Ухвала суду № 32602089, 17.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/551/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Безименної Н.В., Бєлової Л.В. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 53» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

6 лютого 2013 року Приватне акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління № 53» (далі Товариство або позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі ОДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0034832210 від 08.11.2012 року.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 24 квітня 2013 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОДПІ посилається на те, що позивачем у складі витрат відображено вартість реалізованого металолому за ціною реалізації, проте, металолом Товариством не придбавався, а був зібраний із відходів виробництва, чим порушено пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року. Згідно з наданими ПрАТ „БМУ-53" для проведення перевірки документів по господарським операціям, відображених у рядку 02. Декларацій „Дохід від операційної діяльності (дохід від продажу товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р. у загальній сумі 23066030грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із: продажу квартир, надання будівельно-монтажних послуг, здача в оренду приміщення, послуг ЖКК.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 459/22-1/01037137 від 26.10.2012 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем: пункту 138.2 статті 138, пункту 146.13 статті 146, статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у сумі 173 743 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034832210 від 08.11.2012 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 217 179 грн., з них 173 743 грн. за основним платежем та 43 436 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що реалізація квартир фізичним особам фактично відбулась. А суми коштів від реалізації металобрухту позивачем були відображені у бухгалтерській звітності двічі, що фактично не призвело до заниження оподатковуваного доходу.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

З Акта перевірки вбачається, що за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року відповідачем встановлено заниження скоригованого валового доходу за ІІ квартал 2012 року на суму 644 428 грн. від операційної діяльності, а саме у складі доходу не відображено вартість реалізованих квартир.

У перевіряємому періоді позивачем реалізовано дві квартири АДРЕСА_3 і АДРЕСА_1, які були переведені у нежитловий фонд і обліковувались на балансі підприємства як основні засоби.

Квартири розташовані в житловому будинку по АДРЕСА_3 реалізовано ОСОБА_5 за ціною 524 800 грн. (балансова вартість 106 438 грн. 26 коп.) і квартира АДРЕСА_1 (126 287 грн. 90 коп.) реалізована ОСОБА_6 за ціною 527 784 грн.

У розділі «Валові витрати» Акта перевірки відповідач зазначив, що перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат за період 01.01.2011 року по 30.06.2012 року встановлено завищення валових витрат на загальну суму 182 921 грн. у тому числі І квартал 2012 року на суму 130 433 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 52 488 грн.

На вказані показники вплинуло відображення вартості реалізованого металобрухту за ціною реалізації, який не придбавався, а був зібраний із відходів виробництва. Металобрухт реалізовано ТОВ «Дніпромет».

Таким чином, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток у зв'язку з невідображенням у складі доходу вартості реалізованих квартир у житловому будинку по АДРЕСА_4 громадянам ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а також заниження витрат у зв'язку з реалізацією металобрухту.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції представник позивача пояснив суду, що вказані квартири належали Товариству на праві власності і були реалізовані фізичним особам. Суми коштів, отриманих від даних квартир Товариство віднесло до доходу за перевіряємий період.

На підтвердження даної обставини позивачем надано суду наступні документи:

- звіт по проводці за 29.02.2012 за рахунком КТ в групі 361 и рахунок ДТ в групі 311, згідно з яким відображено платіжне доручення на суму 20000,00 грн. в якості авансу за квартиру АДРЕСА_1, звіт по проводці за 19.04.2012 року за рахунком Кт в групі 36 і ДТ в групі 311, згідно з яким відображено платіжне доручення ОСОБА_6 на суму 523 784 грн. за квартиру АДРЕСА_1;

- звіт по проводці за 25.06.2012 за рахунком Кт в групі 361 і Дт в групі 311, згідно з яким відображено платіжне доручення ОСОБА_7 на суму 524 800 грн. за квартиру АДРЕСА_3;

- довідку про реалізацію квартир за І півріччя 2012 року;

- копії виписок по рахунку в банку, відповідно до яких на рахунок позивача надійшли кошти за квартир АДРЕСА_3 і АДРЕСА_1 від ОСОБА_7 у сумі 544 800 грн. і ОСОБА_6 у сумі 543 784 грн.;

- копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за січень-червень 2012 року;

- копію картки рахунку 71 за січень 2012 - червень 2012;

- копію рахунку 712 за січень 2012 - червень 2012.

Також, позивачем надано суду копії договорів купівлі-продажу, засвідчені приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу від 21.06.2012 року, укладеного між Товариством і громадянкою України ОСОБА_7, предметом якого було купівля-продаж квартири АДРЕСА_3 за ціною 544 800 грн., а також від 19.04.2012 укладеного між Товариством і громадянином Білорусії ОСОБА_6, предметом якого було купівля-продаж квартири АДРЕСА_1, а також від 19.04.2012 року за ціною 543 784 грн.

Відносно реалізації металобрухту представник позивача в суді першої інстанції пояснив, що за наслідками виконання позивачем господарської діяльності на будівельних об'єктах утворюються залишки металобрухту, яке Товариство реалізує покупцям. У перевіряємому періоді одним з таких покупців було ТОВ «Дніпромет».

На підтвердження даної обставини позивачем надано суду копії Актів комісії Товариства про оприбуткування металобрухту № 1 від 23.03.2012 року на суму 56 316 грн. 75 коп. і № 2 від 30.03.2012 року на суму 74 115 грн. 75 коп., № 3 від 20.04.2012 року на суму 23 957 грн. 25 коп., № 4 від 06.06.2012 року, № 5 від 07.06.2012 року на суму 16 007 грн. 10 коп.

Також, позивачем надано суду копії договору № 28 від 22.03.2012 року укладеного з ТОВ «Дніпромет» на поставку металобрухту-списаного обладнання, актів зважування металобрухту ТОВ «Дніпромет», приймально-здавальних актів від 30.03.2012 3051/053, від 23.03.2012 № 866/867, № 502 від 20.04.2012 року, актів приймання чорних (вторинних) металів.

Крім того, згідно пояснень представника позивача в суді першої інстанції, Товариством у І і ІІ кварталі 2012 року вартість металобрухту включено до складу витрат і двічі до складу валового доходу.

На підтвердження даної обставини позивачем надано суду копії картки рахунку 71 за січень 2012 року - червень 2012 року, в якому двічі за 23.03.2012 року Товариством зазначено суму 56 316 грн. 75 коп. і суму 74 115 грн. 75 коп. по рахунку 361.

Отже, позивач надав докази реалізації квартир і металобрухту і відображення надходження коштів від їх продажу у бухгалтерському обліку Товариства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Безименна Н.В.