ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2013 року Справа № 904/2340/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
секретар судового засідання: Турбуєва А.О.
за участю представників сторін:
представник позивача: Синьогіна Я.В.
представник відповідача: Тулінов І.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 р. у справі № 904/2340/13
за позовом Комунального підприємства "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ,
до комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ,
про стягнення 285 158,24 грн.
В С Т А Н О В И В :
Комунальне підприємство "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (надалі - відповідач) про стягнення 385 221,60 грн. за договором №450/02-12 про закупівлю водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) за державні кошти від 13.01.2012.
18.04.2013 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 285 158,24 грн. в зв'язку з помилковим врахуванням позивачем заборгованості за січень 2013 року, а також з посиланням на те, що в розрахунку не було зазначено про взаємозалік зустрічних вимог на суму 38 306 грн. 67 коп. та на суму 2953 грн. 50 коп. Також, позивачем було уточнено розрахунок пені та 3% річних (а.с. 56-58).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013р. по справі №904/2340/13 (суддя -Соловйова А.Є.) позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради на користь комунального підприємства "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради 260 413,18 грн. основного боргу, 5 657,51 грн. 3% річних, 5 321,41 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013р. у справі № 904/2340/13, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що суд першої інстанції виніс рішення з неповним з'ясуванням всіх обставин справи та не надано належної оцінки наявним матеріалам справи. В своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013р. у справі №904/2340/13 в частині стягнення з Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради 124416,97 грн. - основного боргу, 5657,51 грн. - 3% річних та 5321,41 грн. - судового збору. Стягнути з Комунального підприємства «Коменергосервіс» Дніпропетровської міської ради на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради судовий збір в розмірі 1400,75 грн. за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2013р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду. Розгляд справи призначено на 23.07.2013р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Прудніков В.В.
Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 19.07.2013р., справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), суддів: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 23.07.2013р. представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
13.01.2012 комунальне підприємство "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради, як теплопостачальна організація, та комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, як споживач, уклали договір №450/02-12 про закупівлю водяної пари і гарячої води (включно з холодагентами) за державні кошти (надалі - Договір), відповідно до умов якого, теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання в 2012 році надати послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) код 40.30.1 споживачу в необхідних йому обсягах, а споживач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити надані послуги за затвердженими тарифами в строки і на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1. Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору, за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води, споживач сплачує теплопостачальній організації за тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування за 1 Гкал теплової енергії 354,80 грн. з ПДВ.
Згідно з п.4.1. Договору, за поставлену теплову енергію споживач не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії у кількості, передбаченої Додатком №1 до даного Договору по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який здійснюється платіж. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб з моменту отримання рахунку теплопостачальної організації.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. По закінченні кожного розрахункового періоду сторонами оформлюється Акт про кількість відпущеної теплової енергії (п.4.3. Договору).
Відповідно до пункту 10.1 Договору, сторони погодили, що Договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися з 01.01.2012 і діє по 31.12.2012, включно.
Факт надання позивачем послуг доведено наданими позивачем копіями Договору, рахунками №№ТС03034 від 29.12.2012, ТС02784 від 30.11.2012, ТС02361 від 31.10.2012, ТС02024 від 28.09.2012, ТС01900 від 31.08.2012, ТС01779 від 31.07.2012, ТС01659 від 29.06.2012, ТС01565 від 31.05.2012, ТС01298 від 28.04.2012, ТС00791 від 30.03.2012, ТС00415 від 29.02.2012, ТС00098 від 31.01.2012, актами про постачання теплової енергії №№ТС03034 від 29.12.2012, ТС02784 від 30.11.2012, ТС02361 від 31.10.2012, ТС02024 від 28.09.2012, ТС01900 від 31.08.2012, ТС01779 від 31.07.2012, ТС01659 від 29.06.2012, ТС01565 від 31.05.2012, ТС01298 від 28.04.2012, ТС00791 від 30.03.2012, ТС00415 від 29.02.2012, ТС00098 від 31.01.2012. Таким чином, споживач спожив за 2012 рік (січень 2012 року - грудень 2012 року) 837,56 Гкал теплової енергії та 40,87 Гкал теплової енергії у вигляді гарячого водопостачання, загальною вартістю 311 6573,35 грн. з ПДВ.
