Постанова № 32611400, 24.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 905/1054/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А.(доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Донецької області від 26 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21 травня 2013 року у справі № 905/1054/13-г за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до підприємства Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою до підприємства Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138) про стягнення 85 940, 82 грн., з яких: 42 500, 00 грн. - основний борг, 2 337, 50 грн. - інфляційні, 2895, 82 грн. - 3% річних, 2 975, 00 грн. - штраф та 35 232, 50 грн. -пеня.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26 березня 2013 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21 травня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 42 500, 00 грн., інфляційні в розмірі 2 337, 50 грн., 3% річних в розмірі 2 895, 82 грн., судовий збір в розмірі 954, 66 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у позові, просить постановлені у справі судові рішення в цій частині скасувати та задовольнити вимоги щодо стягненні штрафу в розмірі 2 975, 00 грн. та пені в розмірі 35 232, 50 грн.

Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 8 жовтня 2010 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, (продавець) та підприємством Маріупольського виправного центру № 138 (в 2011 році перетворено у підприємство Маріупольського виправного центру управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№138)) (покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 15.

Відповідно до умов вказаного договору продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує продукти харчування, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до цього договору.

Згідно п. 4.1 договору оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця, вказаний у реквізитах у цьому договорі.

Відповідно до п.4.2 договору покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 10 календарних днів з дати поставки товару продавцем

Договір та додаток № 1 до нього (специфікація) підписані сторонами договору без будь - яких заперечень, скріплені печатками сторін в установленому порядку.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за накладною від 11 жовтня 2010 року № 0017 на загальну суму 42 500, 00 грн.

Згідно Акта звірки взаємних розрахунків за договором від 8 жовтня 2010 року №15, підписаного сторонами у встановленому законом порядку, заборгованість відповідача перед позивачем складає 42 500, 00 грн.

Заборгованість в сумі 42 500, 00 грн. відповідачем вчасно не погашена, що стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних та звернення з відповідним позовом до суду.

Зважаючи на вимоги ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 629, 655, ч.1, 2 ст. 666, ст. 688 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та встановлені судом обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову в частині стягнення 42 500, 00 грн., інфляційних в розмірі 2 337, 50 грн., 3% річних в розмірі 2 895, 82 грн., посилаючись на те, що факт порушення відповідачем умов договору щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції доведено, та відповідно, не спростовано відповідачем.

Відмовляючи в інший частині позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки останнім допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, а штрафні санкції за порушення строку виконання грошового зобов'язання даною нормою матеріального права не передбачені.

З таким рішенням місцевого суду погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 42500,00 грн., інфляційних втрат в сумі 2337, 50 грн. та 3% річних в сумі 8 895, 82 грн. та відмови у стягненні штрафу в розмірі 2 975, 00 грн. та пені в розмірі 35 232, 50 грн. є законним, обґрунтованим, прийнятим у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 26 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21 травня 2013 року у справі № 905/1054/13-г - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко