Рішення № 32605713, 23.07.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2013 р.Справа № 924/751/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СВС СІТІ МЕДІЯ", м. Київ

до Летичівської селищної ради, смт. Летичів Летичівського району Хмельницької області

про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 11 349,55 грн., з яких 8 160,00 грн. основного боргу, 2 551,95 грн. 15% річних та 637,60 грн. пені

За участю представників сторін:

від позивача: Червона В.І. - за довіреністю № 641 від 10.01.2013 р.;

від відповідача: не прибув.

В засіданні суду 23.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить стягнути із відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 11 349,55 грн., з яких 8 160,00 грн. основного боргу, 2 551,95 грн. 15% річних та 637,60 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 12.05.2010р. між ТОВ „СВС СІТІ МЕДІЯ" та Летичівською селищною радою було укладено договори про надання інформаційних послуг, а саме: №7041, за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами.

Відповідно п.2.1 договору сторони домовились, що вартість послуг складатиме 4 680,00 грн., в т.ч. ПДВ. В свою чергу відповідачем взято на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг в строк до 31 грудня 2010 р.

Крім того, по договору №5091 позивач зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) у виданні Національний інвестиційний Путівник англійською та німецькою мовами. При цьому, згідно п.2.1 договору, сторони домовились, що вартість послуг складатиме 3 480,00 грн., в т.ч. ПДВ. Відповідачем взято на себе зобов'язання то оплаті наданих послуг в строк до 12.05.2011р.

Вказує, що договори підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Посилається на те, що згідно ч.1 ст.16 Закону України „Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим га іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до Закону.

Статтею 12 Закону встановлено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села, селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіально громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах.

Згідно до ст.42 Закону селищний голова: є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою (п.13,ч.4); представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства (п.14, ч.4); укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради (п.16, ч.4); несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (ч.5).

Відповідно до п.1, ч.2, ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами йот умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статями 617 ЦК України та 218 ГК України врегульовано, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентам боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача в засіданні суду 23.07.2013р. прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить задовольнити позов.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву не подав, хоча про розгляд справи повідомлявся із направленням ухвал від 12.06.2013р., від 26.06.2013р. на адресу відповідача згідно реєстру поштових відправлень господарського суду області від 13.06.2013р. №05-24/5996, від 27.06.2013р. №05-24-6443, від 16.07.2013р. №05-24-7138, поштовим повідомленням про отримання судової повістки відповідачем 18.06.2013р.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату.

Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення сторін про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмежено відповідальністю „СВС СІТІ МЕДІЯ", м. Київ як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено Випискою із ЄДР від 05.09.2012р., довідкою статистики №842047 серія АА від 06.09.2012р.

12.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „СВС СІТІ МЕДІЯ" (виконавцем) та Летичівською селищною радою в особі голови Борисової Л.Ф. (замовником) укладено договір №7041, відповідно до якого виконавець за завданням замовника зобов'язується надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами (п.1.1. договору).

Згідно з п.2.1. договору вартість послуг - 4 680 грн. Строк оплати - до 12.05.2011р. (п.2.2. договору).

Як передбачено п.3.2. договору, замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дня підписання цього договору надіслати виконавцю письмові матеріали та фотографії для обробки, узгоджені у додатку до цього договору, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття-презентація) розробляються та публікуються без фотографій.

Відповідно до п.3.6. договору, виконавець зобов'язаний опублікувати інформаційні матеріали (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua протягом 45 календарних днів з моменту укладання цього договору.

Згідно з п.4.1. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як передбачено п.4.2. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань, замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми.

Також, 12.05.2010р. між ТОВ „СВС СІТІ МЕДІЯ" (виконавцем) та Летичівською селищною радою особі голови Борисової Л.Ф. (замовником) було укладено договір №5091, відповідно до якого виконавець за завданням замовника зобов'язується надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на магнітних носіях (дисках) англійською та німецькою мовами (п.1.1. договору).

Згідно з п.2.1. договору вартість послуг - 3 480 грн. Строк оплати - до 12.05.2011р. (п.2.2. договору).

Як передбачено п.3.2. договору, замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дня підписання цього договору надіслати виконавцю письмові матеріали та фотографії для обробки, узгоджені у додатку до цього договору, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття-презентація) розробляються та публікуються без фотографій.

