факту виконання між сторонами договірних обов'язків у повному обсязі, Відповідачу та суду було надано: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки - фактури та підтверджено факт здійснення оплати за придбану продукцію (про що зазначено у Акті).

Щодо ненадання товарно-транспортних накладних для проведення перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій були надані документи, які підтверджують подальшу реалізацію продукції, а саме: податкові накладні та видаткові накладні. Із зазначених документах судом встановлено, що позивачем в подальшому такий самий товар, який отримував від ТОВ «АРКАДА І К» та ТОВ «ВІП-СОЮЗ» і у той саме період був реалізований наступним покупцям.

Аналізуючи надані документи, судом не встановлено, що позивач повинен був поставляти товар кінцевому покупцю, або отримувати придбаний у ТОВ «АРКАДА І К» та ТОВ «ВІП-СОЮЗ» товар та зберігати його на складі.

Тому суд вважає, що відсутність товарно-транспортних накладних у позивача, за наявності інших первинних документів, не може свідчити про не підтвердження факту поставки товарів за перевіряємий період ТОВ «АРКАДА і К» на ТОВ «АПЕКС-2007», та ТОВ «ВІП СОЮЗ» на ТОВ «АПЕКС-2007».

Щодо порушення пп.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.150.1 ст. 150 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, судом встановлено наступне.

Згідно з пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Враховуючи, що понесені позивачем витрати підтверджуються первинними документами, відповідно у нього виникло законне право на врахування витрат для визначення об'єкта оподаткування. Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача щодо даного правопорушення є не обґрунтованим та не доведеним.

Щодо наступного правопорушення. пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 198.1 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вище зазначеної норми Закону дає підстави стверджувати, що вказана норма містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту. В даному випадку податкові накладні позивачем надавалися і під час перевірки і у судовому засіданні.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Згідно з абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Крім того, ТОВ «АПЕКС-2007», ТОВ «АРКАДА І К» та ТОВ «ВІП-СОЮЗ» зареєстровані як платник податку на додану вартість, а значить й мають право на нарахування податку у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Аналіз зазначених норм, свідчить, що всі необхідні документи які надають право Позивачу для нарахування податкового кредиту у останнього є в наявності.

З приводу посилання відповідача на те, що правочин є недійсним, суд вважає необхідним зазначити, що згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів), тобто укладення правочину:

ч. 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства;

ч. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

ч. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

ч. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Судом встановлено, що сторонами на момент укладення правочину були дотримані зазначені вимоги ЦК України та правочин дійсно був спрямований на реальне настання правових наслідків, що не підтверджує обґрунтування відповідача викладені в акті перевірки.

Щодо не підтвердження господарської діяльності ТОВ «АРКАДА І К» та ТОВ «ВІП-СОЮЗ», суд вважає за необхідне зазначити, що нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, доказів на підтвердження своїх висновків відповідач не надає, крім актів перевірки контрагентів позивача, з яких вбачається, що первинні документи контрагентів не досліджувалися, відповідно об'єктивних та законних висновків відповідач зробити не має можливості.

Відповідно, суд вважає, що позивачем дотримані законні підстави формування податкового кредиту по податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями.

Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку, що відповідач не довів суду обґрунтованість та законність висновків викладених в акті перевірки на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних рішеннь, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000212214 та № 0000222214 від 23.11.2012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕКС-2007» судовий збір у розмірі 2 294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Конишева