Ухвала суду № 32604242, 24.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 р.

Справа № 815/740/13-а

Категорія: 6.1

Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР» (надалі – ТОВ «ЮПІТЕР», позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (надалі – Інспекція ДАБК, відповідач) від 03 лютого 2012 року про накладення штрафу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування постанови – відмовлено.

06 червня 2013 року ТОВ «ЮПІТЕР» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із заявами про ухвалення додаткового судового рішення в порядку ст. 168 КАС України та про виправлення помилки в порядку ст. 169 КАС України.

Листом судді Одеського окружного адміністративного суду – Гусева О.Г., який адресований ТОВ «ЮПІТЕР», відмовлено в задоволенні заяв позивача від 06 червня 2013 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «ЮПІТЕР» звернулося з апеляційною скаргою в якій зазначено про те, що воно винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому апелянт просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 06 червня 2013 року ТОВ «ЮПІТЕР» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення в порядку ст. 168 КАС України .

В обґрунтування позивач зазначив, що в резолютивній частині постанови суду від 04 червня 2013 року ухвалено рішення лише щодо однієї з позовних вимог, а саме про визнання протиправною та скасування Постанови №5 Інспекції ДАБК від 03 лютого 2012 року про накладення штрафу. Однак, не вирішено питання щодо Постанови №6 Інспекції ДАБК від 03 лютого 2012 року про накладення штрафу.

Того ж дня, ТОВ «ЮПІТЕР» подало до Одеського окружного адміністративного суду заяву про виправлення помилки в порядку ст. 169 КАС України.

В обґрунтування поданої заяви, позивач вказує на те, що в резолютивній частині постанови суду відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправною та скасування Постанови №5 Інспекції ДАБК від 03 лютого 2012 року про накладення штрафу, однак не зазначено про Постанову №6 Інспекції ДАБК від 03 лютого 2012 року.

Відмовляючи в задоволенні заяв позивача, суд першої інстанції у своєму листі зазначив, що оскільки в резолютивній частині позову відсутня вимога про визнання протиправною та скасування постанови №6 Інспекції ДАБК від 03 лютого 2012 року, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З’ясувавши обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотань позивача посилаючись на формальні обставини, окрім того необґрунтовано виклав це у формі листа, а не ухвали суду, що є грубим порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Так, стаття 168 КАС України регламентує підстави, порядок прийняття та види додаткових рішень, які можуть бути винесені судом.

Пункти 11,12 частини 4 статті 160 КАС України, яка регулює порядок ухвалення судових рішень та їх форму, чітко зазначають про те, що окремими документами викладаються ухвали з питань відмови в ухваленні додаткового судового рішення та виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.

Пункт 13 статті 3 КАС України визначає ухвалу, як письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов’язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

З системного аналізу наведених норм закону вбачається, що рішення суду будь-якої інстанції в адміністративних справах викладаються виключно у формі ухвал та постанов.

Вирішення справи по суті супроводжується прийняттям письмової постанови. Всі інші питання розв’язуються в ухвалах, залежно від характеру питання поділяються на усні, тобто постановлені в судовому засіданні, та письмові, які ухвалюються в нарадчій кімнаті.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції, отримавши заяви від позивача, повинен був вирішити питання щодо задоволення або відмови у задоволенні заяв виключно у формі ухвали або постанови суду, оскільки відмова в задоволенні клопотання по ухвалення додаткового рішення по справі, викладена в формі є порушенням норм процесуального права.

Окрім того, суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання по ухвалення додаткового рішення, посилаючись на формальні обставини.

Так, зі змісту позовної заяви ТОВ «ЮПІТЕР» та доданих документів вбачається, що предметом оскарження є постанови №5 та №6 Інспекції ДАБК від 03 лютого 2012 року про накладення штрафів.

Проаналізувавши викладене, а також вимоги ст.6 КАС України та ст.13 Конвенції про захист прав людини, які гарантують особі право на звернення до суду за захистом свого порушеного права, колегія судді в дійшла висновку, що посилання суду першої інстанції на відсутність в резолютивній частині позову вимоги про скасування постанови №6 Інспекції ДАБК, як підстава не розглядати вказану вимогу, є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує законні та охоронювані права та інтереси ТОВ «ЮПІТЕР».

Відповідно до ч.1 п.4 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, ч.1 п.4 ст. 204, ч.1 п.6 ст.205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР» – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року – скасувати.

Справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про скасування постанови – направити до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питань, визначених у заявах товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР» від 06 червня 2013 року, відповідно до статей 168, 169 КАС України.

Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова