Рішення № 32607123, 17.07.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,

суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.

при секретарі: Бабіч К.А.

за участю: відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №2-452/2012 № апеляційного провадження:22-ц-796/9407/2013 Головуючий у суді першої інстанції: Вовк Є.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Позивач ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просив: стягнути на користь ПАТ «Універсал Банк» (ідентифікаційний код 21133352) солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором №003-2900/840-0086 від 10 вересня 2007 року в сумі 400686,65 доларів США, що за курсом НБУ 798,45 гри. за 100 доларів США, складає 3199282 грн. 56 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №003-2900/840-0086 від 10.09.2007 року, зобов'язання за яким ним було виконано повністю - він надав відповідачу ОСОБА_3 кредит на суму 300000 доларів США, який в свою чергу свої зобов'язання не виконав належним чином - станом на 18 листопада 2011 року не сплатив заборгованість, яка відповідно до умов вказаного кредитного договору складає суму 400686,65 доларів США, що за курсом НБУ 798,45 грн. за 100 доларів США складає 3199282 грн. 56 коп., яка включає суми: заборгованості за тілом кредиту - 298409,66 доларів США; заборгованості по сплаті відсотків в сумі 100769,42 доларів США; заборгованості по підвищеним відсоткам в сумі 1507,57 доларів США.

Крім того, між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки, зобов'язання за яким відповідач не виконав - не оплатив вказану заборгованість відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором №003-2900/840-0086 від 10 вересня 2007 року.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2012 року позов задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код 21133352) солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором №003-2900/840-0086 від 10 вересня 2007 року в сумі 400686,65 доларів США, що за курсом НБУ 798,45 грн. за 100 доларів США складає 3199282 грн. 56 коп.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн. стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2012 року у цивільній справі №2-452/12 в частині задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №003-2900/840-0086 від 10.09.2007 р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року у цивільній справі №2-452/12 - скасувати. Ухвалити у скасованій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2012 року. у цивільній справі №2-452/12 нове рішення такого змісту: Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №003-2900/840-0086 від 10 вересня 2007 року.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача ПАТ «Універсал Банк» в судове засідання не з'явився, суду надав телеграму про неможливість прийняти участь в судовому засіданні в зв'язку з участю в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки суду не надано будь-яких письмових документів, які б підтверджували участь представника позивача ОСОБА_6 в іншому судовому засіданні і крім того, відповідач, будучи юридичною особою, будучи завчасно повідомлений про день та час розгляд справи 17 червня 2013 року (а.с.181) тобто за місяць до дня розгляду справи, не був позбавлений можливості забезпечити явку іншого представника для розгляду справи, зокрема ОСОБА_7, який безпосередньо раніше приймав участь у розгляді справи та був обізнаний з матеріалами справи, з метою дотримання судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст.157 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України (а.с.185), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам в повній мірі судове рішення не відповідає.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №003-2900/840-0086 від 10.09.2007 року (а.с.9-14), зобов'язання за яким позивач виконав повністю - надав відповідачу кредит на суму 300000 доларів США, а відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином - станом на 18 листопада 2011 року не сплатив на користь позивача заборгованість, яка відповідно до умов вказаного кредитного договору складає суму 400686,65 доларів США, що за курсом НБУ 798,45 грн. за 100 доларів США складає 3199282 гривень 56 копійок, яка включає суми: заборгованість за тілом кредиту - 298409,66 доларів США; заборгованість по сплаті відсотків в сумі 100769,42 доларів США; заборгованість по підвищеним відсоткам в сумі 1507,57 доларів США;

З метою забезпечення виконання кредитного договору між ВАТ « Універсал Банк», з однієї сторони, та ОСОБА_1, з другої сторони, уклали договір поруки №003-2900/840-0086-Р від 10 вересня 2007 року, за умовами якого ОСОБА_1 поручилась перед ВАТ «Універсал Банк» за виконання боржником ОСОБА_3 його обов'язків за кредитним договором №0032900/840-0086 від 10.09.2007 р. з ВАТ «Універсал Банк» (а. с. 23-25).

