Ухвала суду № 32610836, 24.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 733/534/13-ц Провадження № 22-ц/795/1681/2013 Головуючий у I інстанції -Карапиш Т. В. Доповідач - Смаглюк Р. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСмаглюк Р.І., суддів:Євстафіїва О.К., Шитченко Н.В.,при секретарі:Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства "Нафком-Агро" на рішення Ічнянського районного суду від 14 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до дочірнього підприємства "Нафком-Агро" про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ДП "Нафком-Агро" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок площею 4,80 га та 0,48 га, укладених 5 січня 2009 року між нею та ДП "Нафком-Агро" і зареєстрованих у Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії центру ДЗК 6 травня 2010 року відповідно за № 041083400529 та № 041083400528, мотивуючи відсутністю такої істотної умови договору, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Рішенням суду позов задоволено. Вирішено питання про судовий збір.

В апеляційній скарзі ДП "Нафком-Агро" просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що договори оренди земельних ділянок повністю відповідають типовому договору, форма якого була затверджена Постановою КМУ № 220 від 03.03.2004 року "Про затвердження Типового договору оренди землі". На час укладення спірних договорів, відповідно до цієї форми, в ній не було такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, тому це не може бути підставою для визнання договорів недійсними. До того ж, договори оренди земельних ділянок правомірно пройшли державну реєстрацію, що також підтверджує їх законність та правомірність.

Крім того, суд необґрунтовано дійшов до висновку про незастосування до спірних правовідносин строків позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у договорах оренди такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, яка відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є істотною, свідчить про їх недійсність.

Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 січня 2009 року між ОСОБА_5 та ДП "Нафком-Агро" було укладено два договори оренди земельних ділянок, площами 4,80 га. та 0,48 га. /л.с. 8-9, 11-12/, які розташовані на території Ічнянської міської ради Чернігівської області /л.с. 10, 13/.

У відповідності до ст. 20 Закону України "Про оренду землі" (чинної на час підписання договорів оренди) спірні договори були зареєстровані в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 6 травня 2010 року.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Згідно з ч. 1 ст. 210 ЦК України такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди землі, а частиною 2 цієї статті передбачено, що відсутність у договорі однієї з істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В зазначених договорах оренди відсутня така істотна умова, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Згідно з ч. 1 ст. 210, ст. 640 ЦК України такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Доводи апелянта про те, що договори оренди земельних ділянок укладені відповідно до Типової форми та пройшли державну реєстрацію, не свідчать про їх дійсність, оскільки не відповідають наведеним нормам закону.

Відповідно до ст. 215 ЦК України при недодержанні сторонами вимог, встановлених ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України укладений договір визнається недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі, і умови, що визначені законом як істотні.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що укладені між сторонами договори оренди землі не відповідають вимогам закону відносно визначення істотних умов, тому є недійсними.

Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, початок спливу якого починається з дня укладення оспорюваних договорів оренди землі, є необґрунтованими. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України початок перебігу строку позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання. В даному випадку позов заявлено в період дії спірних договорів, обчислення строку позовної давності з дати їх укладення є помилковим.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Нафком-Агро" відхилити.

Рішення Ічнянського районного суду від 14 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: