Ухвала суду № 32608045, 25.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року м. Київ К-36072/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010

у справі № 2а-6326/09/2670

за позовом Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К.Антонова"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К.Антонова" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 13.06.2006 по 31.12.2007, за результатами якої складений акт № 624/42-50/14307529 від 19.11.2008.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" внаслідок невідображення в п. 8 розділу ІІІ Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами, інформації про належність позивачу 50% долей компанії RUSLANS SALIS GmbH (м. Лейпциг, Німеччина) та 490 акцій компанії RUSLAN INTERNATIONAL LIMITED (м. Лондон, Великобританія).

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем було винесено рішення №0000484250 від 01.12.2008, про застосування до позивача штрафних (фінансових) у розмірі 1700 грн.

За наслідками адміністративного оскарження рішеннями ДПА у м. Києві, ДПА України рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000484250 від 01.12.2008 залишене без змін.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", яким встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Згідно абз. 7 ч. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, ? штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до вимог ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" санкції, визначені цією нормою Декрету застосовуються Національним банком України та за його визначенням підпорядкованими йому установами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що відповідач не є відповідним уповноваженим державним органом, якому в установленому чинним законодавством порядку надано право застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, щодо того, що функція контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог, встановлених чинним законодавством покладається на відповідні державні органи. Відповідач належить до таких державних органів, що мають відповідні повноваження, але наявність у відповідача повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства не надає відповідачу права застосовувати адміністративно-господарські санкції до суб'єктів господарювання, внаслідок порушення останніми порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що при прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000484250 від 01.12.2008, відповідач порушив вимоги ст. 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки у відповідача відсутні повноваження застосовувати санкції за невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна, то рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте відповідачем неправомірно.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 у справі № 2а-6326/09/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 у справі № 2а-6326/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

Л.І. Бившева

Н.Г. Пилипчук