Рішення № 32601789, 22.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2013 р. Справа № 918/787/13

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії централізованого продажу послуг ПАТ "Укртелеком"

до відповідача Департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації

про стягнення 6 246 грн. 17 коп.

за участю представників:

позивача: Марчук Р.І.

відповідача: Ярощук В.Г. , Богуцький Є.В.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Філії централізованого продажу послуг ПАТ «Укртелеком» звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою у якій просить стягнути з Департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації 5 818 грн. 10 коп. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги на підставі договору № К.U.-7732/19 про надання телекомунікаційних послуг для забезпечення функціонування корпоративної мережі Міністерства фінансів України від 23 серпня 2011 року, 203 грн. 24 коп. 3 % річних, 224 грн. 83 коп. пені та 1 720 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Посилається, що між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» і Головним фінансовим управлінням Рівненської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент фінансів Рівненської обласної державної адміністрації укладено договір від 23.08.2011 № К.U.-7732/19 про надання телекомунікаційних послуг для забезпечення функціонування корпоративної мережі Міністерства фінансів України (далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору Позивач бере на себе зобов'язання організувати та надавати телекомунікаційні послуги для забезпечення функціонування корпоративної мережі Міністерства фінансів України (надалі - Послуги) за технологією МРLS, в порядку, та на умовах Генерального договору між Міністерством фінансів України та ПАТ «Укртелеком» від 28.08.2009 року № К.ІІ.-5985/28010-02/96 (далі - Генеральний договір), а Відповідач отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що загальна вартість Послуг за Договором складає 28212,00 грн. з ПДВ. За надані Послуги Відповідачу надаються рахунки. За період дії Договору Відповідачем спожито Послуг на загальну суму 17023,70 грн. з ПДВ.

Відповідно до умов Генерального договору (п.6.2.3 та п.7.7) Відповідач зобов'язаний проводити оплату Послуг в порядку та терміни визначені цим договором. Не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, Позивач виставляє Відповідачу рахунок для оплати вартості наданих Послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року у межах якого надавалися Послуги.

У грудні 2011 Позивачем були надані Відповідачу Послуги на суму 5818,10 грн. з ПДВ, оформлено і направлено рахунок від 31.12.2011 та проект акту приймання-передачі Послуг за грудень 2011 року. Рахунок не оплачено. Підписаний з боку Відповідача акт приймання-передачі Послуг за грудень 2011 року на адресу Позивача Відповідачем на передано.

Пояснює, що у зазначеному в позовній заяві випадку Відповідач виступає як боржник Позивача в зобов'язанні на предмет прийняття належним чином наданих послуг (тобто підписання акта здавання-приймання наданих послуг) та оплати їх. Не підписуючи цей акт, Відповідач не виконує своє зобов'язання належним чином, а отже порушує ст. 526 Цивільного кодексу акта здавання-приймання наданих послуг.

Порядок здавання-приймання наданих послуг прямо не визначений у законодавстві. Тому, згідно ч.1 ст.8 ЦКУ слід застосовувати аналогію закону. У випадку зазначеному вище можливо застосувати ч.4 ст. 882 ЦКУ. Вона регулює порядок приймання-передачі будівельних робіт. Зокрема, вважає акт, підписаний однією стороною (підрядником), є належним доказом виконання роботи, за умови, що суд визнає мотиви відмови замовника від підписання акту приймання-передачі робіт необгрунтованими.

На думку позивача користування чи не користування віртуальною приватною мережею (ВПМ) після її організації Позивачем здійснюється Відповідачем самостійно і не охоплюється предметом договору. Тобто, підключення до обладнання ВПМ здійснюється Відповідачем за власною ініціативою.

Основний борг Відповідача за грудень 2011 року складає 5818,10 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних нарахувань складає 203,24 грн.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Пунктом 8.2 Генерального договору передбачено нарахування пені у разі затримки оплати наданих Послуг. Сума пені складає 224,83 грн.

Загальний борг Відповідача згідно Договору становить 6246,17 грн. (5818,10 грн. + 203,24 грн. + 224,83 грн. = 6246,17 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 22 липня 20113 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Зазначив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, зазначених у відзиві

Відповідач у відзиві та його представник у судовому засіданні 22 липня 2013 зазначили, що 23 грудня 2011 року на адресу відповідача надійшов акт здавання-приймання наданих послуг за грудень 2011 року № 7Т32/19. У зв'язку з наявністю у відповідача заперечень до Акту № 7732/19 він був не підписаний і через чотири робочих дні з дня його отримання повернутий Позивачеві разом із запереченнями до нього.

Відповідач зазначає, що в запереченні до Акту № 7732/19 відповідачем було наголошено на тому, що в акті для оплати включена абонплата згідно тарифного плану „Необмежений-Економ" по 6-ти підключених районних фінансових управліннях за жовтень-листопад 2011 року. Надання загальних послуг по VPN мережі район-область не проводилось. В підтвердження цьому наводився той факт, що підключені районні фінансові управління не пінгувалися на рівні головного фінансового управління облдержадміністрації протягом жовтня-грудня 2011 року, а отже інформація по виділених каналах не курсувала на рівні район-область. Позивачем не було забезпечено у 2011 році належного доступу до даної телекомунікаційної мережі шістьом районним фінансовим управлінням райдержадміністрацій області.

Відповідач вважає, що загальна вартість послуг, виставлених позивачем до оплати відповідачу згідно з Актом № 7732/19, що не були надані, становить 3714,42 грн. (без ПДВ).

Відповідно вартість послуг, які були надані Відповідачу Позивачем у грудні 2011 року, враховуючи перерахунки, становить 1134,00 грн. (без ПДВ) (4848,42 грн. - 3714,42 грн. = 1134,00 грн.), а з ПДВ - 1360,80 грн. (226,80 грн. (ПДВ 20%) + 1134,00 грн. = 1360,80 грн.).

На думку відповідача, вимоги позивача до відповідача зі сплати згідно з Договором № К. U.-7732/19 основного боргу в сумі 4457,30 грн. є безпідставними.

Також безпідставними вважає відповідач вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 203,24 грн. та пені в розмірі 224,83 грн.

Зазначає, що Договір № К.U. -7732/19 не був виконаний відповідачем належним чином саме з вини позивача, який не надав належним чином оформлений акт здавання-приймання наданих послуг. Тому підстав для притягнення відповідача до відповідальності за порушення зобов'язання за Договором № К.U. -7732/19 шляхом стягнення з нього на користь позивача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 203,24 грн. та пені в розмірі 224,83 грн. немає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2011 року між Головним фінансовим управлінням Рівненської обласної державної адміністрації (Замовник) та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (Укртелеком) укладено договір № К.U.-7732/19 про надання телекомунікаційних послуг для забезпечення функціонування корпоративної мережі Міністерства фінансів України за умовами якого Укртелеком бере на себе зобов'язання організувати та надавати телекомунікаційні послуги для забезпечення функціонування корпоративної мережі Міністерства фінансів України (надалі - Послуги) за технологією МРLS, в порядку та на умовах Генерального Договору між Міністерством фінансів України та ПАТ «Укртелеком» від 28 серпня 2009 року № К.ІІ.-5985/28010-02/96 (далі - Генеральний Договір), а Замовник отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість (а.с. 10-12).

У пункті 2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість послуг за цим Договором складає 28212,00 грн. (двадцять вісім тисяч двісті дванадцять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 4702,00 грн. (чотири тисячі сімсот дві гривні 00 копійок). За надані послуги ВПМ Укртелеком разом з рахунками надає Замовнику акт здавання- приймання наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року.

Вказаний договір підписаний начальником головного фінансового управління Рівненської ОДА і в.о. директора Філії централізованого продажу послуг ПАТ «Укртелеком» та скріплений відбиткам їх печаток.

Як убачається з п.1 Положення про Департамент фінансів Рівненської обласної державної адміністрації департамент фінансів відносно прав та обов'язків, в тому числі з питань договірних і трудових відносин, є правонаступником головного фінансового управління Рівненської обласної державної адміністрації відповідно до абзацу 3 пункту 6 розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 13 листопада 2012 року № 156-к «Про впорядкування структури Рівненської обласної державної адміністрації» (а.с.49).

Пунктом 5.6. договору № К. U.-7732/19 передбачено, що при виконанні Договору у випадках, які не передбачені цим договором, сторони керуються умовами Генерального Договору.

28 серпня 2009 року міністерство фінансів України (бізнес-абонент) та відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» (оператор) уклали генеральний договір № К.U.-5985/28010-02/96.

Згідно п.1.1. генерального договору на підставі ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікація на території України, виданої органом регулювання в сфері телекомунікацій оператор надає бізнес-абоненту на території України телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, включаючи послуги з побудови та забезпечення функціонування загальнонаціональної мережі телезв'язку системи управління державними фінансами (надалі - ЗМТЗ СУДФ) шляхом організації віртуальної приватної мережі за технологією МРLS, а бізнес-абонент отримує зазначені телекомунікаційні послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги ВПМ за цим договором надаються шляхом переведення існуючих точок бізнес - абонента або підключення нових точок до ВПМ ЗМТЗ СУДФ.

Під бізнес - мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес -абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування для учасників проекту «Модернізація державних фінансів» (п.1.2. генерального договору).

У п.2.1. генерального договору зазначено, що учасниками проекту є Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та Головне контрольно - ревізійне управління України, а користувачами СУДФ є - учасники проекту та їх територіальні підрозділи, міністерства, відомства, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 3.14 генерального договору встановлено, що підключення користувачів СУДФ до ВПМ ЗМТЗ СУДФ здійснюється на підставі угод, укладених між оператором на користувачем СУДФ відповідно до умов та з посиланням на цей договір, за попереднім погодженням з бізнес - абонентом.

Відповідно до п.6.2.3. генерального договору бізнес-абонент зобов'язаний проводити оплату послуг в порядку та терміни визначені цим договором.

У п.7.3. генерального договору зазначено, що оплата послуг ВПМ для бізнес-абонента здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів бізнес-абонента на розрахунковий рахунок оператора після підписання бізнес-абонентом акту приймання-передавання послуг з підключення точок бізнес-абонента до ЗМТЗ СУДФ.

Не пізніше десятого числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг бізнес-абоненту. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги {п.1.1. генерального договору).

Судом встановлено, що позивачем направлено відповідачу рахунок за телекомунікаційні послуги за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 на суму 5 818 грн. 10 коп. (а.с. 26) та акт здавання - приймання наданих ПАТ «Укртелеком» телекомунікаційних послуг № 7732/19 (а.с.27). У рахунку зазначене», що відповідачу належить сплатити 5 818 грн. 10 коп. до 31 січня 2012 року.

У зв'язку з наявністю у Відповідача заперечень до Акту № 7732/19 він був не підписаний і через чотири робочих дні з дня його отримання повернутий Позивачеві разом із запереченнями до нього (а.с.52).

Так, в запереченні до Акту № 7732/19 Відповідачем наголошено на тому, що в акті для оплати включена абонплата згідно тарифного плану „Необмежений-Економ" по 6-ти підключених районних фінансових управліннях за жовтень-листопад 2011 року. Надання загальних послуг по УРК мережі район-область не проводилось. В підтвердження цьому наводився той факт, що підключені районні фінансові управління не пінгувалися на рівні головного фінансового управління облдержадміністрації протягом жовтня-грудня 2011 року, а отже інформація по виділених каналах не курсувала на рівні район-область. Позивачем не забезпечено у 2011 році належного доступу до даної телекомунікаційної мережі шістьом районним фінансовим управлінням райдержадміністрацій області.

Факт відсутності доступу вказаних управлінь до віртуальної приватної мережі (далі - ВПМ) тарифного плану „Необмежений-Економ" підтверджується й іншими обставинами.

Зокрема, відповідно до пункту 5 Акта здавання-приймання наданих ПАТ „Укртелеком" телекомунікаційних послуг № 1 від 03.12.2012 р. підписаного Позивачем і Відповідачем, абонплата за доступ ВПМ усіх фінансових управлінь райдержадміністрацій області сплачується лише з 18.04.2012. Тобто, жодне з цих управлінь до 17.04.2012 включно не мало доступу до відповідної телекомунікаційної мережі Позивача.

Водночас, у той же період між сторонами підписані інші акти здавання-приймання послуг.

Так, відповідно до п. 2.1. Договору між Позивачем і Відповідачем від 23.08.2011 № К.П-7732/19 (далі - Договір № К. 11-7732/19) за надані послуги ВПМ Позивач разом з рахунками надає Замовнику акт здавання-приймання наданих послуг. Вказані рахунки і акти згідно з п. 7.7. Генерального договору між Міністерством фінансів України та ПАТ „Укртелеком" від 28 серпня 2009 року № К.11-5985/28010-02/96 надають Відповідачу не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим.

Таким чином, рахунки та акт здавання-приймання наданих послуг за жовтень і листопад 2011 року Позивач повинен був надати Відповідачу відповідно до 10 листопада і 10 грудня 2011 року. Ці акти були надані Відповідачу і вони були підписані ним відповідно 14.11.2011 та 12.12.2011 (а.с.70-71).

У цих підписаних сторонами актах здавання-приймання зазначено, що послуги, які передбачені Договором № К.11-7732/19, надані у жовтні та листопаді 2011 року належним чином та Сторони не мають взаємних претензій. Серед наданих Позивачем послуг, які зазначені в цих актах, відсутні послуги по ВПМ по жодному з районних фінансових управлінь. Як наслідок, підписавши ці акти, Позивач підтвердив, що послуги по ВПМ районним фінансовим управлінням області у жовтні та листопаді 2011 року ним не надавались.

Факт ненадання послуг Позивачем 6-ти районним фінансовим управлінням за жовтень-листопад, а також за грудень 2011 року підтверджується й іншими доказами.

Зокрема, повертаючи не підписаним Акт здавання-приймання наданих Позивачем телекомунікаційних послуг у грудні 2011 року, Відповідачем у супровідному листі від 29.12.2011 № 04-9-34/1448 в підтвердження факту ненадання послуг зазначалась та обставина, що працівниками Позивача Відповідачу не змінено ІР-адресу.

Необхідність зміни ІР-адресу Відповідача зумовлена наступним.

Відповідно до п. 3.14 Генерального договору підключення користувачів СУДФ до ВПМ ЗМТЗ СУДФ здійснюється поетапно:

- для точок Учасника Проекту та їх територіальних підрозділів здійснюється протягом 2009-2010 рр.;

- для точок інших Користувачів СУДФ протягом 2010-2011рр.

Згідно цього пункту Генерального договору ВПМ створювалась у два етапи: на першому етапі протягом 2009-2010 роках до ВПМ Міністерства фінансів України підключалось саме Міністерство та обласні фінансові управління, а на другому етапі протягом 2010-2011 роках до цієї мережі під'єднувались районні фінансові управління областей.

При створені ВПМ на першому етапі обласним фінансовим управлінням Позивачем прописано відповідні WAN, LAN, ІР-адреси згідно з додатком до листа Позивача до його філій від 26.02.2008 № 1927-321-3.

На другому етапі внаслідок значного збільшення користувачів (нових точок підключень) ВПМ виникла необхідність у впорядкуванні цих адрес. У зв'язку з цим Міністерство фінансів України подало Позивачу Замовлення на підключення абонентів Міністерства фінансів України до корпоративної мережі за технологією MPLS (копія супровідного листа Міністерства фінансів України від 29.09.2011 № 31-16030-08-16/23816 та витяг із Замовлення а.с.74-75), у якому передбачалось, зокрема, нові ІР-адреси усіх обласних фінансових управлінь, у тому числі Відповідача.

Тому для технічної можливості доступу до ВПМ Міністерства фінансів України Позивач повинен був не лише прописати LAN, ІР-адреси для районних фінансових управлінь, а й змінити LAN, ІР-адреси обласних фінансових управлінь. Станом на 29.12.2011 Позивачем не було змінено ІР-адрес Відповідача, а зі старим ІР-адресом підключені районні фінансові управління не пінгувались. Як наслідок, інформація по виділених каналах не передавалась, а отже послуги, що передбачені Договором № К.U.-7732/19, цим районним фінансовим управлінням Позивачем не надавались.

Окрім того, у листі від 02.11.2012 № 9186-39-3 (а.с.76) Позивач визнає факт ненадання послуг за період з 01.01.2012 до 10.04.2012 у 203 із 410 точках, тобто районних фінансових управліннях України. Згідно з додатком до цього листа у Рівненській області (а.с.77), послуги надавались 5 районним фінансовим управлінням, а саме: Рівненському, Радивилівському, Володимирецькому, Острозькому, Костопільському.

Серед районних фінансових управлінь, яким не надавались послуги до середини квітня 2012 року, є усі районні фінансові управління, яким, як стверджує Позивач, він надавав відповідні телекомунікаційні послуги в жовтні-грудні 2011 року, а саме: Березнівське, Гощанське, Дубенське, Здолбунівське, Корецьке, Сарненське.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що отримавши заперечення до спірного акту здавання-приймання послуг від 29.12.11 р. позивач не ужив ніяких заходів, які б простовували згадані заперечення та підтверджували належне виконання ним зобов'язань за договором та не висувались вимоги аж до пред'явлення позову 28.05.13 р.

Позивачем не надано суду доказів належного функціонування мережі у період до 17.04.12 р. по спірних об'єктах.

Водночас, перевірити функціонування мережі у період вирішення у суді спору видається неможливим, у зв'язку із її прийняттям 17.04.12 р.

Відтак позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням, що послуг надано на 1360,80 грн.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" унормовано, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720 (втратили чинність 23.04.2012 р.), споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги.

За умовами п.40 вищевказаних Правил плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором № К.U.-7732/19 про надання телекомунікаційних послуг для забезпечення функціонування корпоративної мережі Міністерства фінансів України, яка складає 1360,80 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації вказаної суми, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати отриманих послуг, позивач також просить суд стягнути з відповідача 224 грн. 83 коп. пені, нарахованої на суму основного боргу за період з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами ст. ст. 6, 628 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 8.2 генерального договору передбачено, що у разі затримки оплати наданих послуг для бізнес-абонента нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожну добу затримки оплати.

Умовами договору сторонами визначено інший порядок нарахування пені, а саме: не з часу коли зобов'язання мало бути виконано, а з 1 числа місяця, другого за розрахунковим.

В рахунку за телекомунікаційні послуги зазначено, що відповідачу належить сплатити 5 818 грн. 10 коп. до 31 січня 2012 року. Відтак, позивач має право нараховувати пеню з 01 лютого 2012 року по 01 серпня 2012 року.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку пені (а.с.29), позивач нарахував пеню за період з 01 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року, тобто, без врахування вимог ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Також на підставі статті 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 203 грн. 24 коп. нарахованих за період з 01 лютого 2012 року по 31 березня 2013 року (а.с.28).

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлена позивачем вимога про стягнення трьох процентів річних відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, вона підлягає задоволенню з урахуванням суми боргу 1360, 80 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 .Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації (33028, м.Рівне, вул.Міцкевича, 14, код ЄДРПОУ 02315624) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Філії централізованого продажу послуг Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 36282159) 1360 грн. 80 коп. боргу, 47 грн. 53 коп. 3% річних, 387 грн. 92 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 25 липня 2013 року.

Суддя Войтюк В.Р.