Позивач в процесі розгляду справи, з урахуванням уточнень, вказав, що між ним та відповідачем був проведений взаємозалік зустрічних вимог на суму 38 306,67 грн., що підтверджується протоколом №1 від 25.04.2012 та взаємозалік на суму 2 953,50 грн., що підтверджується протоколом №1 від 25.12.2012, таким чином сума заборгованості відповідача, за розрахунком позивача, склала 270 413,18 грн.
Крім того, відповідач надав суду платіжне доручення №6067 від 22.10.2012, відповідно до якого останній частково оплатив заборгованість за лютий 2012 року в сумі 10 000,00 грн. Тому сума заборгованості за поставлену теплову енергію складає 260 413,18 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Зі змісту статті 525 Цивільного кодексу України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
На час розгляду справи доказів сплати заборгованості за поставлену теплову енергію відповідачем не надано, тому суд першої інстанції вбачає підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості частково, в сумі 260 413,18 грн.
Заперечення відповідача в апеляційній скарзі стосовно безпідставного врахування позивачем заборгованості за січень 2012 року (оскільки в рахунку №ТС00098 від 31.01.2012 зазначений договір №98/02-09 від 01.11.2009) суд правомірно відхилив, оскільки в пункті 10.1 Договору сторони погодили, що Договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися з 01.01.2012, тому фактично цей рахунок стосується правовідносин сторін за договором №450/02-12.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5 785,50 грн. за загальний період прострочення з 14.02.2012 по 20.03.2013.
Враховуючи, що позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за відпущену теплову енергію, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 5 657,51 грн. Суд вказав, що позивачем невірно здійснено нарахування 3% річних за заборгованість, що утворилась за поставлену теплову енергію в лютому 2012 року, а саме: не враховано оплату в сумі 10 000,00 грн., яка була здійснена 22.10.2012 платіжним дорученням №6067. Таким чином нарахування 3% річних на заборгованість за лютий 2012 року здійснено судом наступним чином: за період з 12.03.2012 по 21.10.2012 (224 дня) 3% річних нараховані на суму 73 272,72 грн., що складає 1 345,33 грн.; за період з 22.10.2012 по 20.03.2013 (150 днів) 3% річних нараховані на суму 63 272,72 грн., що складає 779 06 грн.; всього - 2 124,39 грн.), з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Що стосується посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач був зобов'язаний разом з нарахуванням 3% річних нарахувати також і інфляційні втрати, то вказані доводи є помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах права. Колегія суддів зауважує, що одночасне стягнення 3% річних та стягнення інфляційних втрат є правом, а не обов'язком позивача, тому заперечення відповідача в цій частині не можуть бути прийняті.
Посилання відповідача на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів щодо стягнення 3% річних, в зв'язку з порушенням справи про банкрутство, необхідно відхилити зважаючи на те, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, якою був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, була винесена 14.01.2013 (справа №904/397/13-г), тому на нарахування 3% річних, в даному випадку, мораторій не розповсюджується з наступних підстав.
Так, редакція статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено, зокрема, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на нараховують три проценти річних від простроченої суми, набрала чинності 19.01.2013, тобто після порушення справи про банкрутство Відповідача, а тому дана норма не застосовується до відносин, які виникли до набрання нею чинності.
Згідно з п.7.7. Договору, споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 8 959,56 грн. за загальний період прострочення з 11.04.2012 по 20.03.2013.
При цьому, 14.01.2013 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/397/13-г було порушено справу про банкрутство Відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а відповідно до ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла на момент винесення ухали), мораторій на задоволення вимоги кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію за задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня). За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 8 959,56 грн. задоволенню не підлягають, тому суд обґрунтовано відмовив в стягненні пені.
Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 року по справі №904/2340/13, - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.
Повний текст постанови підписано 25.07.2013р.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді І.Л. Кузнецова
І.А. Сизько
Судове рішення № 32605707, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 23.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/2340/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: