Рішення № 3260059, 23.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.09 Справа№ 20/31

Суддя П.Т.Манюк

при секретарі К.Чопко

Розглянув матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Свитязь”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів

про стягнення 54 470,31 грн.

За участю представників:

від позивача: Пісулінська Ю.А. - представник

від відповідача: не з”явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Свитязь” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Іінтермаркет” про стягнення 54 470,31 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, причин неявки не повідомив хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 4080655.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

02.01.08 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Свитязь” та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговою компанією “Інтермаркет” було укладено договір № ТП-224 відповідно до умов якого постачальник (ТзОВ „Свитязь”) зобов’язується на умовах та в порядку визначених договором систематично поставляти покупцю (ТзОВ ТК “Інтермаркет”) визначений договором товар, а покупець зобов’язався на умовах та в порядку визначених договором приймати названий товар та оплачувати його.

На виконання умов договору постачальник передав покупцю товарно –матеріальні цінності на загальну суму 521 030,34 грн. Факт передачі товару постачальником та отримання його покупцем підтверджується копіями накладних та довіреностями, які долучені до матеріалів справи.

В той же час відповідач здійснив лише часткову оплату за отриманий товар.

На момент звернення з позовом до суду, сума боргу становила 50 669,86 грн.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню відповідно до п.6.2. Договору у розмірі 2 073,41 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 257,61 грн. та втрати від інфляції у розмірі 1 469,43 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, на виконання умов договору від 02.01.08 року № ТП-224 постачальник передав покупцю товарно –матеріальні цінності на загальну суму 521 030,34 грн., що підтверджується накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач свої зобов”язання по договору виконав частково, чим порушив вимоги п. 3.3 договору, згідно якого покупець зобов’язаний провести розрахунок за кожну поставлену партію товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.

У зв’язку з неповною оплатою отриманого товару по договору № ТП-224 від 02.01.2008 р. у ТзОВ ТК “Інтермаркет” виникла заборгованість перед ТзОВ “Свитязь” в сумі 50 669,86 грн. Вказана заборгованість підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 19.03.2009 р., який підписаний та скріплений печатками сторін.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 50 669,86 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо стягнення пені в розмірі 2 073,41 грн. суд вважає, що розрахована вона відповідно до умов п. 6.2. Договору, з врахування вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань», а тому підлягає до стягнення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 257,61 грн. та інфляційних в розмірі 1 469,43 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет” (юридична адреса: 79008, м.Львів, пл.Галицька, 4, код ЄДРПОУ 13827416; поштова адреса: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Свитязь” (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174, код ЄДРПОУ 13815844 ) суму в розмірі 55 133,01 грн. з них:

- 50 669,86 грн. основного боргу;

- 257,61 грн. 3% річних;

- 1 469,43 грн. інфляційні;

- 2 073,41 грн. пені;

- 544,70 грн. державного мита;

- 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.