Рішення № 32601697, 25.07.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" липня 2013 р. Справа № 906/855/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 20.04.11р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (смт.Черняхів Житомисрької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем" (с.Щеніїв Черняхівського району Житомирської області)

про стягнення 26709,65 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 26709,65 грн., з яких 23010,78 грн. боргу згідно договору надання послуг по перевезенню вантажів № 20/1112 від 20.11.12р., 2970,78 грн. пені, 594,16 грн. 3% річних, 133,93 грн. інфляційних нарахувань та 3500,00 грн. на оплату юридичних послуг.

Заявою від 19.07.13р. представник позивача зменшила розмір позовних вимог, просила стягнути з відповідача на користь позивача 2970,78 грн. пені, 594,16 грн. 3% річних, 133,93 грн. інфляційних нарахувань, а також зазначила, що відповідачем сплачено основний борг в сумі 23010,78 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.07.13р.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

20.11.12р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (позивач/перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агростем" (відповідач/замовник) укладений договір надання послуг по перевезенню вантажів № 20/1112 (а.с.10-14).

Відповідно до пп.1.1 договору, замовник доручив, а перевізник прийняв на себе зобов'язання надати відповідно до умов даного договору послуги по перевезенню вантажу замовника, автомобільним транспортом перевізника.

Згідно з пп.1.2 договору, замовник зобов'язався прийняти надані послуги по перевезенню та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором.

Відповідно до пп.3.1 договору, тарифи на транспортні послуги визначаються додатком № 1 до даного договору та можуть бути змінені лише в разі підписання додаткової угоди до цього договору.

26.11.12р. між сторонами було укладено додаткову угоду до вказаного договору, згідно якої сторони договору домовились, що при здійсненні перевезень на адресу ТОВ "Савранський завод продовольчих товарів" та подальше транспортування на елеватор у м.Арциз Одеської області, вартість наданих послуг визначається з розрахунку 435,00 грн. за 1 тону перевезеного вантажу, при здійсненні перевезень на адресу ТОВ "Агроград В" м.Вінниця, вартість наданих послуг визначається з розрахунку 145,00 грн. за 1 тону перевезеного вантажу (ціна вказана з урахуванням заправки транспорту за рахунок перевізника)(а.с.16).

Відповідно до пп.3.2 договору, загальна вартість послуг по перевезенню вантажів, фактично виконаних перевізником за цим договором, по кожній окремій заявці фіксується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з пп.3.3 договору, розрахунок замовником перевізнику здійснюється по факту за надані послуги на підставі актів приймання - передачі наданих послуг по договору на виконання транспортних перевезень, підписаних уповноваженими представниками сторін, протягом 10 банківських днів з дня їх підписання.

Відповідно до пп.5.3.4 договору, замовник зобов'язався вчасно оплатити вартість виконаних робіт відповідно до умов даного договору.

Позивач свої договірні зобов'язання - надання послуг по перевезенню вантажу виконав на загальну суму 55025,00 грн., що підтверджується Актами приймання - передачі наданих послуг: від 27.11.12р., від 30.11.12р., від 03.12.12р. (а.с.17-20) та товарно-транспортними накладними (а.с.21-27).

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт виконав частково, внаслідок чого станом на день подачі позову утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 23010,78 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено у повному обсязі борг в сумі 23010,78 грн. після подачі позову до суду (а.с.62,63).

Договір перевезення регламентується главою 32 Господарського кодексу України та главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України та згідно з ч.1 ст.307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.5 ст.307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Так в пп.2.6 вказаного договору сторони погодили, що якість послуг, що надаються по даному договору повинна відповідати вимогам "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", інших нормативних актів та чинному в Україні законодавству, що регулюють транспортні правовідносини.

Згідно з ст.920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пп.6.3.1 договору передбачено, що за прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує перевізнику пеню згідно норм діючого в Україні законодавства.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р. № 543/96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 2970,78 грн., 594,16 грн. та 133,93 грн. (а.с.9).

Розрахунки пені та 3% річних правильні.

Господарським судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних нарахувань не враховано, що при застосуванні індексу інфляції, індекс розраховується в середньому на місяць, тому збитки від інфляції нараховуються на суму боргу за час прострочення від 15 календарних днів. (Лист Верховного суду України №62-97р від 03.04.97р. "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Натомість позивачем невірно було здійснено розрахунок інфляційних нарахувань та взято до розрахунку кількість днів, що є меншою ніж 15 календарних днів.

В зв'язку з цим, господарський суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати решти стягуваної суми не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 2970,78 грн. пені та 594,16 грн. 3% річних за неналежне виконання договору надання послуг по перевезенню вантажів № 20/1112 від 20.11.12р.

В частині стягнення 23010,78 грн. боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову до суду - провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

В частині стягнення 133,93 грн. інфляційних суд відмовляє у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростем", 12344, с.Щеніїв Черняхівського району Житомирської області, вул.Поліщука 3, ідентифікаційний код 37376945:

- на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 - 2970,78 грн. пені, 594,16 грн. 3% річних за неналежне виконання договору надання послуг по перевезенню вантажів № 20/1112 від 20.11.12р. та 1711,87 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 23010,78 грн. боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову до суду - провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

4. В частині стягнення інфляційних нарахувань відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.07.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).