Рішення № 32606458, 19.07.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

19.07.2013 року

Справа № 127/8008/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря Романенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позива мотивувавтим, що 26.10.2007 року між ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «Комерційний Банк «Дельта») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-01963-261007. Відповідно до кредитного договору, позивач відкриває відповідачу картковий рахунок № 26251901411149 в національній валюті гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки, здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті VisaКласичний, що міститься в додатку № 1 до договору. Позивач надає держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000, 00 гривень та на день укладення кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5 000, 00 гривень. Відповідач станом на 28.02.2013 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість в сумі 3 503, 28 гривень.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 001-01963-261007 від 26.10.2007 рокув сумі 3 503, 28 гривень.

Представник позивача в судове засідання не зявилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. Представником позивача суду надана заява про розгляд справи у її відсутність із зазначенням, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Відповідачем надані письмові заперечення із зазначенням про розгляд справи у його відсутність, не повідомлено причини неявки.

Суд, враховуючи заяви сторін по справі, ухвалив провести розгляд справи у їх відсутність.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26.10.2007 року між ТОВ «Комерційний Банк «Дельта» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-01963-261007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки. (а.с. 5-6)

Згідно статуту ПАТ «Дельта Банк», останнє є правонаступником ТОВ «Комерційний Банк «Дельта». (а.с. 14)

Згідно п. 1.2. договору № 001-01963-261007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 26.10.2007 року, банк, відповідно до наданого держателем пакету документів, а також згідно з вимогами банку та чинного законодавства України, відкриває держателю картковий рахунок № 26251901411149 в національній валюті гривні, випускає та надає держателю плітіжну картку, а також ПІН-код до картки.

Згідно п. 1.3. договору 001-01963-261007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 26.10.2007 року, банк відкриває держателю кредитнулінію на загальну суму 30 000, 00 гривень та на день укладання цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5 000, 00 гривень. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно, та не може перевищувати загальної суми кредитної лінії. Перегляд та/або зміна ліміту кредитної лінії здійснюється у відповідності до внутрішніх процедур банку та умов цього договору. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода до договору про зміну ліміту кредитної лінії сторонами не складається. Інформація щодо зміни розміру кредитного ліміту та строків уведення в дію зазначаються у щомісячній виписці.

В договорі № 001-01963-261007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 26.10.2007 року міститься відмітка про отримання картки та ПІН-конверту до неї відповідачем 26.10.2007 року, що посвідчено підписом останнього. (а.с. 6)

Згідно п. 3.6 договору № 001-01963-261007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 26.10.2007 року, держатель картки зобовязаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обовязкового мінімального платежу, складові якого зазначаються у тарифах. Обовязковими складовими обовязкового мінімального платежу є частка погашення заборгованості, овердрафт та прострочена заборгованість попередніх періодів. В залежності від умов тарифів до складу обовязкового мінімального платежу можуть включатись інші платежі.

Відповідач був ознайомлений з умовами надання кредитної картки та з тарифами банку 26.10.2007 року, де також зазначив, що зобовязується проплачувати щомісячно мінімальний платіж з 1 по 10 число кожного місяця. (а.с. 7)

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач станом на 28.02.2013 року має заборгованість перед позивачем за договором № 001-01963-261007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 26.10.2007 року по тілу кредиту в розмірі 3 503, 28 гривень. (а.с. 13)

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до умов кредитного договору (п. 1.3.) відповідачу було збільшено ліміт кредитування, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача та розрахунком заборгованості. (а.с. 13, 44-51)

Згідно Переліку типових документів (затвердженому Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України) касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги та виписки банків віднесені до первинних документів. Аналогічну позицію з цього питання викладено у листі НБУ від 11.04.2012 №12-109/658-3917.

Згідно п. 1.5. вище зазначеного кредитного договору кошти кредитної лінії та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що придбаваються держателем у субєктів господарювання, та зняття готівки, виконання держателем своїх зобовязань перед банком за цим договором, та вчинення інших операцій, які не заборонені діючим законодавством України.

Відповідно до п. 3.4. кредитного договору ОСОБА_1 доручив банку здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за цим договором та/або кредитними договорами, укладеними сторонами, в тому числі і плати за надані банком послуги з розрахунково-касового обслуговування в розмірі та строки, передбачені правилами та тарифами.

Судом встановлено, що позивач, збільшивши відповідачу ліміт кредитування у звязку із заборгованістю, що виникла по договору № 001-01963-261007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 26.10.2007 року, та погасив її. При цьому банк дотримався умов кредитного договору.

Враховуючи вище зазначене, суд не погоджується із відповідачем про включення до суми заборгованості позивачем комісії в сумі 857, 88 гривень, відсотків в сумі 701, 80 гривень та пені в сумі 246, 79 гривень. Сума заборгованості в розмірі 3 503, 28 гривень це сума заборгованості по тілу кредиту, враховуючи збільшення ліміту кредитування.

Клопотання відповідача про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 246, 79 гривень, також, не підлягає задоволенню, оскільки така вимога позивачем не заявлялась.

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановленого його відповідність умовам договору № 001-01963-261007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 26.10.2007 року.

Заборгованість відповідача перед позивачем не погашена. Протягом тривалого часу ніяких розрахунків відповідач не веде, відповідно, ухиляється від виконання зобовязань, взятих на себе згідно кредитного договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторонни вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільногозаконодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошовікошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичнихосіб, поданимв ідповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 26.10.2007 року між ТОВ «Комерційний Банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено креди договір № 001-01963-261007. Відповідач отримав кошти в кредит, зобовязувався повернути їх, сплатити проценти, на умовах визначених договором, але взяті на себе зобовязання не виконав, що підтверджується доказами, наданими позивачем.

Предметом виконання як невідємним елементом виконання договору є ті конкретні субєктивні права і конкретні юридичні обовязки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні субєкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, оскільки, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Добровільно провести розрахунок по заборгованості за кредитним договором № 001-01963-261007 від 26.10.2007 року відповідач не бажає, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на його користь згідно договору № 001-01963-261007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 26.10.2007 року загальної суми заборгованості в розмірі 3 503 (три тисячі пятсот три) гривні 28 копійок.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 229, 40 гривень.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 525, 526, 530, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 627, 629, ч. 1 ст. 1046, ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 09.08.1983р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, 36-б, р/р № 26251901411149, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за договором № 001-01963-261007 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 26.10.2007 року в загальній сумі 3 503 (три тисячі пятсот три) гривні 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, 09.08.1983р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, 36-б, р/р № НОМЕР_2, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) судовий збір в сумі 229, 40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: