Рішення № 32605617, 17.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9400/13 17.07.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроасистанс»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 26 326,33 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Крашеніннікова М.І., довіреність б/н від 10.01.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 26 326,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 26 326,33 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/9400/13 р., залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроасистанс» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 19.06.2013 р.

19.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 19.06.2013 р. представник позивача з'явився.

У судове засідання 19.06.2013 р. представник відповідача з'явився, надав суду документи для долучення до матеріалів справи.

Представник третьої особи у судове засідання 19.06.2013 р. не з'явився.

У судовому засіданні 19.06.2013 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 17.07.2013 р.

17.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду м. Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання представника відповідача.

У судове засідання 17.07.2013 р. представник позивача з'явився. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У судове засідання 17.07.2013 р. представники відповідача та третьої особи не з'явились.

У судовому засіданні 17.07.2013 р. судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2012 р. між Білявським Юрієм Анатолійовичем (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № АКТ 212654 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак АА 8957 ІК.

Петровський К.В., 13.07.2012 р. приблизно о 10 год. 11 хв., керуючи автомобілем марки «Ніссан», державний номерний знак АА 2053 АР, по вул. Артема в м. Києві при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольцваген», державний номерний знак АА 8957 ІК, під керуванням водія Білявського Ю.А., що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.07.2012 р. Петровського К.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту з оцінки транспортного засобу № 3270/3752 від 23.07.2012 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Фольцваген», державний номерний знак АА 8957 ІК, в результаті вищезазначеної ДТП складає 32 773,58 грн.

Позивачем було складено страховий акт б/н від 27.07.2012 р., згідно з якими пошкодження транспортного засобу марки «Фольцваген», державний номерний знак АА 8957 ІК, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 23 812,33 грн.

Крім того, позивачем було складено та підписано Додатковий страховий акт б/н від 06.08.2012 р., відповідно до якого останнім прийнято рішення про здійснення додаткової виплати в розмірі 3 024,00 грн.

На підставі Страхового акту б/н від 27.07.2012 р. та Додаткового страхового акту б/н від 06.08.2012 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 26 836,33 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 22893 від 30.07.2012 р. (на суму 23 812,33 грн.) та № 24339 від 09.08.2012 р. (на суму 3 024,00 грн.).

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Ніссан», державний номерний знак АА 2053 АР, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5447211.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/5447211 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Ніссан», державний номерний знак АА 2053 АР.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність винної особи, яка на законних підставах керувала автомобілем марки «Ніссан», державний номерний знак АА 2053 АР, в момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/5447211, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АА/5447211 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Позивачем враховано франшизу, встановлену Полісом № АА/5447211, при визначенні розміру позовних вимог.

Позивачем було надіслано відповідачу регресну вимогу на суму 26 836,33 грн. вих. № 04-6727 від 20.09.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що третьою особою, як повіреним відповідача, було надано відповідь на зазначену регресну вимогу, з якої вбачається про прийняття рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування в порядку регресу на користь позивача в розмірі 26 326,33 грн., проте відповідач в порушення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування не здійснив.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 26 326,33 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, будинок 19/3; ідентифікаційний код: 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, будинок 10; ідентифікаційний код: 24745673) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 26 326 (двадцять шість тисяч триста двадцять шість) грн. 33 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя О.В. Нечай