Рішення № 32610496, 18.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11101/13 18.07.13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»

до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово страхова компанія «Добробут»

про стягнення коштів в сумі 15678,60 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача Євсєєва І.П., дов. № 92 від 26.03.2013 року,

від відповідача: не з'явився,

Суть спору:

11.06.2013 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово страхова компанія «Добробут» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 15678,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Овчаров А.О., відповідальність якого застрахована ПрАТ «Народна фінансово страхова компанія «Добробут» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2716952, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Ленд Ровер», що є об'єктом страхування за договором № 205.0000527 від 20.09.2012 року, укладеним між ТзДВ «Cтрахова компанія «НАСТА» та Іоргачовим В.Д., в зв'язку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 15678,60 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11101/13, розгляд справи призначено на 26.06.2013 року.

Ухвалою суду від 26.06.2013 року розгляд справи було відкладено на 18.07.2013 року у зв'язку із неявкою у судове засідання представників сторін.

У судовому засіданні 18.07.2013 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 18.07.2013 року представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 18.07.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

20.09.2012 року між ТзДВ «Cтрахова компанія «НАСТА (за договором - Страховик) » та Іоргачовим В.Д. (за договором - Страхувальник) було укладено договір № 205.0000527, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, який стався за участю транспортного засобу «Ленд Ровер», реєстраційний номер ВН 0101 ВХ.

Відповідно до постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 22.02.2013 року у справі № 521/1395/13-п, 23.01.2013 року на вул. Польській, 16, в місті Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ 21124», державний номер ВН 7649 ВІ, під керуванням Овчарова А.О. та «Ленд Ровер», державний номер ВН 0101 ВХ, під керуванням Іоргачова В.Д.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Овчаровим А.О. п. 10.9. Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 22.02.2013 року.

24.01.2013 року до ТзДВ «Cтрахова компанія «НАСТА» звернувся Іоргачов В.Д. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту № 12-01-13, складеного ТОВ «Адамант Плюс» від 12.02.2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ленд Ровер», державний номер ВН 0101 ВХ, становить 15650,10 грн.

ТзДВ «Cтрахова компанія «НАСТА» на підставі Страхового акту № 2013-01-23/010 від 08.02.2013 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 15678,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4351 від 13.02.2013 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 21124», державний номер ВН 7649 ВІ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю ««Ленд Ровер», державний номер ВН 0101 ВХ, належить Овчарову А.О.

Цивільно-правова відповідальність Овчарова А.О. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 21124», державний номер ВН 7649 ВІ була застрахована у ПрАТ «Народна фінансово страхова компанія «Добробут» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/2716952).

Вина водія, який керував транспортним засобом ВАЗ 21124», державний номер ВН 7649 ВІ, підтверджується постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 22.02.2013 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ПрАТ «Народна фінансово страхова компанія «Добробут» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Субару», державний номер АА 1570 ВА відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АВ/2716952), а до ТзДВ «Cтрахова компанія «НАСТА» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування 205.0000527 від 20.09.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Овчарова А.О., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання а також не надано заперечень, які б спростовували встановлені факти та доводи позивача.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідачем не було надано на вимогу суду копію договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності № АВ/2716952 із якого суд міг би дізнатися про розмір франшизи, що передбачена договором.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду в розмірі 15678,607 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова «Добробут» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, код ЄДРПОУ 31093336) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 5 б, код ЄДРПОУ 32893275) відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 15678,60 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім грн. 60 коп.) грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова «Добробут» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, код ЄДРПОУ 31093336) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 5 б, код ЄДРПОУ 32893275) судовий збір в сумі 1720,50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.07.2013 року.

Суддя Н.І. Зеленіна