Відповідно до п.3.6. договору, виконавець зобов'язаний надіслати копію опублікованих інформаційних матеріалів (стаття-презентація) замовнику щоб підтвердити публікацію замовлених інформаційних матеріалів (стаття-презентація).

Згідно з п.4.1. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як передбачено п.4.2. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань, замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми.

01.07.2010р. позивачем було надіслано повідомлення за вих.№0507/10 на адресу Летичівської селищної ради, згідно якого повідомлено, що презентація, в якій описана основна інформація про населений пункт - смт. Летичів та його інвестиційні можливості, зареєстрована на порталі www.meriaonline.com.ua 26.06.2010р.

Вказаним листом зазначено, що у Летичівської селищної ради є право на протязі 1 року безкоштовно редагувати презентацію про населений пункт смт. Летичів та доповнювати її інформацією. Крім того, вказано, що якщо протягом 4 робочих днів з дати отримання цього повідомлення не будуть надіслані повідомлення щодо редагування даних інформаційних матеріалів, то вважатиметься, що ТОВ "СВС СІТІ МЕДІЯ" виконала свої договірні зобов'язання у розробленні та публікації інформаційних матеріалів (статті-презентації) на порталі www.meriaonline.com.ua і надані компанією.

Вказане повідомлення отримано відповідачем 20.07.2010р., що підтверджено повідомлення про вручення поштового відправлення.

13.10.2010р. та 03.12.2010р. позивачем на адресу відповідача направлялись повідомлення №93 №147 про те, що Летичівській селищній раді на виконання договору №5091 від 12.05.2010р. надіслано: диск із розробленою презентацією на українській та англійській мові; надрукований текст на українській та англійській мові, а на виконання договору №7041 - диски із розробленою презентацією на українській та англійській мові.

Згідно наявних у справі поштових повідомлень про вручення кореспонденції вказані документи отримувались Летичівською селищною радою 19.10.2010р. та 15.12.2010р. із відповідними відмітками одержувача.

13.08.2012р. позивач направив на адресу відповідача письмове повідомлення №668, згідно якого просив здійснити оплату коштів в сумі 8 160,00 грн. на виконання договорів №5091, №7041 від 12.05.2010р.

29.08.2012р. Летичівська селищна рада листом за вих.№760 повідомила позивача, що на даний час не має можливості провести оплату у зв'язку із відсутністю коштів.

Оскільки зобов'язання по оплаті за надання інформаційних послуг відповідач не виконав, позивач звернувся із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 11 349,55 грн., з яких 8 160,00 грн. основного боргу, 2 551,95 грн. 15% річних та 637,60 грн. пені згідно поданих розрахунків.

Аналізуючи матеріали справи та оцінюючи їх у сукупності, господарським судом враховується таке:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч.1 ст.902 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний платити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається із наявних у справі договорів від 12.05.2010р. №5091, №7041 вбачається, що їм притаманні ознаки договорів про надання послуг. Так, позивач надав відповідачу послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а останній зобов'язався сплатити за них певну грошову суму.

В ході вирішення справи судом встановлено, що зобов'язання за вказаними договорами стосовно оплати за надані позивачем послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів, відповідачем не були виконані у встановлений строк, як і не спростовано самого факту надання позивачем послуг. При цьому, зі сторони відповідача відсутні будь-які заперечення щодо якості наданих послуг, що свідчить про їх прийняття відповідачем.

Вказаними договорам було передбачено строк виконання зобов`язань по оплаті (п.п.2.2), а саме - до 12.05.2011р.

При цьому, факт наявності у відповідача основної заборгованості перед позивачем у сумі 8 160,00 грн. підтверджується договорами №№5091, 7041 від 12.05.2010р., повідомленнями позивача від про виконання зобов`язань, вимогою про оплату. Натомість, доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості, суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 8 160,00 грн. основної суми заборгованості підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Судом також приймається до уваги позиція позивача щодо чинності та правомірності укладених між сторонами договорів №№5091, 7041 від 12.05.2010р., яка враховується судом, виходячи із наступного.

Згідно ч.1, 3 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Із поданого в матеріали справи договорів вбачається, що останні підписані уповноваженими представниками (керівниками) юридичних осіб, які діють на підставі закону (статуту), та скріплений відтисками печаток обох юридичних осіб.

