Ухвала суду № 32608163, 15.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2013 р. м. Київ К-20711/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника позивача Савруцького С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2009

у справі №А23/315

за позовом Виробничо-будівельного об'єднання «Єдина компанія»

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2009, позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Південної МДПІ м.Кривий Ріг від 17.05.2007 №0002292301/1,№0002282301/1.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт від 13.04.2007 №75/231/30734890.

За висновками акта перевірки позивачем віднесено до складу валових витрат транспортні витрати, які не підтверджені відповідними документами та не є витратами господарської діяльності, в результаті чого порушено п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - завищено валові витрати за 2006 рік на загальну суму 110502,43 грн. та занижено податок на прибуток за 2006 рік на суму 27625,60 грн., а також пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результат чого занижено зобов'язання з податку на додану вартість за 2006 рік на загальну суму 21341,49 грн.

На підставі акта перевірки, з врахуванням результатів адміністративного оскарження, прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення від 17.05.2007: №0002292301/1, яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32012,23 грн., у т.ч. основний платіж 21341,49 грн., штрафні (фінансові) санкції 10670,74 грн.; №0002282301/1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 39550,51 грн., у т.ч. основний платіж 27625,60 грн. та штрафні (фінансові) санкції 11924,91 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено договір поставки №06/02-27 від 02.02.2006 З ТОВ «Леман-Україна», яким на постачальника покладено обов'язок укласти договір перевезення продукції на звичайних умовах на ризик та за рахунок покупця. Станція призначення та реквізити вантажоодержувачів зазначаються в специфікаціях. Умови оплати - 100% попередня оплата вартості продукції згідно специфікації на підставі виставленого рахунку. До договору додані специфікації із значенням в них відвантажувальних реквізитів вантажовідправника - ВАТ «МК «Азовсталь» та вантажоодержувача - ТОВ «ЄСК».

На підставі виставлених ТОВ «Леман-Україна» рахунків позивачем здійснювалась попередня оплата, що підтверджується платіжними дорученнями, факт поставки підтверджений рахунками-фактурами, видатковими накладними із зазначенням в них окремими рядками вартості продукції і товаротранспортних витрат, факт надання транспортних послуг підтверджується відповідними залізничними накладними із значенням в них провізної плати. Виставлені постачальником ТОВ «Леман Україна» в рахунках та сплачені позивачем товаротранспортні витрати відповідають розміру провізної плати зазначеної в залізничних накладних.

Підставою для відвантаження товару на адресу ТОВ «ЄСК» став договір №3/2 від 03.01.2006 укладений позивачем з ТОВ «ЄСК», за умовами якого поставка здійснюється на склад замовника за рахунок виконавця, при цьому ціна товару складає грошову суму, виражену в національній валюті України, в гривнях за тонну з урахуванням транспортних витрат на доставку на умовах, відображених в рахунках.

Таким чином в ціну реалізованого в межах договору поставки №3/2 від 03.01.2006 товару включені витрати на перевезення цього товару, понесені фактично позивачем за договором №06/02-27 від 02.02.2006 з ТОВ «Леман Україна».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 5.3 ст. 5 Закону зазначені випадки, коли витрати не відносяться до складу валових витрат. У вказаному пункті відсутні випадки про заборону включення до складу валових витрат вартості придбаних послуг позивачем.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі не дозволяється.

За наявності у позивача належно оформлених документів, які відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» необхідні для формування валових витрат, та обумовленість останніх цілям господарського характеру, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що витрати на доставку товару пов'язані з веденням власної господарської діяльності позивача, тому такі витрати правомірно були включені ним до складу валових витрат, а сплачений в ціні послуги податок на додану вартість до складу податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не можуть бути підставою для скасування постановлених у справі судових рішень з наведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2009 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук