Ухвала суду № 32606731, 21.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р.справа № 23/191/07-АП-5/105/09-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новоженін І. Є.

за участю представників:

позивача: - Волтер О. В. (дов. від 05.11.2012 р.)

відповідача: - Барчук А. Б. (посвідч. №000865)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 13 травня 2011 року

у справі № 23/191/07-АП-5/105/09-АП

за позовом закритого акціонерного товариства «Техенергохім»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

за участю прокуратури Запорізької області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000862300/0-11747 від 02.10.06, № 0000862300/1-12861 від 31.10.06, № 0000862300/2-4437 від 20.01.07, № 0000862300/3-4099 від 12.03.07,-

встановила:

Закрите акціонерне товариство «Техенергохім» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, за участю прокуратури Запорізької області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 76), просило визнати недійсними рішення № 0000862300/0-11747 від 02.10.06, № 0000862300/1-12861 від 31.10.06, № 0000862300/2-4437 від 20.01.07, № 0000862300/3-4099 від 12.03.07.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 451765,43 грн., оскільки податковий кредит оформлений податковими накладними, які складені відповідно до вимог законодавства. Відповідач посилається на неправомірність включення підприємством до складу податкового кредиту вищевказаної суми зважаючи на визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію контрагента позивача (ПП «Фло»), хоча доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію такого контрагента в якості платника податку на додану вартість станом на момент здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом до суду не надано.

Постановою господарського суду Запорізької області від 13.05.2011 адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000862300/0-11747 від 02.10.2006, №0000862300/1-12861 від 31.10.2006, №0000862300/2-4437 від 20.01.2007, №0000862300/3-4099 від 12.03.2007, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 677648,15 грн., з яких 451765,43 грн. - основний платіж та 225882,72 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.214), в якій просить скасувати постанову суду, винести постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані особою, що не є платником податку на додану вартість, оскільки постановою суду від 26.05.2006 визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Фло» з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість - з 06.02.2004, а відтак податкові накладні, видані ПП «Фло», не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про податок на додану вартість» і не дають права позивачу на формування податкового кредиту.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Приватним підприємством «Фло» за період з 01.08.2003 по 01.08.2006, за результатами якої складено акт №548/23-07/22161169 від 22.09.2006.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4. п.7.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в періоді з 01.08.03 по 01.08.06 у розмірі 451765,43 грн., у т. ч. по періодах: за березень 2004 року - 35050,81 грн., за квітень 2004 року - 22945,72 грн., за травень 2004 року - 20896,95 грн., за червень 2004 року - 50347,10 грн., за липень 2004 року - 44817,52 грн., за серпень 2004 року - 45667,02 грн., за вересень 2004 року - 62272,61 грн., за жовтень 2004 року - 114443,20 грн., за листопад 2004 року - 32495,47 грн., за грудень 2004 року - 22829,03 грн.

До таких висновків податковий орган дійшов на підставі постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.05.2006, якою визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації Приватного підприємства «Фло» з моменту реєстрації - 21.01.2004; визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість приватного підприємства «Фло» з моменту внесення до Реєстру платників податку на додану вартість - 06.02.2004.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000862300/0-11747 від 02.10.2006, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 677648,15 грн., з яких 451765,43 грн. - основний платіж та 225882,72 грн. - штрафні (фін.) санкції.

Позивачем означене податкове повідомлення-рішення оскаржено в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами розгляду скарги позивача залишені без задоволення, прийнято податкові повідомлення - рішення №0000862300/1-12861 від 31.10.2006, №0000862300/2-4437 від 20.01.2007, №0000862300/3-4099 від 12.03.2007, якими не змінено суму визначеного до сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПП «Фло» у перевіряємий період укладено низку договорів (всього у кількості 79 шт.) на виконання наладки, випробування теплохімічних режимів котла БТ-35р ст.№7 на ЗАТ «Запоріжський масложиркомбінат» та придбання товарів (сильнокислотний катіоніт, слабокислотний катіоні, сіль таблетирована та ін.).

Факт виконання вказаних договорів підтверджується видатковими та податковими накладними, виписаними ПП «Фло», платіжними дорученнями. Вказаний факт відповідачем не заперечується, матеріалами справи не спростований.

Сума податку на додану вартість у складі вартості наданих послуг, придбаних матеріалів включений позивачем у відповідних податкових періодах березня-грудня 2004 року до складу податкового кредиту в загальному розмірі 451765,43 грн. на підставі виданих ПП «Фло» податкових накладних.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з наведених вище норм Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту за умови, що вона складена особою, зареєстрованою як платник податку.

Пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, визначає, коли податкова накладна вважається недійсною, а саме: у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).

Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Як зазначено в п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається в тому числі у випадку, коли зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

З огляду на викладене посилання відповідача на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.05.2006 у справі № 2а-107/06 є помилковим, матеріалами справи підтверджено, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Фло» протягом періоду, в якому здійснювались відповідні правочини між позивачем та ПП «Фло», анульовано не було, у встановленому порядку ПП «Фло» статусу суб'єкта підприємницької діяльності та платника податку на додану вартість не позбавлено.

До того ж як встановлено судом, постанова Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 26.05.2006 у справі № 2а-107/06 скасована ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30.11.2006, провадження у справі закрито.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2009 у вказаній справі касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя задоволено частково. Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2006 та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2006 скасовано, справу направленого до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2009 справу передано на розгляд Запорізькому окружному адміністративному суду.

21.01.2010 Запорізьким окружним адміністративним судом прийнято ухвалу, якою провадження у справі закрито. Вказана ухвала оскаржена сторонами не була.

Виходячи з наведеного, є правильними висновок суду першої інстанції, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача ПП «Фло» був наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, був платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних постачальником товарів (послуг) податкових накладних, є правомірним.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних та факту реєстрації ПП «Фло» як платника податку на момент укладення та виконання вищевказаних договорів, колегія суддів дійшла висновку про правомірність віднесення суми податку на додану вартість в розмірі 451765,43 грн. до складу податкового кредиту.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької обласної ради залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 13 травня 2011 року у справі № 23/191/07-АП-5/105/09-АП - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко