Постанова № 32603338, 23.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 липня 2013 року 14:00 №826/10036/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

приватного підприємства «Лакет»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2013 №0000392201 та від 13.06.2013 №0000402201,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2013 №0000392201, від 13.06.2013 №0000402201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 27.05.2013 №1561/22-01/23386597 та від 07.06.2013 №1801/22-01/23386597 щодо відсутності факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС», прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.06.2013 №0000392201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 10 178,00 грн. та від 13.06.2013 №0000402201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 10 542,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків актів перевірки від 27.05.2013 №1561/22-01/23386597 та від 07.06.2013 №1801/22-01/23386597 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 13.06.2013 №0000392201 та від 13.06.2013 №0000402201. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС».

В судове засідання 18.07.2013 представник відповідача не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/10036/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС» за період з 01.01.2012 по 30.09.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 8 142,00 грн.

За наслідками перевірки складено акт від 27.05.2013 №1561/22-01/23386597 та державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2013 №0000392201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 10 178,00 грн., у тому числі: 8 142,00 грн. – основний платіж, 2 036,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Окрім того, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС» за ІІІ квартал 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 8 548,00 грн.

За наслідками перевірки складено акт від 07.06.2013 №1801/22-01/23386597 та державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2013 №0000402201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 10 542,00 грн., у тому числі: 8 542,00 грн. – основний платіж, 2 136,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з актів перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 27.05.2013 №1561/22-01/23386597 та від 07.06.2013 №1801/22-01/23386597 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС» за договором від 03.01.2012 №29.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС» (виконавець) укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно якого виконавець зобов’язується за винагороду виконувати по дорученню замовника послуги по забезпеченню автотранспортних вантажних перевезень.

Як вбачається з матеріалів справи, договір від 03.01.2012 №29, укладався товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» для реалізації своєї господарської діяльності.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано суду копію договору від 03.01.2012 №29; копії заявок на надання автомобілів для перевезення вантажу за відповідні періоди; копії видаткових накладних за відповідні періоди; копії податкових накладних за відповідні періоди; копії актів здачі-прийняття робіт; копії платіжних доручень на оплату послуг товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС», що підтверджується матеріалами справи.

В свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС», вказано на висновки акту державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС від 15.03.2013 №1005/22-10/30782038 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС», яким встановлено відсутність факту реальності господарських операцій товариства з контрагентами та порушення підприємством податкової дисципліни.

При цьому, жодних доказів на підтвердження висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС» від 15.03.2013 №1005/22-10/30782038, як і самого акту, суду відповідачем надано не було.

Із інформації, відображеної в актах державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 27.05.2013 №1561/22-01/23386597 та від 07.06.2013 №1801/22-01/23386597 вбачається, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС» від 15.03.2013 №1005/22-10/30782038 складений у зв’язку із неможливістю проведення такої звірки щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами. Разом з тим, незважаючи на неможливість проведення звірки, органом державної податкової служби робиться висновок щодо відсутності реального здійснення операцій між контрагентами.

Суд також звертає увагу, що зустрічна звірка товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС», за результатами якої складено акт від 15.03.2013 №1005/22-10/30782038, проводилася по взаємовідносинам товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС» з приватним підприємством «ТРАНС ЛОГІСТИК», приватним підприємством «РОСЦІУС», приватним підприємством «МЕРКОМ», приватним підприємством «ІНТЕР-ТРАНС ГРУП», товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПАРТНЕР ТРЕЙД», товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК РАМОС», товариством з обмеженою відповідальністю «МІРІДАН», виробничо-комерційною фірмою «ВІТА-АВТО», а не з позивачем.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 04.04.2013 №К/800/8602/13, від 13.06.2013 № К/9991/71532/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТІС» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.06.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКЕТ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення від 13.06.2013 №0000392201, від 13.06.2013 №0000402201 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 13.06.2013 №0000392201, від 13.06.2013 №0000402201.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.