Нормами ст.204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з положень ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України дійсність правочину може заперечувати заінтересована особа, однак в такому разі позивачу слід довести, в чому саме полягає порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача саме укладенням спірного правочину. Натомість, позивачем таких доказів суду не подано.

Згідно п.16 ч.4 ст.42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільського голови належить укладення угод від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Статтею 28 даного Закону встановлено питання які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. При цьому, затвердження договорів, які відповідач просить визнати недійним, не відноситься до виключної компетенції ради, що спростовує його позицію викладену у відзиві на позов. Доводи відповідача в частині повноважень щодо підготовки на розгляд ради місцевого бюджету, судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що укладеними договорами не вирішувалось питання підготовки місцевого бюджету, оскільки останні були спрямовані лише на отримання певних послуг.

Також, звертається увага, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ст.92 ЦК України). Останнє спростовує твердження відповідача, щодо факту не укладення даних договорів. Окрім того, як встановлено вище, дані договори виконувались, у тому числі з боку сільської ради, зокрема наданням інформації, яку необхідно було розмістити.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав, для того щоб скористатися правом передбаченим ст.83 ГПК України, щодо визнання наявних у справі договорів недійсними. Приймається до уваги також і те, що до звернення позивача з позовом до суду, відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на визнання недійними даних договорів, хоча про наявність останніх йому було відомо.

Із позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено до стягнення також пеню в сумі 637,60 грн., а саме: 271,92 грн. пені за період прострочення з 13.05.2011р. по 12.11.2011р. по договору №5091 від 12.05.2010р. та 365,68 грн. за період прострочення з 13.05.2011р. по 12.11.2011р. по договору №7041 від 12.05.2010р.

При перевірці правомірності нарахування пені та підстав для її стягнення із відповідача судом приймається до уваги таке.

Згідно з п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 ГК України).

Так, сторонами у договорах (п.4.1) передбачено, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 637,60 грн. яка підлягає стягненню у повному розмірі.

Щодо заявлених позивачем 15% річних в сумі 2 551,95 грн., судом до уваги приймається таке.

Пунктом 4.2 договорів №5091, №7041 від 12.05.2010р. сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити виконавцю суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що правомірними є наступні розрахунки 15% річних.

відсоток річнихГраничний строк оплати Строк розрахунку річних Кількість днів прострочки Сума до оплати в грн. Сума річних в грн.15% - по договору №509113.05.2011р. 10.06.2013р. 760 3 480,00 1 085,47 15% - по договору №704113.05.2011р. 10.06.2013р.7604 680,001 459,78 всього 2 545,25

За таких обставин, суд вважає, що правомірним є стягнення з відповідача 2 545,25 грн. 15% річних, а в решті стягнення 6,70 грн. річних суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку із помилковим їх обрахуванням (зокрема, без урахування того, що 2012 р. має 366, а не 365 днів).

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Із врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 8 160,00 грн. основного боргу, 637,60 грн. пені та 2 545,25 грн. 15% річних, всього в сумі 11 342,85 грн.

В позові щодо стягнення 6,70 грн. 15% річних необхідно відмовити.

Згідно зі ст.49 ГПК України обов'язок відшкодування сплаченого позивачем судового збору підлягає покладенню на відповідача, оскільки спір виник із вини останнього.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СВС СІТІ МЕДІЯ", м. Київ до Летичівської селищної ради, смт. Летичів Летичівського району Хмельницької області про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 11 349,55 грн., з яких 8 160,00 грн. основного боргу, 2551,95 грн. 15% річних та 637,60 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути із Летичівської селищної ради, смт. Летичів Летичівського району Хмельницької області, вул. Леніна,16 (код ЄДРПОУ 04404548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СВС СІТІ МЕДІЯ", м. Київ, вул. Воровського, буд. 32, кв.2 (код ЄДРПОУ 37025570) 8 160,00 грн. (вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 2 545,25 грн. (дві тисячі п'ятсот сорок п'ять гривень 25 коп.) 15% річних, 637,60 грн. (шістсот тридцять сім гривень 60 коп.) пені, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

В позові щодо стягнення 6,70 грн. 15% річних відмовити.

Повне рішення складено 24.07.2013р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (вул. Леніна, 16, смт. Летичів, Летичівський р-н, Хмельницька обл., 31500, прост. кореспонд.