Вирок № 32610303, 17.07.2013, Гусятинський районний суд Тернопільської області

Справа № 596/1623/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р.

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Римара Г.М.

за участю: секретаря

судового засідання Стасюк О.Д.

прокурора Соколишина В.С.

захисника-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин угоду про визнання винуватості від 26 червня 2013 року, яка надійшла до суду разом із кримінальним провадженням № 12013210020000089 за обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гусятин Чемеровецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні троє малолітніх дітей, освіта вища, працюючого старшим майстром Гусятинського філіалу Тернопільського навчально-курсового комбінату управління агропромислового розвитку Тернопільської ОДА, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 працюючи на посаді старшого майстра Гусятинського філіалу Тернопільського навчально-курсового комбінату управління агропромислового розвитку Тернопільської ОДА та являючись членом державної кваліфікаційної комісії з присвоєння робітничої кваліфікації за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва «категорії А1» вищевказаного навчального закладу та членом екзаменаційної комісії по прийманню іспитів трактористів-машиністів державної інспекції технічного нагляду Тернопільської ОДА в Гусятинському районі зловживаючи впливом, одержував шляхом вимагання неправомірну вигоду за вплив на прийняття позитивного рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави.

Так, 22 травня 2013 року до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_4 з проханням вирішити питання щодо одержання ним та його товаришем ОСОБА_5 посвідчень водіїв-трактористів. В ході даної розмови, у ОСОБА_3, як члена державної кваліфікаційної комісії з присвоєння робітничої кваліфікації за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва «категорії А1» вищевказаного навчального закладу та члена екзаменаційної комісії по прийманню іспитів трактористів-машиністів державної інспекції технічного нагляду Тернопільської ОДА в Гусятинському районі, виник злочинний умисел спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вплив на прийняття членами державної кваліфікаційної комісії з присвоєння робітничої кваліфікації за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва «категорії А1» позитивного рішення щодо здачі останніми іспиту та отримання свідоцтв про присвоєння робітничої кваліфікації за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва «категорії А1» та за вплив на головного державного інспектора технічного нагляду Тернопільської ОДА в Гусятинському районі щодо прийняття екзаменаційною комісією позитивного рішення в їх інтересах та видачу ім. посвідчень водіїв-трактористів.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_3 того ж дня, 22 травня 2013 року сказав ОСОБА_4, що за вплив на прийняття членами вищевказаних комісій позитивного рішення в його інтересах та інтересах ОСОБА_5 та в подальшому видачі їм головним державним інспектором технічного нагляду Тернопільської ОДА в Гусятинському районі посвідчень водіїв-трактористів, ОСОБА_4, ОСОБА_5 повинні передати грошові кошти, кожен по 1600 гривень, всього на загальну суму 3200 гривень.

Надалі, 27 травня 2013 року, ОСОБА_3, в ході зустрічі із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, під час розмови із ними ще раз наголосив про необхідність передачі йому неправомірної вигоди на загальну суму 3200 гривень, повідомивши про необхідність передачі вищевказаної суми грошових коштів 28 травня 2013 року.

28 травня 2013 року приблизно 14 години, ОСОБА_3 переслідуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання, шляхом вимагання, неправомірної вигоди за вплив на прийняття позитивного рішення в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зустрівся із ОСОБА_4 та в приміщенні шкільної навчальної майстерні Гусятинського районного відділу освіти, що за адресою селище Гусятин вул.Незалежності, 12 одержав від нього неправомірну вигоду в сумі 3200 гривень за вплив на членів державної кваліфікаційної комісії з присвоєння робітничої кваліфікації за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва «категорії А1» щодо успішної здачі ними іспиту та отримання свідоцтв про присвоєння робітничої кваліфікації за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва «категорії А1» та вплив на головного державного інспектора технічного нагляду Тернопільської ОДА в Гусятинському районі щодо прийняття екзаменаційною комісією позитивного рішення в їх інтересах та видачу їм посвідчень водіїв-трактористів. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття позитивного рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, його дії за цією статтею кваліфіковані правильно.

ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю. Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_3, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, з якими він погодився в підготовчому судовому засіданні.

В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_3 та прокурор відділу прокуратури Тернопільської області Соколишин Володимир Степанович на підставі ст.ст. 468,469,472 КПК України 26 червня 2013 року уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, що ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.3 ст. 369-2 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

На момент підписання угоди про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_3 розумів наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку ( ст.394 ч.1 п.1 КПК України) та в касаційному порядку ( ст.424 ч.3 п.1 КПК України), про що було роз'яснено.

Підозрюваний ОСОБА_3 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості ( ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, прокурор підтвердили факт визнання винуватості обвинуваченим, просять затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

За таких обставин, суд вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення обвинуваченого, думку прокурора, прийшов до висновку, що відповідно до п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним. чи обвинуваченим.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України .

Кваліфікація вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч.3 ст.369-2 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 26 червня 2013 року між ним та прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Соколишин Володимиром Степановичем, і узгоджену сторонами міру покарання. Вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика з місця роботи та проживання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - домашній арешт.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314 ч.3 п.1, 367-371, 373,374,472,474,475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 червня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Соколишин Володимиром Степановичем .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 26 червня 2013 року покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

В силу ч.1 п.п.2,3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити застосований - домашній арешт.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код: 24524727, банк одержувач: УДК в Тернопільській області МФО 828012, розрахунковий рахунок: 35221003000215, процесуальні витрати за проведення:

- технічної експертизи № 1-614/13 від 25.06.2013 року- 391 (триста дев'яносто один) гривень 20 копійок;

- хімічної експертизи № 2-601/13 від 21.06.2013 року - 684 (шістсот вісімдесят чотири) гривні 60 копійок.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя- підпис

З оригіналом вірно

В.о. голови Гусятинського районного суду Г.М.Римар