Ухвала суду № 32602139, 17.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5264/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Безименної Н.В., Бєлової Л.В. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі відповідач), у якому просив:

- визнати бездіяльність відповідача щодо тривалого нерозгляду у встановленому Законом порядку звернення про систематичні порушення чинних нормативних актів посадовими особами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі Інпекція), невжиття невідкладних заходів до припинення з їх боку неправомірних дій, поновлення порушених прав позивача та ухилення від притягнення винних до відповідальності, протиправною;

- зобов'язати відповідача невідкладно розглянути звернення позивача від 05.02.2013 року та 26.02.2013 року про бездіяльність і службові зловживання посадових осіб Інспекції з дотриманням всіх вимог Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996 року (далі Закон № 393/96-ВР) в тому числі: провести повну і об'єктивну перевірку фактів, викладених у зверненнях та доданих до них документах; поновити порушені законні права позивача, забезпечивши реєстрацію декларації про готовність будинку до експлуатації; притягнути до відповідальності посадових осіб, винних в допущенні порушення діючих нормативних актів України.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 25.04.2013 року позов задовольнив частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду звернення позивача від 26.02.2013 року.

Визнано протиправними дії відповідача при розгляді звернення позивача від 05.02.2013 року з порушенням порядку, визначеного Законом № 393/96-ВР.

Зобов'язано відповідача повторно розглянути звернення позивача від 05.02.2013 року та розглянути звернення позивача від 26.02.2013 року у порядку та строки, встановлені Законом № 393/96-ВР.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Інспекція посилається на те, що твердження позивача щодо не розгляду його звернень є безпідставними та необґрунтованими, оскільки з метою врегулювання питань, порушених у зверненнях позивача від 05.02.2013 року та 26.02.2013 року відповідачам було надано відповідні доручення Інспекції, за результатами розгляду яких позивачу було надано відповіді.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 05.02.2013 року направив до відповідача звернення, в якому повідомив про недоліки в роботі Інспекції та порушення в діях посадових осіб Інспекції та просив об'єктивно розглянути та надати допомогу в своєчасному розгляді документів та реєстрації поданої декларації.

До вказаного звернення позивачем надано копію апеляційної скарги на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області - Корнієнка С.В. від 11.01.2013 року, копію листа в.о. начальника Інспекції № 7/10-109/2308/02 від 23 серпня 2012 року, копію заперечення на апеляційну скаргу по справі № 1008/6519/12 від 05.02.2013 року, копію адміністративного позову на неправомірні дії суб'єкта владних повноважень від 18.10.2012 року, копію конверту з датою відправки Інспекцією бандеролі та викладені власноручно у хронологічному порядку дії, пов'язані з його зверненням до Інспекції та дії (бездіяльність) посадових осіб при розгляді звернень позивача.

На адресу відповідача вказане звернення надійшло 08.02.2013 року та в цей же день направлено до Інспекції для розгляду та надання інформації по питанню, порушеному в зверненні позивача від 05.02.2013 року.

22.02.2013 року Інспекцією надано відповідь відповідачу № 7/10-27/2202/03 на звернення позивача, в якій Інспекція зазначила, що «Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж» затверджений Наказом Мінрегіону України № 91 від 24.06.2011 року, встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом вищевказаних об'єктів, збудованих до 31.12.2009 року без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012 року, а також механізм проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.

Також Інспекцією зазначено, що на дату розгляду Інспекцією заяви позивача від 05.02.2013 року до Порядку № 91 не були внесені відповідні зміни, що унеможливлює розгляд Інспекцією поданих після 31.12.2012 року заяв та декларацій.

Щодо дій головного державного інспектора Інспекційного відділу у Центральному регіоні Інспекційного управління № 1 Петренка Ю.В. Інспекцією зазначено, що пояснення із викладених у скарзі питань надати не вбачається за можливе, так як дана посадова особа звільнена з посади за власним бажанням з 18.02.2013 року.

11.03.2013 року за № 40-19-1101 відповідач надіслав на адресу позивача лист, з якого вбачається, що за дорученням відповідача її територіальним органом - Інспекцією проведено перевірку наведених у зверненні фактів та долучено до вказаного листа лист-відповідь Інспекції № 7/10-27/2202/03 від 22.02.2013 року.

26.02.2013 року позивач додатково направив на адресу відповідача звернення, в якому повідомив про безкарність порушників та ставив питання про притягнення їх до відповідальності.

На адресу відповідача вказане звернення надійшло 04.03.2013 року.

Зазначене звернення відповідачем 04.03.2013 року було скеровано для розгляду до Інспекції.

12.03.2013 року Інспекцією за дорученням відповідача надано відповідь № 7/10-11/1203/03 позивачу та відповідачу, в якій зазначено, що Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж визначено Наказом Мінрегіону України № 91 від 24.06.2011 року. При цьому, до Порядку щодо прийняття об'єктів які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт не були внесені зміни, що унеможливлює на даний час розгляд Інспекцією поданих заяв та декларацій.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідь на звернення від 05.02.2013 року надана відповідачем з порушенням норм Закону № 393/96-ВР, а відповідь на звернення від 26.02.2013 року відповідачем не надана протиправно, з порушенням Закону № 393/96-ВР.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №393/96-ВР забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Отже, посилання відповідача, що ним розглянуто звернення позивача у відповідності до норм чинного законодавства України спростовуються матеріалами справи.

Стаття 15 Закону № 393/96-ВР передбачає, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем звернення позивача від 05.02.2013 року та 26.02.2013 року були направлені для розгляду Інспекції, дії посадових осіб якої і оскаржував позивач у своїх зверненнях.

Відповідно до статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано звернення до відповідача 26.02.2013 року, отримано відповідачем 04.03.2013 року, проте відповідь на зазначене звернення саме відповідачем надано не було.

При цьому посилання відповідача на ту обставину, що за дорученням відповідача відповідь на звернення позивача від 26 лютого 2013 року надано Інспекцією, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки позивача безпосередньо до Інспекції не звертався.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо не розгляду звернення позивача від 26.02.2013 року.

Також, колегія суддів вважає вірним висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача при розгляді звернення позивач від 05.02.2013 року, оскільки дане звернення відповідач розглянув з порушенням Закону № 393/96-ВР, що полягало у направленні його до Інспекції, дії посадових осіб якої і оскаржував позивач та відсутність доказів дотримання відповідачем вимог статей 15, 19, 20 Закону № 393/96-ВР при розгляді звернення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Безименна Н.В.