За змістом ст.. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема: на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 598 ЦК України); виконанням (ст. 599 ЦК України); переданням відступного (ст. 600 ЦК України); зарахуванням (ст. 601 ЦК України); за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК України); прощенням боргу (ст. 605 ЦК України); поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України); неможливістю виконання (ст. 607 ЦК України); смертю фізичної особи (ст. 608 ЦК України); ліквідацією юридичної особи (ст. 609 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 4.2. договору поруки №003-2900/840-0086-Р від 10 вересня 2007 року. встановлено, що порука припиняється із припиненням всіх зобов'язань Боржника за Основним договором, що забезпечуються порукою (а. с. 24).

Відповідно до обов'язкових для всіх судів України правових позицій у справах, що виникають із кредитних правовідносин, сформульованих у постановах Верховного Суду України від 21.05.2012 р. № 6-48цс11, від 23.05.2012 р. № 6-33цс12, від 18.07.2012 р. № 6-78цс12 та доведених до відома апеляційних судів Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 27 вересня 2012 року № 10-1393/0/4-12:

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 11) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Договором поруки М003-2900/840-0086-Р від 10 вересня 2007 року строк дії поруки ОСОБА_1 не встановлений, оскільки строки визначаються роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст.. 252, ч. 4 ст. 559 ЦК України, що встановлюють імперативні правила про строки дії поруки та строки пред'явлення вимог про погашення боргу до поручителя, від яких сторони не можуть відступити при укладенні договору.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також уразі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до п. 22 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорі, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то це відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно п. 1.1. договору поручитель ОСОБА_1 зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з кредитного договору № 003-2900/840-0086 від 10 вересня 2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно п. 1.2. договору поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору і він погоджується з ними, зокрема розмір процентної ставки за користування кредитом без порушення термінів сплати платежів, яка становить 1,95%.

Відповідно до п. 2.1. договору кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під згодою поручителя сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Як убачається з матеріалів справи, ПАТ «Універсал Банк» в односторонньому порядку з 15 липня 2008 року підвищив відсоткову ставку до 12,95 % річних за користування кредитом. Письмової згоди на зміну умов основаного договору відповідач ОСОБА_1 не надавала.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку що договір поруки № 003-2900/840-0086 -Р від 10 вересня 2007 року, укладений між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», і ОСОБА_1 є припиненим.

Згідно п. 2.2. Договору поруки № 003-2900/840-0086 від 10 вересня 2007 року у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги рекомендованим листом.

Як убачається з матеріалів справи, вимога про невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором не надсилалася поручителю за місцем його проживання, оскільки у справі відсутнє зворотне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Наявне в матеріалах справи письмове попередження до поручителя ОСОБА_1

Про виконання грошових зобов'язань від 21 квітня 2009 року №058/057 безпосередньо не підтверджує факт пред'явлення (направлення/вручення) у встановлені строки вимог до поручителя ОСОБА_1 про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, оскільки ПАТ «Універсал Банк» не надало відповідного повідомлення про вручення поштового відправлення, а надана копія попередження не містить розписки ОСОБА_1 (або членів її сім'ї) про її особисте отримання в конкретний період часу (а. с. 32).

Пунктом 5.8 договору поруки №003-2900/840-0086-Р від 10 вересня 2007 року передбачено, що листування між Сторонами за цим Договором здійснюється шляхом направлення або надання однією Стороною відповідних повідомлень (рекомендованих листів) іншій Стороні на її адресу, що визначена як адреса для листування у розділі 6 цього Договору. Підтвердженням факту відправлення повідомлення (рекомендованого листа) є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення або отримання повідомлення.

Крім того, згідно з відомостями, що містяться на обкладинці цивільної справи в графі «Перша інстанція надійшла» та згідно зі штампом на позовній заяві, позивач ПАТ «Універсал Банк» звернувся із відповідним позовом до Дарницького районного суду м. Києва лише 29 листопада 2010 року, тобто, після спливу строку можливого пред'явлення позивачем вимог до поручителя ОСОБА_1 про погашення боргу за кредитним договором №0032900/840-0086 від 10 вересня 2007 року.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості підлягає скасування з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2012 року в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу та стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, наступного змісту.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу солідарно - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: